79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
28.04.11 Справа № 9/114
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Суддя -доповідач Давид Л.Л.
Суддів Кордюк Г.Т.
Мурської Х.В.
при секретарі судового засідання Мазурській В.Т.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, б/н від 24.03.2011 року
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.03.2011 р.
у справі № 9/114 (суддя -Бобрик Г.Й.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії "Закарпаттяобленерго", м. Ужгород -Оноківці, Закарпатська область
до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про стягнення 2 045,15 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 -юрисконсульт юридичного відділу ІІ категорії (довіреність від 21.04.2011 р. №113);
від відповідача: не з”явились;
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 10.03.2011 р у справі №9/114 задоволено позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії "Закарпаттяобленерго", м. Ужгород -Оноківці, Закарпатська область (надалі -Позивач) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (надалі -Відповідач) та стягнуто з Відповідача на користь ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго»2 045,15 грн. (з них 1 940,14 грн. заборгованість за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії, 83,65 грн. інфляційних витрат та 21,36 грн. три проценти річних), 338 грн. відшкодування судових витрат.
Відповідач -Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 не погодившись з винесеним рішенням, подала апеляційну скаргу б/н від 24.03.2011 р., в якій посилається на те, що останнє прийнято з порушенням норм чинного законодавства та з неповним дослідженням матеріалів та обставин справи, а саме:
Судом, на думку Скаржника, не взято до уваги підпункт 3.3.4. п. 2 Договору про постачання електричної енергії №Р06 11-0365 від 25 березня 2008 р. При цьому зазначає, що середньорічне споживання електроенергії Відповідача за 2010 р. склало 3 079,75 кВт годин, за сезон (вересень, жовтень, листопад) -3 216,66 кВт., а за весь оспорюваний Позивачем період -3 108,75 кВт год., а отже жодного перевищення норми як вказує Скаржник, визначеної у пп.2.3.4. Договору допущено не було.
Дані обставини, на думку Скаржника, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та просить прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Позивач -ВАТ «Закарпаттяобленерго»у відзиві від 12.04.2011 р. №6-5-82 заперечує доводи апеляційної скарги, вказуючи, що його вимоги обґрунтовані п.2.3.4. укладеного сторонами Договору та додатку №6 до Договору, який відповідно розроблений до методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами №19 від 17.01.2002 р., вважає рішення місцевого господарського суду законним і просить залишити його без змін.
Скаржник участі уповноваженого представника в судові засідання 14.04.2011 р. та 28.04.2011 р. не забезпечив, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалами суду від 04.04.2011 р. та від 14.04.2011 р., що підтверджується, поштовими повідомленнями про вручення ухвал (а.с.96, 97, 98, 105, 106, 107). Ухвалою суду від 14.04.2011 р. участь представників сторін визначено на власний розсуд та попереджено сторони, що у разі відсутності їх уповноважених представників, справа буде розглянута по суті за наявними у ній матеріалами.
28.04.2011 р. додаткових доказів та клопотань про відкладення не поступало, а відтак судова колегія Львівського апеляційного господарського суду ухвалила розглядати справу по наявних у ній матеріалах.
Представник Позивача в судовому засіданні 28.04.2011 р. заперечив доводи апеляційної скарги, з мотивів наведених у відзиві від 12.04.2011 р. №6-5-82.
Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою та відзивом на неї, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника Позивача, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення Господарського суду Закарпатської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.
25.03.2008 р. Свалявський район електромереж ВАТ «ЕК «Закарпаттяобленерго»(надалі - Постачальник) та Приватний підприємець ОСОБА_1 (надалі - Споживач) уклали договір про постачання електричної енергії №Р0611-0365 (а.с.7-9), згідно розділу 1 якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 15 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, які є його невід»ємною частиною.
Місцевим господарським судом встановлено, що Позивач надавав Відповідачеві електричну енергію на об»єкт, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 в обсягах, визначених додатком №.1.1. до договору №Р06/11-0365.
У відповідності до вимог п. 2.3.4 Договору Споживач зобов”язався здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком 6 „Про порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії” (виключно для споживачів з середньомісячним, за рік або сезон, споживанням електроенергії, хоча б по одній площадці вимірювання, 5 000 кВт годин і більше.
Додатком 6 до договору № Р06/11-0365 встановлено порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, розроблений відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17 січня 2002 р. N 19 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 лютого 2002 р. за N 93/6381.
