79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
14.04.11 Справа№ 5015/1033/11
Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., при секретарі судового засідання Боржієвській Л.А., розглянув справу
за позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна», м. Львів
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», м. Київ в особі Львівської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», м. Львів
про: відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу в сумі 1453 грн. 27 коп.
В судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: Мотрух М.Ю. -представник на підставі довіреності № 68 від 04.01.2011 року;
відповідача: не з'явився;
Суть спору:
Ухвалою господарського суду від 28.02.2011 року порушено провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна»до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», м. Київ в особі Львівської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»про стягнення 1453 грн. 27 коп.
Ухвалою господарського суду від 28.02.2011 року прийнято до розгляду позовну заяву від 25.02.2011 року про стягнення грошових коштів в розмірі 1453 грн. 27 коп., порушено провадження та призначено справу до розгляду на 17.03.2011 року. Ухвалою господарського суду від 17.03.2011 року розгляд справи було відкладено на 31.03.2011 року в зв'язку із неявкою представника відповідача. 31.03.2011 року судом оголошено перерву в судовому засіданні до 14.04.2011 року.
Представникам сторін, що брали участь в судовому засіданні, роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо їх прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.
Позивач позовні вимоги підтримав, з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач позовні вимоги заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву № 8-05/415 від 31.03.2011 року.
В судовому засіданні було оглянуто оригінали документів (договору, страхового акту, постанови суду, рішення про виплату страхового відшкодування, платіжного доручення, розрахунку та ін.), копії яких подано позивачем до справи.
Від фіксації судового процесу технічними засобами сторони відмовились.
14.04.2011 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складене та підписане 18.04.2011 року.
Суть спору: Спір між сторонами виник у зв'язку із невиконанням відповідачем грошових зобов'язань. Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Граве Україна»(надалі по тексту рішення - позивач) звернулось з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»в особі Львівської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(надалі по тексту рішення - відповідач) про стягнення 1453 грн. 27 коп. витрат по виплаті страхового відшкодування в порядку регресу. Позивач вказує, 11.06.2008 року він уклав договір страхування із ОСОБА_1 на автомобіль «CITROEN C 3», реєстраційний номер НОМЕР_1. Внаслідок страхового випадку, що стався з вини водія автомобіля марки «Меrcedes», що на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди був застрахований в Львівській обласній дирекції Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» позивач поніс витрат на страхове відшкодування в сумі 1453 грн. 27 коп., які він просить стягнути із відповідача в порядку регресу.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на неправомірність нарахування позивачем збитків, які, на думку відповідача, повинні обчислюватись на підставі висновку експерта чи аварійного комісара щодо визначення шкоди завданої автомобілю відповідно до вимог чинного законодавства.
В процесі розгляду справи суд встановив наступне: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Граве Україна»є правонаступником Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНПРО», про що свідчить витяг з протоколу № 18 загальних зборів Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНПРО»від 15.10.2008 року. 11 червня 2008 року Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «ІНПРО»уклало договір страхування № 03901.30-125.012 із ОСОБА_1 на автомобіль «CITROEN C 3»реєстраційний номер НОМЕР_1.
29 вересня 2008 року, приблизно о 11 год. 15 хв. на перехресті вул. Валової та вул. Підвальної у м. Львові відбулась дорожньо-транспортна пригода, учасниками якої були автомобіль «CITROEN C 3»д. н. з НОМЕР_1, яким керувала ОСОБА_1 та автомобіль «Меrcedes», д.н.з. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2
Постановою Галицького районного суду м. Львова по справі № 3-7836/08 від 31.10.2008 року винним в порушенні Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження транспортного засобу «CITROEN C 3», реєстраційний номер НОМЕР_1, визнано ОСОБА_2.
Зазначена дорожнього транспортна подія була визнана страховою, про що було складено страховий акт № СНТ/03901.30-125.012/1. Рішенням про виплату страхового відшкодування № СНТ/03901.30-125.012/1 від 28.10.2008 року комісія страхової компанії «ІНПРО»провела розрахунок суми страхового відшкодування, що складає 1453 грн. 27 коп. Платіжним дорученням № 1608 від 31.10.2008 року позивачем перераховано на рахунок ТзОВ «Ілта-Львів»суму страхового відшкодування в розмірі 1453 грн. 27 коп.
Оскільки, на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Меrcedes», д.н.з. НОМЕР_2 був зарахований в Львівській обласній дирекції Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(поліс № ВВ/8029445), позивач звернувся до суду із позовом про відшкодування йому понесених збитків в розмірі 1453 грн. 27 коп. в порядку регресу.
Дані обставини матеріалами справи підтверджуються, представниками сторін не спростовуються.
Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне:
Частиною 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України зазначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання кого створює підвищену небезпеку. Джерелом підвищеної небезпеки слід вважати діяльність, здійснення якої створює підвищену ймовірність завдання шкоди через неможливість повного контролю за нею людиною, а також діяльність по використанню, транспортуванню, збереженню предметів, речовин та інших об'єктів виробничого, господарського або іншого призначення, які мають такі ж самі властивості. В даному випадку автомобіль небезпечний неможливістю його раптової зупинки. Джерело підвищеної небезпеки має місце там, де діяльність людини може заподіяти шкоду оточуючим під час його експлуатації при зведенні заподіяння шкоди вольовим зусиллям володільця джерела підвищеної небезпеки до можливого мінімуму. Особливість правил відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки полягає в наявності трьох підстав для відповідальності: а) наявність шкоди; б) протиправна дія заподіювача шкоди; в) наявність причинного зв'язку між протиправною дією та шкодою. Обов'язок відшкодування завданої шкоди джерелом підвищеної небезпеки покладається на його володільця.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає перехід до страховика прав страхувальника щодо особи, відповідальної за завдані збитки, а саме: «До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник, або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Стаття 116 Цивільного кодексу України встановлює, що майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Оскільки, автомобіль, водія якого було визнано у своєнні дорожньо-транспортної пригоди на момент її вчинення був застрахований у Львівській обласній дирекції Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», що підтверджує страховий поліс № ВВ/8029445, у позивача виникло право відшкодування йому матеріальної шкоди в порядку регресу в сумі 1453 грн. 27 коп.
Заперечення відповідача щодо неправомірності проведення розрахунку та визначення розміру збитків відповідачем без висновку експерта чи аварійного комісара щодо визначення шкоди завданої автомобілю, суд вважає безпідставними. Згідно ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Майном, яке може оцінюватися, вважаються об'єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід'ємні частини), машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери; нематеріальні активи, в тому числі об'єкти права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси всіх форм власності. Випадки обов'язкового проведення оцінки майна встановлюються цим Законом. Зокрема, стаття 7 вищезазначеного закону зазначає випадки обов'язкового проведення оцінки майна, серед яких: створення підприємств (господарських товариств) на базі державного майна або майна, що є у комунальній власності; реорганізації, банкрутства, ліквідації державних, комунальних підприємств та підприємств (господарських товариств) з державною часткою майна (часткою комунального майна); виділення або визначення частки майна у спільному майні, в якому є державна частка (частка комунального майна); визначення вартості внесків учасників та засновників господарського товариства, якщо до зазначеного товариства вноситься майно господарських товариств з державною часткою (часткою комунального майна), а також у разі виходу (виключення) учасника або засновника із складу такого товариства; приватизації та іншого відчуження у випадках, встановлених законом, оренди, обміну, страхування державного майна, майна, що є у комунальній власності, а також повернення цього майна на підставі рішення суду; переоцінки основних фондів для цілей бухгалтерського обліку; оподаткування майна згідно з законом; в інших випадках за рішенням суду або у зв'язку з необхідністю захисту суспільних інтересів. Проведення незалежної оцінки майна є обов'язковим у випадках застави державного та комунального майна, відчуження державного та комунального майна способами, що не передбачають конкуренцію покупців у процесі продажу, або у разі продажу одному покупцю, визначення збитків або розміру відшкодування, під час вирішення спорів та в інших випадках, визначених законодавством або за згодою сторін. Оскільки, нормами чинного законодавства не передбачено обов'язкового проведення незалежної оцінки транспортного засобу, що проводиться суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, то заперечення відповідача, суд вважає безпідставними.
Розрахунок розміру збитків здійснений позивачем згідно Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої 24.11.2003 року.
З огляду на викладене, суд задовольняє вимоги позивача про стягнення із відповідача витрат по виплаті страхового відшкодування в розмірі 1453 грн. 27 коп.
Відповідно ст. 21 Господарського процесуального кодексу України відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу. Згідно Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/492 від 28.07.1994року (з наступними змінами та доповненнями) «Про участь у судовому процесі відособлених підрозділів юридичних осіб», стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і стягнення здійснюється господарським судом з юридичної особи або на її користь. Відповідно до Положення про Львівську обласну дирекцію Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» - дирекція не є юридичною особою.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Керуючись ст. ст. 22, 116, 993, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задоволити повністю.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», м. Київ, вул. Жилянська, 75 (код ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна», м. Львів, пр. В.Чорновола, 45-а, корп. 9 (код ЄДРПОУ 19243047) грошові кошти в розмірі 1453 грн. 27 коп., 102 грн. 00 коп. сплаченого державного мита, 236 грн. 00 коп. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя