"28" квітня 2011 р.Справа № 3/201/09
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Михайлова М.В.
суддів Ярош А.І., Журавльова О.О.
При секретарі Ярошенко О.А.
за участю представників сторін:
від прокуратури: не з'явився, повідомлений належним чином;
від позивача: ОСОБА_1., за довіреністю; ОСОБА_2, за довіреністю;
від відповідача: ОСОБА_3., за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, Військової частини 3039 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України
на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 10 березня 2011 року
про розстрочення виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 06.04.2010р.
у справі №3/201/09
за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, Військової частини 3039 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України
до відповідача Закритого акціонерного товариства Будівельної фірми „Житлобуд-Ніко”
про стягнення 1 941 769,38 грн., -
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 06.04.2010р. у справі №3/201/09 позовні вимоги заступника генерального прокурора України в інтересах держави в особі Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України та Військової частини 3039 внутрішніх військ МВС України задоволені в повному обсязі та стягнуто з Закритого акціонерного товариства Будівельної фірми “Житлобуд-Ніко” на користь Головного управління внутрішніх військ : 1 542 793,00 грн. -основного боргу, 44 254,91 грн. 3% річних,15 427,93 грн. -індексу інфляції, 327 843,51 грн. -штрафу, 19 303,19 грн. -державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.09.10р. рішення господарського суду Миколаївської області від 06.04.10р. змінено, виключено із резолютивної частини рішення стягнення з ЗАТ БФ “Житлобуд-Ніко” на користь Головного управління внутрішніх військ МВС України штрафу в сумі 327 843,51 грн., в решті рішення суду залишено без змін.
21 грудня 2010 року Вищий господарський суд України, за переглядом справи №3/201/09, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.09.2010 року скасував, а рішення господарського суду Миколаївської області від 06.04.2010р. залишив в силі.
29.10.10р. боржник звернувся до господарського суду Миколаївської області з заявою про розстрочку виконання рішення по справі №3/201/09.
Ухвалою від 01.11.10р. господарський суд Миколаївської області відклав вирішення питання про прийняття до розгляду зазначеної заяви до повернення матеріалів справи №3/201/09 з вищої інстанції.
17.02.11р. боржник вдруге звернувся до суду з заявою (вх.№3667/2011) в якій просить суд розстрочити виконання рішення господарського суду Миколаївської області по справі №3/201/09 за наступним графіком:
1. До 25 березня 2011 року - 92 850,40 грн.
2. До 25 квітня 2011 року - 92 850,40грн.
3. До 25 травня 2011 року - 92 850,40грн.
4. До 25 червня 2011 року - 92 850,40грн.
5. До 25 липня 2011 року - 92 850,40грн.
6. До 25 серпня 201 і року - 92 850,40грн.
7. До 25 вересня 2011 року - 92 850,40грн.
8. До 25 жовтня 2011 року - 92 850,40грн.
9. До 25 листопаду 2011 року - 92 850,40грн.
10. До 25 грудня 2011 року - 92 850,40 грн.
11. До 25 січня 2012 року - 92 850,40грн.
12. До 25 лютого 2012 року - 92 850,40грн.
13. До 25 березня 2012 року - 92 850,40грн.
14. До 25 квітня 2012 року - 92 850,40грн.
15. До 25 травня 2012 року - 92 850,40грн.
16. До 25 червня 2012 року - 92 850,40грн.
17. До 25 липня 2012 року - 92 850,40грн.
18. До 25 серпня 2012 року - 92 850,40грн.
19. До 25 вересня 2012 року - 92 850,40грн.
20. До 25 жовтеня 2012 року - 92 850,40грн.
21. До 25 листопаду 2012 року - 82 850,54 грн.
23 лютого 2011 року з Вищого господарського суду України матеріали справи №3/201/09 були повернуті до господарського суду Миколаївської області та ухвалою від 28.02.11р. розгляд обох заяв було призначено судом на 10.03.11р.
10.03.11р. в судовому засіданні представник заявника (боржника по справі) зауважив, що розгляду підлягає саме заява від 17.02.11р. вх.№3667/2011 та підтвердив викладені в ній вимоги.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 10 березня 2011 року у справі №3/201/09 (суддя Смородінова О.Г.) заяву про розстрочення виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 06.04.2010 року у справі № 3/201/09 задоволено; розстрочено виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 06.04.2010 року у справі № 3/201/09 за наступним графіком розстрочення боргу:
1. До 25 березня 2011 року - 92 850,40 грн.
2. До 25 квітня 2011 року - 92 850,40грн.
3. До 25 травня 2011 року - 92 850,40грн.
4. До 25 червня 2011 року - 92 850,40грн.
5. До 25 липня 2011 року - 92 850,40грн.
6. До 25 серпня 201 і року - 92 850,40грн.
7. До 25 вересня 2011 року - 92 850,40грн.
8. До 25 жовтня 2011 року - 92 850,40грн.
9. До 25 листопаду 2011 року - 92 850,40грн.
10. До 25 грудня 2011 року - 92 850,40 грн.
11. До 25 січня 2012 року - 92 850,40грн.
12. До 25 лютого 2012 року - 92 850,40грн.
