Іменем України
26 квітня 2011 року справа № 5020-405/2011
За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України
в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі,
ідентифікаційний код 20677058
(пл. Повсталих, 6, м. Севастополь, 99008)
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Концепт Крим”,
ідентифікаційний код 32684412
(вул. Каліча, 15, м. Севастополь, 99042)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Севастопольської дирекції Українського державного підприємства
поштового зв'язку „Укрпошта”,
ідентифікаційний код 22287114
(вул. Вел. Морська, 21, м. Севастополь, 99011)
про стягнення 9 000,51 грн.
Суддя Головко В.О.,
Представники учасників судового процесу:
позивач (РВ ФДМ України в АР Крим та м. Севастополі) -ОСОБА_1 - начальник відділу юридичного забезпечення, довіреність № 34 від 08.04.2011;
відповідач (ТОВ „Концепт Крим”) -явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечив;
третя особа (Севастопольська дирекція Українського державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта”) -ОСОБА_2 -начальник юридичного відділу, довіреність № 12-04 від 04.01.2011.
Обставини справи:
17.03.2011 Регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі (далі -позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Концепт Крим” (далі -відповідач) про стягнення 9 000,51 грн, з яких: 7619,94 грн -основний борг; 518,53 грн -пеня; 100,05 грн -3% річних; 761,99 грн -штраф.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору оренди № 1003/22-25/10 від 26.02.2010 щодо своєчасного і в повному обсязі внесення орендної плати.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 21.03.2011 порушено провадження у справі № 5020-405/2011, до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -Севастопольську дирекцію Українського державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта”.
У зв'язку з неявкою відповідача у судове засідання, ухвалою від 12.04.2011 розгляд справи був відкладений на 26.04.2011.
У засідання суду 26.04.2011 відповідач явку уповноваженого представника також не забезпечив, хоча про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, за адресою, вказаною у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців /арк. с. 58-60/.
У судовому засіданні 26.04.2011 представник позивача на позовних вимогах наполягала в повному обсязі, просила позов задовольнити.
Представник третьої особи надала пояснення по суті спору /арк. с. 33/, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, суд -
26.02.2010 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Концепт Крим” (Орендар) укладений договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 1003/22-25/10, відповідно до умов якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування об'єкт оренди -нерухоме майно, а саме: прибудовані будівлі сараю літ. Б, сараю літ. В, і котельної літ. Б, загальною площею 87,9 м2 та вбудовані приміщення загальною площею 117,48 м2 на другому поверсі двоповерхової нежитлової будівлі, розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Каліча, 15, та перебувають на балансі Севастопольської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта” (далі -Договір) /арк. с. 9-11/.
Відповідно до пункту 1.2 Договору майно передається в оренду для: 87,9 м2 -розміщення складу та 117,48 м2 -розміщення офісу.
Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання Сторонами цього Договору та акта приймання-передачі майна (пункт 2.1 Договору).
Розділ 3 Договору встановлює порядок розрахунків за орендоване майно.
Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами), або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку оренди -січень 2010 року -5825,48 грн.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 02.12.2009 № 1341, Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 № 316, Інструктивного листа Фонду державного майна України від 22.04.2009 № 10-16-5581, в період з 01.05.2009 до 01.01.2011 застосовується орендна ставка в розмірі 45% установленого відповідно до Додатку 1а за базовий місяць січень 2010 року -2621,47 грн (пункт 3.1 Договору).
Орендна плата за кожний наступний місяць розраховується Орендарем самостійно, при цьому її розмір визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (пункт 3.3 Договору).
За умовами пункту 3.6 Договору орендна плата перераховується в державний бюджет і Балансоутримувачу у співвідношенні 70% (до державного бюджету) до 30% (на рахунок Балансоутримувача) щомісяця не пізніше 15 числа місяця, що слідує за звітним.
Згідно з пунктом 3.7 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості (пункт 3.8 Договору).
Договір укладений строком на 2 роки 364 дні та діє з 26.02.2010 до 25.02.2013 включно (пункт 10.1 Договору).
Орендодавець (позивач у справі) свій обов'язок за Договором виконав у повному обсязі, про що свідчить підписаний сторонами та Балансоутримувачем Акт приймання-передачі орендованого майна від 31.10.2010 /арк. с. 12/.
Натомість, відповідач умови Договору порушив, а саме: не сплатив орендну плату за період з 01.07.2010 по 31.10.2010 у розмірі 7 619,94 грн.
05.01.2011 Регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі надіслало Товариству з обмеженою відповідальністю „Концепт Крим” претензію з вимогою погасити заборгованість з орендної плати за Договором /арк. с. 13/. Проте, будь-якої відповіді не отримало; заборгованість залишилась непогашеною.
Зазначене стало причиною для звернення позивача до суду із даним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.
Статтею 1 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” унормовано, що даний Закон регулює організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, їх структурних підрозділів; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.
Згідно з частиною другою статті 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва -щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, -щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування -щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.
Таким чином, органом, який уповноважений здійснювати функції держави в сфері управління державним майном є Фонд державного майна України в особі Регіонального відділення в АР Крим та м. Севастополі.
Враховуючи, що об'єктом оренди є державне майно, застосуванню до спірних відносин сторін підлягають норми Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, а також норми спеціального законодавства в сфері оренди державного майна, яким є Закон України „Про оренду державного та комунального майна”.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
З наведеною нормою узгоджується стаття 283 Господарського кодексу України, згідно з якою за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
До основних обов'язків орендаря стаття 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” відносить, серед іншого, обов'язок щодо внесення орендної плати своєчасно і у повному обсязі.
