29.04.11р.Справа № 5005/2469/2011
За позовом Приватного підприємства "Фабрика делікатесних сирів" (м. Запоріжжя)
до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі Філії "Відділення публічного акціонерного товариства Промінвестбанку в м. Дніпропетровськ" (м. Дніпропетровськ)
про визнання недійсним кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 225/02-09 від 18.08.2009р.
Суддя Дубінін І.Ю.
Представники:
Від позивача: не з'явився
від відповідача: Кучерева Н.В. - нач. відділу (дов. № 149 від 19.01.11р.)
Приватне підприємство "Фабрика делікатесних сирів" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі Філії "Відділення публічного акціонерного товариства Промінвестбанку в м. Дніпропетровськ" (далі-відповідач) про визнання недійсним кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 225/02-09 від 18.08.2009р.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним.
18.08.2009 року між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", який є правонаступником Закритого акціонерного товариства "Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку" та Приватним підприємством "Фабрика делікатесних сирів" був укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 225/02-09. Відповідно до умов договору, відповідач надає позивачу кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії, на умовах, передбачених договором. Ліміт кредитної лінії встановлюється в розмірі 5 000 000,00 грн. Ліміт кредитної лінії зменшується за наступним графіком: з 31 травня 2010 р. ліміт встановлюється в сумі 2 500 000,00 грн.; з 30 червня 2010 р. ліміт встановлюється 0 грн. Дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 30.06.2010 р. Кредит надається на виробничі потреби. Кредит надається банком позичальнику в межах та за умови погашення діючої кредитної лінії шляхом оплати в межах сум та відповідно до строків, визначених п. 2.1. та п. 2.2. договору, розрахункових документів (платіжних доручень) та/або електронних розрахункових документів позичальника безпосередньо з позичкового рахунку № 2062230634907, відкритого банком в філії "Відділення Промінвестбанку в м. Дніпропетровськ", на рахунки контрагентів.
Стаття 628 Цивільного кодексу України зазначає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Тобто у даному випадку, вимога закону про обов'язковість внесення до умов кредитного договору умови і порядок погашення кредиту, а також порядок плати за кредит не виконана.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Стаття 215 Цивільного кодексу України встановлює, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст.203 Цивільного Кодексу України, а саме: зміст правочину не може суперечити ньому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також; моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин повинен здійснюватись в формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України).
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України).
Крім того, спірний кредитний договір був підписаний керуючим Філії "Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Дніпропетровськ" Гордієнко М.О., що діяв від імені банку на підставі довіреності Голови правління Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" від 01.04.2009 року.
Відповідно до пункту "в" даної довіреності Гордієнко М.О. має право від імені Промінвестбанку укладати, змінювати і розривати шляхом підписання кредитні договори виключно на підставі рішення Правління банку або постійно діючих комітетів, що уповноважені Правлінням банку на прийняття даних рішень, але даного рішення банком не надавалось та не приймалось, як зазначає позивач.
Виходячи з вищезазначеного, позивач зазначає, що кредитний договір було підписано особою, що не була уповноважена відповідно до довіреності на його підписання. Тобто, при укладені вказаного кредитного договору сторонами не було дотримано його письмової форми, яка вимагає підписання договору від імені юридичної особи особами, уповноваженими на це установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Отже, з підстав вищевикладеного позивач просить суд визнати недійсним кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 225/02-09 від 18.08.2009р.
Відповідач проти задоволення позовних вимог, посилаючись на наступне.
У спірному кредитному договорі містяться всі істотні умови, передбачені для такого виду договорів, що підтверджується умовами вказаного договору. Свої доводи відповідач обґрунтовує, посилаючись на конкретні пункти кредитного договору. Договір з боку відповідача підписаний уповноваженою особою, що підтверджується довіреністю, посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 від 01.04.2009 року та зареєстрованою в реєстрі за №1270 та на виконання Протоколу засідання Правління Промінвестбанку, тобто мав необхідний обсяг цивільної дієздатності. Також відповідач зазначає, що позивач своїми діями щодо визнання кредитного договору недійсним намагається уникнути виконання своїх зобов'язань за спірним договором в частині повного повернення отриманих кредитних коштів.
Розгляд справи відкладався з 24.03.11р. на 14.04.11р.
Строк вирішення спору було продовжено за клопотанням позивача на п'ятнадцять днів з 23.04.11р. по 07.05.11р.
У судовому засіданні оголошувались перерви з 14.04.11р. по 28.04.11р. та з 28.04.11р. по 29.04.11р.
Представник позивача у судове засіданні не з'явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується підписом його представника на розписці про оголошення перерви у судовому засіданні від 28.04.11р.
За таких обставин, господарський суд вважає, що позивач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.
Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника відповідача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
18.08.2009 року між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", який є правонаступником Закритого акціонерного товариства "Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку" та Приватним підприємством "Фабрика делікатесних сирів" був укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 225/02-09. Відповідно до умов договору, відповідач надає позивачу кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії, на умовах, передбачених договором. Ліміт кредитної лінії встановлюється в розмірі 5 000 000,00 грн. Ліміт кредитної лінії зменшується за наступним графіком: з 31 травня 2010 р. ліміт встановлюється в сумі 2 500 000,00 грн.; з 30 червня 2010 р. ліміт встановлюється 0 грн. Дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 30.06.2010 р. Кредит надається на виробничі потреби. Кредит надається банком позичальнику в межах та за умови погашення діючої кредитної лінії шляхом оплати в межах сум та відповідно до строків, визначених п. 2.1. та п. 2.2. договору, розрахункових документів (платіжних доручень) та/або електронних розрахункових документів позичальника безпосередньо з позичкового рахунку № 2062230634907, відкритого банком в філії "Відділення Промінвестбанку в м. Дніпропетровськ", на рахунки контрагентів.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Стаття 628 Цивільного кодексу України зазначає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Положеннями кредитного договору передбачені умови та порядок погашення кредиту, а саме: пунктом 4.2.2 кредитного договору передбачено, що позивач зобов'язується використати кредит за цільовим призначенням і у встановлений згідно п.2.1 та 2.2 цього договору строк остаточно повернути всі отримані в межах кредитної лінії суми кредиту шляхом перерахування коштів з поточного рахунку, вказаного в п.3.2 цього Договору (це поточний рахунок №2600130734907 в філії "Відділення Промінвестбанку в м.Дніпропетровськ") та/або з будь-яких інших поточних рахунків позивача, відкритих у будь-яких установах банків та/або у будь-який незаборонений чинним законодавством спосіб на позичковий рахунок, вказаний у п.3.1 кредитного договору.
У випадку прострочення повернення кредиту позивач зобов'язаний перераховувати кошти, що призначені ним на погашення кредиту, на рахунок простроченої заборгованості за кредитом, номер якого повідомляється банком позивачу негайно після його відкриття.
Сторони встановлюють, що у випадку, якщо після прострочення повернення кредиту позивач здійснить перерахування коштів на позичковий рахунок, вказаний у п.3.1 договору, банк набуває право самостійно зарахувати ці кошти на рахунок простроченої заборгованості за кредитом позичальника.
Пунктом 2.2 кредитного договору передбачена дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 30.06.2010 року.
Також положення кредитного договору містять порядок плати за кредит, а саме: згідно п.1.2 розділу 1, "Терміни, що застосовуються в Договорі", плата за кредит - це проценти за користування кредитом, що встановлюються банком та сплачуються позичальником у розмірі та у строки, передбачені договором.
Пунктом 3.2. кредитного договору встановлено, що проценти за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позивачем, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 25% річних. При розрахунку процентів використовується метод "факт/факт"" виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році. Проценти за користування кредитом нараховуються банком щомісячно в останній робочий день місяця за період з дати першої видачі кредиту по останній календарний день місяця, в якому наданий кредит, та надалі за період з першого по останній календарний день поточного місяця, а в місяці, в якому по терміну, визначеному п.2.2 кредитного договору здійснюється погашення кредиту, до дня повернення кредиту - в день його погашення, а у випадку прострочення кредиту - до повного його погашення в день скасування заборгованості.
Проценти сплачуються позивачем щомісячно 5 числа місяця наступного за звітним з поточного рахунку позивача № 2600130734907, відкритого у філії "Відділення Промінвестбанку в м. Дніпропетровськ" або з будь-яких інших поточних рахунків, відкритих у будь-яких установах банків на рахунок №2068830634907, відкритий у філії "Відділення Промінвестбанку в м. Дніпропетровськ", а в разі їх дострокової сплати - на рахунок №3600835634907, відкритий у цій же філії.
Відповідно до 4.2.3 кредитного договору, у випадку несвоєчасної сплати плати за кредит позивач зобов'язаний перераховувати кошти, що призначені ним для погашення плати за кредит, на рахунок простроченої заборгованості, номер якого повідомляється банком позивачу негайно після його відкриття. Сторони встановлюють, що у випадку, якщо після прострочення сплати плати за кредит позивач здійснить перерахування коштів на рахунок, відкритий банком і вказаний у п.3.2 цього договору, банк набуває право самостійно зарахувати ці кошти на рахунок простроченої заборгованості позичальника.
Крім того, пунктом 3.9 кредитного договору встановлено, що з метою забезпечення належного та своєчасного виконання зобов'язань позивача по погашенню кредиту, процентів за користування кредитом та неустойки позивач відповідно до вимог статті 26 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" доручає банку здійснювати договірне списання коштів у розмірі існуючої заборгованості за кредитом, процентами за користування кредитом з поточного рахунку № 2600130734907, відкритого у філії "Відділення Промінвестбанку в м. Дніпропетровськ", код банку 305437 (або з будь-яких інших поточних рахунків позивача), за умови настання строків виконання позивачем грошових зобов'язань, передбачених цим договором.
Після досягнення згоди стосовно істотних умов, зокрема щодо розміру кредиту, процентної ставки, а також всіх інших умов, які необхідні для кредитних договорів, між позивачем та відповідачем було укладено спірний кредитний договір.
Більше того, згідно приписів пункту 6.14. кредитного договору, сторони погодилися, що з укладенням цього договору вони досягли згоди з усіх його істотних умов та не існує будь-яких умов, які можуть бути істотними та необхідними для договору.
Отже, посилання позивача про відсутність у кредитному договорі умов та порядку погашення кредиту та порядку плати за кредит, спростовуються вищевказаними пунктами кредитного договору, якими передбачені такі умови.
Відповідно до положень статті 638 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 180 Господарського кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами цивільно-правового договору є умова про предмет договору; умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду; а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У відповідності ж до ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому випадку погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Враховуючи вищевикладене, істотними умовами кредитного договору як господарського договору відповідно до закону є умови про предмет, ціну, строк його дії, а також усі інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Тому відсутність у договорі будь-якої умови, яка не є істотною, крім умови про предмет, ціну та строк його дії, згідно вимог статей 203, 215 Цивільного кодексу України, не може бути підставою для визнання кредитного договору недійсним.
При укладенні спірного кредитного договору позивач та відповідач досягли домовленості згідно з положеннями ст.ст. 207, 640 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 180, 345 Господарського кодексу України щодо всіх його істотних умов та усіх інших умов, щодо яких за заявою хоча б однією із сторін має бути досягнуто згоди.
Твердження позивача про недійсність кредитного договору спростовуються досягнутими спірним кредитним договором правовими наслідками, які полягають у вчиненні на виконання умов укладеного кредитного договору як відповідачем, так і позивачем юридично значимих дій: відповідач надав позивачу кредит, а позивач отримав цей кредит, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором передав в заставу належне йому майно та після отримання кредиту здійснював оплату процентів за користування кредитом, що підтверджує прийняття останнім кредитного договору до виконання.
Тобто позивачем та відповідачем здійснені фактичні дії на виконання спірного кредитного договору і дії як позивача, так і відповідача спрямовані на реальне настання правових наслідків, обумовлених спірним правочином.
Отримання позивачем кредиту та сплата ним процентів за користування кредитом підтверджується постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.02.2011 р. по справі №27/226-10 за позовом позивача про визнання недійсним кредитного договору про відкриття кредитної лінії №225/02-09 від 18.08.2009 р.
Відповідно до положень статті 35 Господарського процесуального кодексу України вказана постанова, якою залишено без змін рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2010 р., мають преюдиціальне значення.
Отже, спірний кредитний договір укладався з наміром сторін створити правові наслідки та породив такі наслідки, волевиявлення на укладення спірного кредитного договору було вільним і відповідало внутрішній волі сторін, було спрямоване на реальне настання правових наслідків.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Оспорюваний кредитний договір укладено з додержанням вимог до письмової форми правочину, які визначені статтею 207 Цивільного кодексу України. Позивач та відповідач у момент укладення кредитного договору в належній формі досягли взаємної згоди щодо усіх його істотних умов і вказаний договір укладений у повній відповідності із вимогами законодавства.
Зміст кредитного договору доводить, що він містить всі необхідні умови згідно закону, в тому числі і суттєві, і ті, які необхідні для договорів даного виду: передбачена мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту, що повністю відповідає вимогам, ст.ст. 638, 1046, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 345 Господарського кодексу України, ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність".
Таким чином, посилання позивача на те, що кредитний договір не містить умов та порядку погашення кредиту, а також порядку плати за кредит, що є обов'язковими для даного виду договорів, згідно вимог ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України не може бути підставою для визнання кредитного договору недійсним.
Стосовно посилань позивача на те, що договір з боку відповідача підписаний не уповноваженою особою, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Частиною 4 ст. 95 Цивільного кодексу України передбачено, що керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.
При здійсненні банківської діяльності керуючий цією філією Гордієнко Микола Олексійович діяв в межах повноважень, визначених виданою йому Головою Правління Промінвестбанку Башкіровим В.В. довіреністю. Оскільки надання дозволу на кредитування відноситься до повноважень банку-юридичної особи, то питання відкриття відповідачу кредитної лінії з лімітом 5 млн. грн. та надання повноважень керівнику філії на підписання кредитного договору та договорів забезпечення було прийняте на засіданні Правління Промінвестбанку, оформленому Протоколом № 525 від 15.07.2009 року "Щодо надання дозволу на кредитування ПП "Фабрика делікатесних сирів".
Враховуючи викладене, з боку відповідача спірний кредитний договір підписаний уповноваженою особою - Гордієнком Миколою Олексійовичем, який діяв в межах повноважень на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 від 01.04.2009 року та зареєстрованої в реєстрі за №1270 та на виконання вказаного Протоколу засідання Правління Промінвестбанку, тобто мав необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем не доведено наявності підстав для визнання недійсним кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 225/02-09 від 18.08.2009р.; крім того, відповідачем доведено протилежне, отже, вимоги позивача про визнання недійсним кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 225/02-09 від 18.08.2009р. є безпідставними та необґрунтованими.
Викладене є підставою для відмови в задоволенні позову. Судові витрати слід покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 95, 203, 207, 215, 628, 638, 640 Цивільного кодексу України, ст.ст. 179, 180, 345 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя І.Ю. Дубінін