01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"27" квітня 2011 р. Справа № 23/050-11
Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Виробничо-наукове підприємство «Укрзооветпромпостач», м. Київ
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Співдружність», м. Рокитне
про стягнення 91087,47 грн.
секретар судового засідання Федорець А.С.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №1 від 1 квітня 2011 року);
від відповідача: не з'явився.
Відкрите акціонерне товариство «Виробничо-наукове підприємство «Укрзооветпромпостач» (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Співдружність»(далі - відповідач) про стягнення 91087,47 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №220 від 11 листопада 2010 року, а саме, відповідач не повністю сплатив грошові кошти за отриманий товар, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 89768,00 грн. Додатково, за прострочення виконання зобов'язання позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 1105,50 грн. та 3% річних в розмірі 213,97 грн. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 9000,00 грн. витрат за послуги адвоката.
Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 7 квітня 2011 року та призначено справу до розгляду на 19 квітня 2011 року.
19 квітня 2011 року розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України на 27 квітня 2011 року.
Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалами суду від 7 квітня 2011 року та від 19 квітня 2011 року, в судове засідання не з'явився, витребуваних документів не подав. Суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.
27 квітня 2011 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
Між Філією-дослідним заводом по виробництву ветеринарних препаратів Відкритого акціонерного товариства «Виробничо-наукове підприємство «Укрзооветпромпостач»(за договором -постачальник) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Співдружність»(за договором -покупець) 11 листопада 2010 року укладено договір поставки за №220.
Пунктом 1.1 договору встановлено, що постачальник зобов'язується передати у власність покупця кормові добавки, БМВД, премікси та ветеринарні препарати (в подальшому - товар) в асортименті, кількості та за ціною відповідно до замовлення покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар у термін і в розмірі, що передбачені договором.
Відповідно до пункту 2.1 договору поставка товару здійснюється партіями та поставляється постачальником покупцю по відповідній видатковій накладній.
Згідно пункту 2.4 договору разом з товаром постачальник передає покупцю сертифікат якості, видаткові та податкові накладні.
Ціна договору у відповідності до пункту 3.1 складається із суми вартості всіх товарів, що поставляється постачальником покупцю на умовах договору протягом його дії.
Пунктом 3.3 договору передбачено, що оплата кожної партії товару покупцем здійснюється з відстроченням платежу не більше ніж на 14 календарних днів від дати поставки за п. 2.2 договору шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на поточний рахунок постачальника.
Згідно пункту 3.4 договору оплата вважається здійсненою після надходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника.
Відповідно до пункту 5.2 договору у випадку порушення строків поставки товару чи його оплати, встановлених у цьому договорі, винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент нарахування пені, від суми заборгованості, за кожен день прострочення виконання зобов'язання за договором, а також пеню в розмірі 0,5 % від вартості партії товару за кожен день прострочки оплати.
Згідно пункту 8.1 договору договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2011 року.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковою накладною за №РН-0000370 від 21 лютого 2011 року на загальну суму 99768,00 грн. Факт приймання товару за видатковою накладною уповноваженою особою відповідача підтверджується довіреністю (типова форма №М-2) за №48 від 17 лютого 2011 року.
В матеріалах справи наявна копія банківської виписки з особового рахунку позивача, що підтверджує часткову сплату грошових коштів відповідачем за отриманий товар.
У відповідності до пунктів 5.2 договору позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 1105,50 грн.
На підставі п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, за прострочення виконання зобов'язання позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 213,97 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
Відповідач в судове засідання 27 квітня 2011 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в установленому законом порядку ухвалами суду від 7 квітня 2011 року та від 19 квітня 2011 року. Витребувані документи (п. 4 ухвали від 7 квітня 2011 року) відповідач суду не надав.
Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Станом на день прийняття рішення у справі, відповідач не оплатив прийнятий у позивача товар. Зазначений факт відповідачем не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 89768,00 грн. заборгованості за прийнятий товар підлягає задоволенню.
Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»№543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.
Розмір пені, нарахованої позивачем у сумі 1105,50 грн., є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.
У відповідності до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Розмір 3 % річних у сумі 231,97 грн. є обґрунтованим, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката в розмірі 9000,00 грн.
На підтвердження своїх вимог позивачем надано суду копію договору про ведення справи в суді, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю за №4243/10 від 22 липня 2010 року, копію квитанції до прибуткового касового ордера №16 від 1 квітня 2011 року на загальну суму 9000,00 грн.
Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при відмові в позові на позивача.
В інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-8/155 від 13 лютого 2002 року зазначено, що вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним.
Враховуючи предмет даного спору суд обмежує розмір відшкодування витрат на оплату послуг адвоката з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи та вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 9000,00 грн. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, підлягає частковому задоволенню в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»мінімальний розмір заробітної плати з 1 квітня 2011 року складає 960,00 грн.
Тому, судові витрати з оплати послуг адвоката підлягають стягненню з відповідача у розмірі 1920,00 грн.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.
Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Співдружність»(09600, Київська область, Рокитнянський район, смт. Рокитне, вул. Поповича, 41, корпус А, код 24886652) на користь Відкритого акціонерного товариства «Виробничо-наукове підприємство «Укрзооветпромпостач»(03040, м. Київ, вул. Васильківська, 16, код 23524007) -89768 (вісімдесят дев'ять тисяч сімсот шістдесят вісім) грн. 00 коп. заборгованості, 1105 (одна тисяча сто п'ять) грн. 50 коп. пені, 213 (двісті тринадцять) грн. 97 коп. 3% річних, 1920 (одна тисяча дев'ятсот двадцять) грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката та судові витрати: 911 (дев'ятсот одинадцять) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
СуддяД.Г. Заєць