Іменем України
26 квітня 2011 року справа № 5020-269/2011
За позовом: Закритого акціонерного товариства “Елкіс”
(99001, м. Севастополь, вул. Дзержинського, 63)
до Публічного акціонерного товариства “Банк “Морський”
(99001, м. Севастополь, вул. Брестська, будинок 18-А)
про розірвання договору іпотеки та усунення перешкод у здійсненні права власності,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача
приватний нотаріус Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_1
(99000, м. Севастополь, вул. Героїв Севастополя, 27)
Суддя Шевчук Н.Г.
За участю представників:
позивача -не з'явився;
відповідача -не з'явився;
третя особа -не з'явився.
Суть спору:
Закрите акціонерне товариство „Елкіс” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Публічного акціонерного товариства “Банк “Морський” про розірвання укладеного сторонами договору іпотеки від 16.02.2007 та усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом виключення з Державного реєстру іпотек і Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записів відповідно №985 і №4507192 від 16.02.2007 відносно нерухомого майна -вбудованих нежитлових приміщень загальною площею 534,7м.кв., розташованих у м.Севастополі по вул. Дзержинського, 63, які є предметом договору іпотеки.
Справа розглядається за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача приватного нотаріуса Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_1
Позовні вимоги з посиланням на статтю 593, частини другу та третю статті 653 Цивільного кодексу України, статтю 17 Закону України „Про іпотеку” обґрунтовані тим, що кредитний договір №370207-КЮ від 16.02.2007 між Закрите акціонерне товариство „Елкіс” (далі - ЗАТ „Елкіс”) та Публічним акціонерним товариством “Банк “Морський” (далі -Банк), в забезпечення виконання зобов'язань за яким був укладений договір іпотеки від 16.02.2007, розірваний рішенням господарського суду міста Севастополя від 08.06.2010 у справі №5020-4/070 і є припиненим з 10.08.2010, що, на думку позивача, є підставою для припинення дії договору іпотеки.
Відповідач проти позову заперечує з посиланням на те, що розірвання кредитного договору не припиняє зобов'язань позичальника по сплаті заборгованості по кредитному договору і не є підставою для припинення іпотеки (арк.. с. 29-30, 56-57).
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
Закритим акціонерним товариством „Елкіс” (Іпотекодавець) та Закритим акціонерним товариством “ Акціонерний банк “Морський”, правонаступником якого відповідно до статуту є Публічне акціонерне товариство “Банк “Морський”, (Іпотекодержатель), 16.02.2007 укладений договір іпотеки (арк. с. 8-10, 33-35).
За цим договором для забезпечення виконання у повному обсязі зобов'язань Позичальника перед Іпотекодержателем за кредитним договором №370207-КЮ від 16.02.2007 та можливих змін та доповнень до нього щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами кредитного договору, відшкодування збитків, іншої заборгованості ЗАТ „Елкіс” передало в іпотеку Банку нерухоме майно -вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 534,7м.кв., розташованих у м.Севастополі по вул. Дзержинського, 63.
Державним нотаріусом до Державного реєстру іпотек і Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна внесені записи відповідно №985 і №4507192 від 16.02.2007 відносно нерухомого майна -вбудованих нежитлових приміщень загальною площею 534,7м.кв., розташованих у м.Севастополі по вул. Дзержинського, 63.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 08.06.2010 у справі №5020-4/070 за позовом ЗАТ „Елкіс” до Публічного акціонерного товариства “Банк “Морський” про внесення змін до умов кредитного договору №370207-КЮ від 16.02.2007 та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства “Банк “Морський” до ЗАТ „Елкіс” про розірвання цього кредитного договору та стягнення 3791449,56грн, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.09.2010, у первісному позові відмовлено, зустрічний позов задоволений повністю (арк.. с. 12-21).
Цим рішенням кредитний договір №370207-КЮ від 16.02.2007, укладений відкритим акціонерним товариством “Банк “Морський” та ЗАТ „Елкіс”, розірваний, з ЗАТ „Елкіс” на користь Банку стягнута заборгованість по кредиту у повній сумі 2833636,02грн, заборгованість по відсотках 245975,32грн і штраф та пеня.
