26.04.11р.
Справа № 5005/2925/2011
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля", м. Павлоград, Дніпропетровська обл.
до Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" в особі Павлоградського механічного заводу державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова", м. Павлоград, Дніпропетровська обл.
про зобов'язання повернути майно
Суддя: Назаренко Н.Г.
Секретар судового засідання: Булана Ю.М.
Представники:
від позивача - Скиба С.Г., дов. б/н від 28.12.10р.;
від відповідача - Кривсун І.М., дов. № 157/1304 від 20.12.10р.
Відкрите акціонерне товариство "Павлоградвугілля" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить зобов'язати державне підприємство "Павлоградський механічний завод" державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" повернути прохідницький комбайн 1 ГПК; судові витрати по справі покласти на відповідача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в 2000 році позивачем без укладання договору був переданий відповідачу прохідницький комбайн 1 ГПК для проведення ремонту, що підтверджується актом від 08.06.2004 року та листом №89/ПР від 13.07.2006 року. На вимогу позивача повернути прохідницький комбайн 1 ГПК відповідач комбайн не повернув.
Як на підставу своїх вимог позивач посилається на ст.ст. 387, 1212,1213 Цивільного кодексу України.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що в 1999-2001 роках Павлоградський механічний завод дійсно виконував роботи по капітальному ремонту гірничошахтного обладнання (ГШО), в тому числі прохідницьких комбайнів для шахт регіону, з якими на той час існували договірні відносини. Більша частина обладнання згідно умов договору була відремонтована та відправлена шахтам регіону, а надані позивачем лист №89/ПР від 13.07.2006 року та акт від 08.06.2004 року не підтверджують ні факту здачі для проведення ремонту саме спірного комбайну, ні факту знаходження цього комбайну на заводі.
Відповідач зазначає, що позивачем пропущений строк позовної давності, встановлений ст. 257 Цивільного кодексу України.
Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу (аудіо запис) представниками сторін не заявлялося.
Відповідно до 77 ГПК України з 22.03.11р. до 31.03.11р., з 31.03.11р. до 12.04.11р. у судових засіданнях оголошувалась перерва, 12.04.11р. розгляд справи відкладався до 26.04.11р.
При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Відповідно до інвентарної картки №2411 відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля" прохідницький комбайн 1 ГПК знаходиться в капітальному ремонті на Павлоградському механічному заводі.
Заступником начальника комплексу №211 Павлоградського механічного заводу 08.06.2004 року складено акт про те, що ШПУ ДХК "Павлоградвугілля" був зданий на капітальний ремонт комбайн 1 ГПК на ПМЗ в 2000 році (з виправленнями) та в цей час знаходиться на заводі.
Листом №89/ПР від 08.06.2004 року Павлоградський механічний завод звернувся до відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля" з вимогою погасити заборгованість за проведення ремонту відповідно до договору №17юр від 27.01.2004 року.
Відкрите акціонерне товариство "Павлоградвугілля" 19.01.2010 року звернулося до Павлоградського механічного заводу за вимогою (№8/431 від 19.01.2010 року) в семиденний строк від дня пред'явлення вимоги виконати ремонт прохідницького комбайну 1 ГПК та повернути його відкритому акціонерному товариству "Павлоградвугілля".
Зазначену вимогу отримано відповідачем 28.01.2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №3694954.
Спірне майно відповідач не повернув, що стало підставою звернення до суду з позовом про повернення майна.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п.1 ст.193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст.530 Цивільного кодексу України).
19.01.2010 року позивачем направлено відповідачу вимогу №8/431 в семиденний строк від дня пред'явлення вимоги виконати ремонт прохідницького комбайну 1 ГПК та повернути його відкритому акціонерному товариству "Павлоградвугілля". Зазначену вимогу отримано відповідачем 28.01.2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №3694954.
До суду відповідач звернувся 04.06.10р., тобто в межах строку позовної давності.
Відповідно до п. 18 Класифікатора документів, які підлягають завіренню печатками акти здачі-приймання повинні підписуватись директором заводу або головним інженером та завірятися гербовою печаткою (а.с. 123).
Наданий позивачем акт від 08.06.2004 року про передачу на капітальний ремонт комбайн 1 ГПК на ПМЗ в 2000 році не є належним доказом підтвердження факту передачі спірного прохідницького комбайну 1 ГПК, оскільки зазначений акт підписано заступником начальника комплексу 211 та скріплений трикутною печаткою.
Крім того, акт від 08.06.2004 року про передачу на капітальний ремонт комбайну 1 ГПК на ПМЗ в 2000 році не містить індивідуалізуючих (технічних) ознак прохідницького комбайну 1 ГПК.
Підтвердити повноважність особи, яка підписала вищевказаний акт позивач не зміг.
Посилання позивача на лист Павлоградського механічного заводу №89/ПР від 08.06.2004 року як на доказ знаходження спірного майна у відповідача, судом відхиляються у зв'язку з тим, що цей лист стосується заборгованості позивача за проведений ремонт обладнання по договору №17юр від 27.01.2004 року, в той час як за твердженнями позивача, спірний комбайн було передано відповідачу без договору у 2000 році.
Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
В силу ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. 316 ЦК України).
Приписами ст. 328 ЦК України передбачені підстави набуття права власності:
1. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
2. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Частиною 2 статті 386 ЦК України передбачено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Тобто, власник, що пред'являє вимогу про повернення йому майна, яке належить йому на праві власності, повинен довести, що саме це майно є об'єктом права власності, тобто індивідуалізувати його. Якщо ж індивідуалізувати майно неможливо, неможливе й задоволення віндикаційного позову.
Не може бути кваліфікований як віндикаційний і ґрунтуватися на ст. 387 ЦК України позов про передання речі, якщо обов'язок її передати ґрунтується на договорі.
За приписами статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Господарський суд неодноразово витребовував у позивача підстави набуття спірного комбайну позивачем; документи в підтвердження права власності на спірний комбайн; технічну документації на спірний комбайн; документи, що стали підставою для обліку на балансі позивача спірного комбайну; інвентарну картку на комбайн 1 ГПК на ПМЗ; докази оплати ремонту спірного комбайну.
Позивач жодного документу в підтвердження свого права власності на спірний комбайн суду не надав, пояснюючи це відсутністю витребуваних документів на підприємстві.
В своїй вимозі від 19.01.2010р. № 8/431 позивач просить відповідача виконати ремонт спірного комбайну та повернути його позивачу, однак доказів оплати ремонту суду не надав.
Суд зазначає, що за відсутності оплати, у позивача відсутнє право вимагати повернення йому саме у відновленому стані цього комбайну.
Враховуючи встановлені обставини справи в їх сукупності, як того вимагає ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, наведені приписи законодавства, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог, у звязку з чим в задоволені позову слід відмовити.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно з ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати відносяться на позивача.
Керуючись ст.ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 610 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 33, 34, 44, 49, 82-87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволені позову - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя
Н.Г. Назаренко
Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 29.04.2011р.