Строки внесення орендної плати визначаються у договорі (ч. 3 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”).
Як зазначено вище, пунктом 3.6 Договору встановлений строк виконання Орендарем зобов'язання щодо внесення орендної плати -не пізніше 15 числа місяця, що слідує за звітним.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Отже, відповідач мав сплатити орендну плату за липень 2010 року -не пізніше 15.08.2010, за серпень 2010 року -до 15.09.2010 і так далі.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині першій статті 193 Господарського кодексу України.
Виходячи з фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про те, що у встановлені Договором строки відповідач взяті на себе зобов'язання щодо сплати орендної плати не виконав, тобто є таким, що прострочив виконання зобов'язання.
За приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості з орендної плати.
Водночас, в матеріалах справи є лист Товариства з обмеженою відповідальністю „Концепт Крим” до РВ Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі від 27.10.2010 щодо дострокового припинення договорів оренди приміщень, в тому числі і договору № 1003/22-25/10 від 26.02.2010 -з 01.11.2010, у зв'язку з ліквідацією Орендаря /арк. с. 64/.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 7 619,94 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Звертаючись до суду з позовом, позивач, серед іншого, заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 100,05 грн.
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок 3% річних, наданий позивачем /арк. с. 7/, суд вважає його вірним, а тому задовольняє позовні вимоги щодо стягнення 3% річних в сумі 100,05 грн.
Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені в сумі 518,53 грн та штрафу в розмірі 10% в сумі 761,99 грн.
З цього приводу суд зазначає наступне.
В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій та іншими способами, передбаченими законом.
Відповідно до частини першої статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Частиною другою статті 217 Господарського кодексу України унормовано, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).
В свою чергу, визначення понять „штраф”, „пеня” наводиться в статті 549 Цивільного кодексу України, згідно з якою штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як встановлено судом, відповідач не виконав свого обов'язку щодо внесення орендної плати за липень -жовтень 2010 року, тобто є таким, що прострочив виконання зобов'язання.
Статтями 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 № 543/96-ВР (з наступними змінами і доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до пункту 3.7 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати. При цьому нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли орендна плата мала бути сплачена.
У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості (пункт 3.8 Договору).
Орендодавець нарахував Орендарю пеню за порушення строків внесення орендної плати за період з 16.08.2010 по 10.03.2011 в сумі 518,53 грн.
Перевіривши розрахунок пені, здійснений позивачем /арк. с. 6/, суд зазначає, що він є вірним, відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” та положенням частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені у зазначеній сумі підлягають задоволенню.
Оскільки заборгованість ТОВ „Концепт Крим” перед РВ Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі з орендної плати склалась більше ніж за 3 місяці, то відповідно до пункту 3.8 Договору позивач має право вимагати від відповідача сплати штрафу в розмірі 10% від суми заборгованості, що за розрахунком Орендодавця становить 761,99 грн (10% від 7 619,94 грн).
Таким чином, вимоги позивача щодо сплати відповідачем штрафу в розмірі 10% від суми заборгованості (761,99 грн) обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Підсумовуючи вищевикладене, у зв'язку з невиконанням орендарем зобов'язань за договором оренди нерухомого майна № 1003/22-25/10 від 26.02.2010 щодо внесення орендної плати, з відповідача підлягає стягненню 9 000,51 грн, з яких: основний борг -7 619,94 грн, пеня -518,53 грн, 3% річних -100,05 грн та 10% штраф -761,99 грн.
Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито в розмірі 102,00 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі -236,00 грн підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82, статтями 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Концепт Крим” (ідентифікаційний код 32684412, вул. Каліча, 15, м. Севастополь, 99042; відомості про наявність рахунків в установах банку відсутні) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі (ідентифікаційний код 20677058; пл. Повсталих, 6, м. Севастополь, 99008; п/р 3119094700002, ОКПО 24035629, в ГУ ДКУ в м. Севастополі, МФО 824509, одержувач -державний бюджет Балаклавського району м. Севастополя) 9 000,51 грн (дев'ять тисяч грн 51 коп.), з яких: основний борг -7 619,94 грн, пеня -518,53 грн, 3% річних -100,05 грн та 10% штраф -761,99 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Концепт Крим” (ідентифікаційний код 32684412, вул. Каліча, 15, м. Севастополь, 99042; відомості про наявність рахунків в установах банку відсутні) в доход державного бюджету (Ленінський район міста Севастополя, п/р 31113095700007 в ГУ ДКУ у м. Севастополі, ОКПО 24035598, МФО 824509, код платежу 22090200) державне мито в розмірі 102,00 грн (сто дві грн 00 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Концепт Крим” (ідентифікаційний код 32684412, вул. Каліча, 15, м. Севастополь, 99042; відомості про наявність рахунків в установах банку відсутні) в доход державного бюджету (Ленінський район міста Севастополя, п/р 31212264700007 в ГУ ДКУ у м. Севастополі, ОКПО 24035598, МФО 824509, код платежу 22050003) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн (двісті тридцять шість грн 00 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя підпис В.О. Головко
Рішення оформлено відповідно до
вимог статті 84 Господарського
процесуального кодексу України
і підписано 04.05.2011.