Рішення господарського суду міста Севастополя від 08.06.2010 у справі №5020-4/070 згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України набрало законної сили 10.09.2010.
Таким чином, відповідно норми частини п'ятої статті 188 Господарського кодексу України кредитний договір №370207-КЮ від 16.02.2007, укладений відкритим акціонерним товариством “Банк “Морський” та ЗАТ „Елкіс”, є розірваним з 10.09.2010.
Позивач вважає, що відповідно до частин другої та третьої статті 653 Цивільного кодексу України з розірванням кредитного договору припинились зобов'язання сторін по цьому договору, що, в свою чергу, відповідно до статті 593 цього Кодексу є підставою для припинення права застави, якою забезпечувались зобов'язання по кредитному договору.
Суд не погоджується з такою позицією з наступних підстав.
Відповідно до положень статті 593 Цивільного кодексу України право застави припиняється у разі, зокрема, припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.
У разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані.
У разі припинення права застави внаслідок виконання забезпеченого заставою зобов'язання заставодержатель, у володінні якого перебувало заставлене майно, зобов'язаний негайно повернути його заставодавцеві.
Таким чином, оскільки застава має похідний характер від основного зобов'язання, що забезпечується нею, вона втрачає чинність з припиненням основного зобов'язання, незалежно від підстав такого припинення. Проте саме з припиненням основного зобов'язання шляхом його виконання закон (частина третя статті 593 ЦК) пов'язує виникнення у заставодержателя обов'язку повернути заставодавцеві предмет застави, який перебував у його володінні.
Зобов'язання згідно статті 598 цього Кодексу припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Підстави припинення зобов'язання передбачені главою 50 Цивільного кодексу України.
Зобов'язання відповідно до статті 599 ЦК припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Окрім цього нормами глави 50 визначені такі підстави припинення зобов'язання як передання відступного, зарахування зустрічних однорідних вимог, за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація), прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі, неможливість виконання, ліквідація юридичної особи.
Припинення зобов'язання за змістом положень цієї глави є останньою стадією його існування. Під припиненням зобов'язання розуміють припинення правового зв'язку між його сторонами, звільнення їх від прав та обов'язків, що становлять зміст зобов'язання. Тобто кредитор втрачає право вимагати від боржника виконання передбачених у зобов'язанні дій, а боржник звільняється від обов'язку виконувати такі дії під загрозою застосування до нього мір відповідальності.
Припинення зобов'язання відрізняється від закінчення строку дії договору. Закінчення строку дії договору означає, що між його сторонами у майбутньому не будуть виникати взаємні права та обов'язки, що випливали із цього договору. Але ті зобов'язання, які вже існують на момент закінчення строку дії договору, будуть існувати і після його закінчення доти, доки вони не будуть припинені на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно частин другої та третьої стаття 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.
У випадку, щодо якого розглядається спір, кредитний договір №370207-КЮ від 16.02.2007 був розірваний у судовому порядку по причині невиконання позичальником ЗАТ „Елкіс” передбачених цим договором зобов'язань по повернення кредиту та сплаті процентів за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим Банк заявив вимогу про дострокове повернення всього кредиту та сплату процентів, а також про розірвання договору.
Розірвання кредитного договору припинило договірні правовідносини (взаємні права та обов'язки) сторін на майбутнє.
Проте, розірвання кредитного договору не припинило зобов'язання, які вже існували на момент розірвання договору.
Оскільки зобов'язання позичальника по внесенню передбачених кредитним договором №370207-КЮ від 16.02.2007 платежів, які виникли до моменту розірвання кредитного договору, ЗАТ „Елкіс” не виконані, то підстави для припинення права застави, якою забезпечується виконання цих кредитних зобов'язань, відсутні.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
Беручи до уваги викладене та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити повністю.
Суддя Н.Г.Шевчук
Рішення оформлене відповідно до
вимог статті 84 Господарського
процесуального кодексу України
і підписано 05.05.2011.