79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
11.04.11 Справа № 5015/1078/11
Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С. за участю представника позивача Козака Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства “Ніко-Львів”, м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-промислової компанії “Бук-Холдінг”, м. Львів про стягнення 31716 грн. 26 коп.
Приватне підприємство “Ніко-Львів”, м. Львів звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-промислової компанії “Бук-Холдінг”, м. Львів про стягнення 34396 грн. 15 коп.
Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 01.03.2011р. призначив розгляд справи на 14.03.2011р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 11.04.2011р.
В судовому засіданні 14.03.2011р. представник позивача позов підтримав, просив задоволити з врахуванням поданої заяви про зміну позовних вимог. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки, на виконання умов якого відповідачу було передано у власність товар. Однак відповідач свої зобов'язання щодо оплати за отриманий товар не виконав, станом на 14.03.2011р. заборгованість за товар становить 27565 грн. 90 коп. У зв'язку з порушенням строків оплати товару відповідачу нараховано інфляційні втрати в сумі 3153 грн. 32 коп., 3% річних в сумі 997 грн. 04 коп. Таким чином, просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 31716 грн. 26 коп.
В судовому засіданні 11.04.2011р. представник позивача подав письмове пояснення, в якому зазначив, що відповідачем 16.03.2011р. частково оплачено основний борг в сумі 5800 грн. 00 коп. Просив також покласти на відповідача витрати на отримання витягу з ЄДРПОУ в розмірі 10 грн. 92 коп.
Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 01.03.2011р. не виконав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Представнику сторони роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.
В судовому засіданні 11.04.2011р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 18.04.2011р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
4 січня 2010р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №4/01/10.
За цим договором продавець (позивач) зобов'язується поставляти та передавати у власність покупця (відповідача) товар, а покупець зобов'язується приймати товар та оплачувати його на умовах даного договору.
На виконання умов вищевказаного договору, позивач поставив відповідачу по накладних №РН-00310 від 15.03.2010р., №РН-00327 від 31.03.2010р., №РН-00505 від 12.05.2010р., №РН-00714 від 30.07.2010р., №РН-00808 від 09.08.2010р., №РН-00815 від 17.08.2010р., №РН-00914 від 20.09.2010р. товар на загальну суму 97750 грн. 80 коп.
Пунктом 4.2. договору №4/01/10 від 04.01.2010р. передбачено, що перерахування коштів покупцем проводиться на підставі документів про отримання товару не пізніше 10 банківських днів з моменту його отримання.
Оплата за надані послуги відповідачем у строки, встановлені договором, була проведена частково, у зв'язку з чим позивач 10.01.2011р. надіслав відповідачу претензію, в якій вимагав негайно оплатити заборгованість. Відповідач вказану претензію залишив без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати за отриманий товар не виконав, на дату розгляду справи (14.03.2011р.) в суді заборгованість відповідача перед позивачем становила 27565 грн. 90 коп.
В судовому засіданні 11.04.2011р. представник позивача пояснив, що основний борг частково сумі 5800 грн. 00 коп. оплачено. За таких обставин, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення 5800 грн. 00 коп. основного боргу, у зв'язку з відсутністю предмету спору відповідно до п. 11 ст. 80 ГПК України.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано інфляційні втрати в розмірі 3153 грн. 32 коп. та 3% річних в розмірі 997 грн. 04 коп.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення частково, складає 21765 грн. 90 коп. основного боргу, 3153 грн. 32 коп. втрат від інфляції та 997 грн. 04 коп. 3% річних. В частині стягнення 5800 грн. 00 коп. основного боргу провадження припинити.
Оскільки спір виник з вини відповідача, борг сплачений частково після подання позивачем позовної заяви до суду, то судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до вимог ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідача в повному обсязі.
Позивач просить також покласти на відповідача в якості судових витрат витрати в сумі 10 грн. 92 коп. на отримання витягу з ЄДРПОУ. Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 ГПК). Таким чином, суд відмовляє в задоволенні клопотання про віднесення 10 грн. 92 коп., витрачених позивачем на отримання витягу з ЄДРПОУ в якості судових витрат на відповідача, оскільки за змістом ст. 44 ГПК України, такі витрати не відносяться до судових
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія “Бук-Холдінг”, м. Львів, вул. Стрийська, 28 (ідентифікаційний код 30538776) на користь Приватного підприємства “Ніко-Львів”, м. Львів, вул. Шолом-Алейхема, буд. 10, кв. 7, поштова адреса: м. Львів, вул. Виговського, 53/86 (ідентифікаційний код 31896991) 21765 грн. 90 коп. основного боргу, 3153 грн. 32 коп. втрат від інфляції, 997 грн. 04 коп. 3% річних, 347 грн. 10 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення 5800 грн. 00 коп. основного боргу провадження припинити.
4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
Суддя