13. До 25 березня 2012 року - 92 850,40грн.
14. До 25 квітня 2012 року - 92 850,40грн.
15. До 25 травня 2012 року - 92 850,40грн.
16. До 25 червня 2012 року - 92 850,40грн.
17. До 25 липня 2012 року - 92 850,40грн.
18. До 25 серпня 2012 року - 92 850,40грн.
19. До 25 вересня 2012 року - 92 850,40грн.
20. До 25 жовтеня 2012 року - 92 850,40грн.
21. До 25 листопаду 2012 року - 92 850,40 грн.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою господарського суду, Заступник Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, Військової частини 3039 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Миколаївської області від 10 березня 2011 року у справі №3/201/09 і відмовити в задоволенні заяви Закритого акціонерного товариства Будівельної фірми „Житлобуд-Ніко” щодо розстрочки виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 06.04.2010 року по справі № 3/201/09.
Свої вимоги скаржник мотивує необґрунтованістю та неповним з'ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та порушенням норм процесуального права.
28.04.2011 року до апеляційного господарського суду надійшла заява Закритого акціонерного товариства Будівельної фірми „Житлобуд-Ніко”, згідно якої відповідач просить ухвалу господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги.
В судове засідання суду апеляційної інстанції від 28.04.2011 року з'явився представник військової прокуратури південного регіону України Посполітак О.П., який не мав належних документів на представництво інтересів Заступника Генерального прокурора України, в зв'язку із чим його було визнано неналежним представником та не було допущено до участі у розгляді справи.
Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Дослідивши доводи апеляційної скарги та заяви, наявні матеріали справи та обставини, на які посилається скаржник, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
У своїй заяві щодо розстрочки виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 06.04.2010 у справі № 3/201/09 ЗАТ Будівельна фірма «Житлобуд-Ніко»(надалі - Боржник) посилається лише на те, що у компанії склалося скрутне фінансове становище у зв'язку з виникненням в Україні економічної та іпотечної кризи, посилаючись при цьому на низку нормативно-правових актів України, а в якості підтвердження скрутного матеріального становища, боржник надав суду докази про стягнення з нього заборгованості на суму приблизно 12,6 млн. грн.
Відповідно до Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996р. №02-5/333 „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Таким чином, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, в основу судового акту про надання розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.
Колегія суддів вважає, що господарський суд, при винесені ухвали, приймав до уваги лише фінансове скрутне становище боржника та не вивчив його платоспроможність, не витребував у нього фінансову звітність, що у свою чергу дало б можливість перевірити доводи боржника про його платоспроможність та дійсність намірів погашати заборгованість за представленим графіком. Суд взяв до уваги лише надані боржником копії договорів підряду та його обіцянку гасити заборгованість по мірі надходження коштів, але гарантійних листів Замовників, з якими у Боржника укладені відповідні договори, не надав.
Колегія суддів зазначає також, що економічна криза, на яку послався боржник у заяві про розстрочку виконання рішення, носить загальний характер та у повній мірі стосується обох договірних сторін, а повернення банківського кредиту боржника є таким самим зобов'язанням, як і сплата заборгованості по даній справі.
Крім того, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення на підставі ст. 121 ГПК України, господарський суд повинен встановити матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання протягом тривалого часу рішення суду порушує матеріальні інтереси позивача та також може призвести до негативних наслідків для нього.
Однак, господарським судом не встановлено матеріального інтересу позивача, жодним чином не досліджено питання щодо фінансового стану останнього. Судами враховано можливість настання негативних наслідків для боржника, проте не з'ясовано, чи можуть настати такі ж наслідки для позивача при затримці виконання рішення суду, що є порушенням принципів змагальності та рівності сторін перед законом і судом, передбачених ст.ст. 42 та 43 ГПК України.
Таким чином судова колегія доходить до висновку, що в процесі розгляду справи позивачем не було доведено належним чином своєї правової позиції та не було надано документальних доказів у відповідності до ст.ст. 4-3, 22, 32-34, 121 ГПК України, які б підтвердили вимоги заявника у будь - якій частині.
Відповідно до вимог частини 1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Аналізуючи висновки, зроблені місцевим господарським судом при винесенні ухвали, колегія суддів дійшла до переконання про те, що висновки суду першої інстанції не повністю відповідають обставинам справи та в деяких випадках засновані на припущеннях.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Отже, оскаржувана ухвала господарського суду Миколаївської області прийнята без належного з'ясування і доведеності всіх обставин у справі, з невідповідністю деяких висновків, викладених в ухвалі, з дійсними обставинами справи, а також з порушеннями норм процесуального права.
З урахуванням наведеного апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала господарського суду скасуванню, в задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-106, 121 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, Військової частини 3039 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 10 березня 2011 року по справі № 3/201/09 задовольнити, ухвалу господарського суду скасувати.
Відмовити в задоволенні заяви Закритого акціонерного товариства Будівельної фірми „Житлобуд-Ніко” щодо розстрочки виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 06.04.2010 року по справі № 3/201/09.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови підписаний 05 травня 2011 року.
Головуючий суддя: М.В. Михайлов
Суддя: А.І. Ярош
Суддя: О.О. Журавльов