26.04.11р.
Справа № 5005/3906/2011
За позовом Приватної виробничої фірми "Агроцентр", м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юність", м. Дніпропетровськ
про стягнення 19 018,43 грн. за договором поставки
Суддя Назаренко Н.Г.
Секретар судового засідання Булана Ю.М.
Представники:
від позивача - Ясир Б.Г., дов. б/н від 24.01.11р.;
від відповідача - Устименко М.В., дов. б/н від 10.01.11р.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача за порушення умов договору поставки № ПР-40449 від 01.07.09р. суми основного боргу у розмірі 15 521,40 грн., інфляційних втрат - 1 068,23 грн., 3% річних - 393,96 грн., пеню - 2 034,84 грн..
Свої вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки щодо сплати за поставлений товар.
Відповідач у відзиві на позовну заяву повідомив що основний борг сплачено, на підставі чого просить зменшити штрафні санкції.
Представник позивача підтвердив погашення відповідачем основного боргу, щодо зменшення штрафних санкцій заперечив та просив в частині задовольнити в повному обсязі.
26.04.11р. відповідно до ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
встановив:
01.07.09р. між Приватною виробничою фірмою "Агроцентр" (далі - Постачальник, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юність" (далі - Покупець, Відповідач) укладено договір поставки № ПР-40449 (далі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався поставити Товар в термін, визначений цим Договором, згідно Замовлення Покупця, який є невід'ємною частиною цього Договору (ділі - Замовлення Товару), а Покупець прийняти і оплатити на умовах, визначених в додатку №4 до Договору, який є невід'ємною частиною цього Договору (п.1.1. Договору).
У відповідності п.2.1. Договору асортимент і ціна Товару, обумовлюється в специфікації до Договору. Специфікація затверджується сторонами в установленій формі і є невід'ємною частиною цього Договору.
Постачальник здійснює поставку Товару в пункт доставки згідно Замовлення Покупця своїми транспортними засобами і за свій рахунок (п. 3.1. Договору).
Загальна сума Договору складає суму Товару, отриманого по всім накладним (п. 7.1. Договору).
Покупець проводить оплату за поставлений Товар шляхом банківського перерахунку грошових засобів на розрахунковий рахунок Постачальника в строк, встановлений сторонами в пункті 6 додатку №4 до даного Договору (п. 7.2. Договору) .
Строк дії цього Договору встановлюється з моменту його фактичного підписання і до 31.12.2009р. Строк дії Договору автоматично продовжується на один рік, у випадках, якщо ні одна із сторін не повідомила іншу сторону в письмовій формі про свій намір змінити або припинити дію Договору за 30 календарних днів до закінчення дії даного Договору (п.п. 12.1., 12.2. Договору).
На виконання умов Договору Постачальник своєчасно поставив покупцю товар належної якості та в замовленій кількості на загальну суму 22 069,55 грн., який був прийнятий Покупцем, що підтверджується видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи (а. с. 26-34).
Відповідач в порушення вимог Договору свої зобов'язання по повній та своєчасній оплаті не виконав частково, у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 15 521,40 грн., що і є причиною спору.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватись належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
В силу ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі -продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
З огляду на умови Договору щодо строку оплати поставленого товару, строк оплати поставленого товару, є таким, що настав.
В судовому засіданні відповідач надав докази оплати ним основної суми боргу в розмірі 15 521,40 грн. (пл. доручення від 12.04.11р. №918).
Пунктом 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору;
Враховуючи викладене провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.
Крім основного боргу позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 2 034, 84 грн., 3% річних в сумі 393, 96 грн. та інфляційні втрати в сумі 1 068, 23 грн.
Пунктом 8.9. Договору передбачено, якщо у випадку прострочення оплати Товару Постачальник стягує з Покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми несплаченого в строк Товару за кожний день прострочення платежу.
У відзиві на позов відповідач просить суд застосувати дію статті 232 Господарського кодексу України та стягнути з нього пеню за 182 дні, а не за весь період прострочення.
Позивач заперечив проти клопотання відповідача, зазначивши, що сторони в договорі передбачили стягнення пені за весь час прострочення платежу.
Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). А у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.6 Цивільного кодексу України, сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У частині четвертій статті 231 ГК України зазначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, зазначений вид забезпечення виконання зобов'язань є спеціальним заходом майнового характеру, який стимулює належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора.
Частиною 2 п.2. ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до частини 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 3 ст.551 ЦК України визначено право суду зменшити розмір неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Суд зазначає, що розмір неустойки складає всього 13% від суми основного боргу.
Крім того, суд враховує, що невиконання відповідачем своїх обов'язків по договору виникло майже рік тому і до звернення позивача з позовом до суду відповідач заборгованість не оплачував.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що в договорі за взаємною згодою сторін передбачено стягнення пені за весь термін прострочення та перевіривши розрахунки Позивача за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Законодавство", судом встановлено, що до стягнення підлягають 2 034,84 грн. пені за період з 23.04.10р. по 23.03.11р.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Перевіривши розрахунки Позивача за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Законодавство", судом встановлено, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 393,96 грн. -3% річних за період з 23.04.10р. по 23.03.11р. та 1 068,23 грн. інфляційних за період з травня 2010р. по березень 2011р. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Статтями 33, 34 ГПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст.4, 32-34, 43, 49, 82-85, 87Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юність" (49000, м. Дніпропетровськ, пр-т Кирова, буд. 78; код ЄДРПОУ 19099900) на користь Приватної виробничої фірми "Агроцентр" (49049, м. Дніпропетровськ, вул. Мільмана, буд. 110, код ЄДРПОУ 24242721) 1 068,23 грн. (одна тисяча шістдесят вісім грн. 23 коп.) - інфляційних втрат, 393,96 грн. (триста дев'яносто три грн. 96 коп.) - 3% річних, 2 034,84 грн. (дві тисячі тридцять чотири грн. 84 коп.) пені, 190,18 грн. (сто дев'яносто грн. 18 коп.) - витрат по сплаті державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат по сплаті інформаційно-технічних послуг, про що видати наказ.
В частині стягнення суми основного боргу у розмірі 15 521,40 грн. - припинити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя
Н.Г. Назаренко
Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 29.04.2011р.