Згідно п. 3.1. Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, розрахунки за перетікання реактивної електроенергії з мережі електропередавальної організації та за генерацію в її мережу згідно з відповідними додатками до Договорів, передбаченими Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. №28 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 02.08.96 р. за №417/1442, здійснюється з усіма Споживачами (крім населення), які мають сумарне середньомісячне споживання активної електроенергії за всіма точками обліку на одній площадці 5000 кВт. год. та більше.
Пунктом 6.3. Методики визначено, що обчислення економічних еквівалентів реактивної потужності (ЕЕРП) виконуються електропередавальною організацією один раз на два роки.
З матеріалів справи вбачається, що Позивач для розрахунку перетікання реактивної електроенергії у спірному періоді (листопад 2009 р. -грудень 2010 р.) визначав середньомісячне споживання Відповідачем активної електроенергії за всіма точками обліку на одній площадці за даними 2008 р. (тобто рік, що передував розрахунку економічних еквівалентів реактивної потужності).
З довідки ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго»Свалявський район електричних мереж (а.с.41) вбачається, що сумарне середньомісячне споживання електроенергії ФОП ОСОБА_1 за всіма точками обліку на одній площадці у 2008 р. становило 64 000 кВт. год., що в помісячному розрахунку складає 5 333 кВт і перевищує встановлений п. 3.1. вищенаведеної методики розмір (5000 кВт год. і більше).
Відтак, згідно рахунків (а.с.13-26) Позивач для оплати вартості послуг з компенсації перетікання реактивної енергії виставив Відповідачу за кожен місяць спірного періоду (з листопада 2009 р. по грудень 2010 р.) загальна сума - 1 940,14 грн. Однак, в добровільному порядку така не сплачена.
У відповідності до вимог ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) зобов»язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов»язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку.
Згідно вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як в суді першої інстанції, так і в апеляційній скарзі Відповідач вказує на безпідставність нарахування Позивачем до сплати 1 940,14 грн. заборгованості за послуги з компенсації перетікання реактивної енергії. Судова колегія зазначає, що дана сума нарахована у відповідності до норм чинного законодавства, зокрема Методики обчислення економічних еквівалентів реактивної потужності. Як вбачається з матеріалів справи для Відповідача по справі розрахунковим періодом є 2009 -2010 р. р. і економічний еквівалент реактивної потужності розраховується станом на 01.01.2009 р., тому середньомісячне споживання взято Позивачем за 2008 р., той рік, що передував розрахунку. У 2008 р. сумарне середньомісячне споживання електричної енергії за всіма точками обліку на одній площадці Відповідача становило 64 000 грн., що відповідно є підставою для нарахування Відповідачеві за послуги з перетікання реактивної енергії за спірний період.
Відповідно, докази, що підтверджують виконання Відповідачем зобов'язань щодо оплати заборгованості за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії і відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, у матеріалах справи відсутні.
За таких обставин, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає доводи Позивача про порушення його майнових прав на заявлену суму основної заборгованості правомірними, документально підтвердженими та не спростованими Відповідачем в установленому законом порядку, а тому, згідно ст. 15 Цивільного кодексу України, порушене право Позивача підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з Відповідача 1 940,14 грн. заборгованості за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії.
У відповідності до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання. Боржник який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Місцевим господарським судом вірно встановлено доведеність вимог щодо стягнення з Відповідача в повному обсязі суми основного боргу, відповідно що має наслідком задоволення вимог про стягнення 83,65 грн. інфляційних витрат та 21,36 грн. три проценти річних (а.с.28) у відповідності до вимог ст. 625 ЦК України.
Згідно з вимогами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, чого Скаржником не зроблено.
Враховуючи наведене, судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість та законність позовних вимог, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, вважає, що всі обставини, які мають значення для справи, були з'ясовані повністю і у відповідності із вимогами закону.
Оцінивши докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги та відповідність рішення Господарського суду Закарпатської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -
Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.03.2011 р. у справі №9/114 залишити без змін, апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, б/н від 24.03.2011 року - без задоволення.
2. Судові витрати по розгляду справи в апеляційному суді відповідно до ст. ст. 49, 105 ГПК України покласти на Скаржника.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.
5. Справу № 9/114 повернути Господарському суду Закарпатської області.
Суддя-доповідач Давид Л.Л.
Суддя Кордюк Г.Т.
Суддя Мурська Х.В.
повний текст постанови складено та підписано 05.05.2011 р.