79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
18.04.11 Справа№ 5015/2127/11
Суддя Хабіб М.І. при підготовці до розгляду матеріалів
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Стальконструкція ІФ”, м.Івано-Франківськ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Комфортбуд-1”, м.Львів
Про стягнення 303 025,00грн.
ВСТАНОВИВ, що позовна заява підлягає поверненню без розгляду з наступних підстав.
Згідно із ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку та розмірі; документи що підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Згідно із п.14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993року №15 (з подальшими змінами), при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід бюджету ___ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Як доказ сплати державного мита позивач додав до позовної заяви платіжне доручення №122 від 01.04.2011року на суму 3030,25грн., на зворотній стороні якого зроблено напис „Проведено 01.04.2011р.”, це напис підписаний однією особою, посадове становище якої не вказане, та скріплений печаткою кредитної установи.
Отже, напис на платіжному дорученні не відповідає вимогам, встановленим п. 14 вищевказаної Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, напис про зарахування коштів в дохід бюджету на платіжному дорученні відсутній.
Відтак, додане до позовної заяви платіжне доручення не може вважатись належними доказами сплати державного мита у встановленому порядку.
Як докази сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу позивач додав до позовної заяви платіжне доручення №121 від 01.04.2011року на суму 120грн.
Однак, відповідно до Постанови КМ України №1258 від 21.12.2005року „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ” при поданні позову до господарського суду витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу сплачуються в сумі 236,00грн.
Відтак, до позовної заяви платіжне доручення про сплату витрат на інфоримаційно-технічне забезпечення судового процесу не може вважатись належними доказами сплати витрат у встановленому розмірі.
Відповідно до вимог ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, зокрема, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі, не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст. 54, 57, п. 4, 10 ст.63, ст.86 ГПК України, суддя
Позовну заяву з доданими документами на 40 аркушах повернути без розгляду.
Суддя