79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
12.04.11 Справа№ 5015/1000/11
Господарський суд Львівської області у складі судді Данко Л.С.
При секретарі Кміть М.Б.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом
Позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Едемс”, м. Львів,
До відповідача: Підприємства „Наталія” Дрогобицької райспоживспілки, м. Дрогобич,
Про стягнення 3 402 грн. 59 коп. - основного боргу, 41,90 грн. -пені, 68,05 грн. -інфляційних витрат, 8,11 грн. -3% річних та стягнення судових витрат.
За участю представників:
Від позивача: Каркавчук Ю.В. -п/к за довіреністю від 14.02.2011р. № 2,
Від відповідача: не прибув.
Представнику роз'яснено права та обов'язки передбачені ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подано. Представник не наполягає на фіксації судового процесу технічними засобами.
Суть спору: розглядається справа за позовом ТзОВ „Едемс”, м. Львів, до Підприємства „Наталія” Дрогобицької райспоживспілки, м. Дрогобич, Львівської області, про стягнення 3402 грн. 59 коп. - основного боргу, 41,90 грн. -пені, 68,05 грн. - інфляційних витрат, 8,11 грн. -3% річних та стягнення судових витрат.
Ухвалою господарського суду від 24.02.2011 року порушено провадження у справі та судовий розгляд справи призначено на 10.03.2011 року, про що сторони були належним чином повідомлені: Позивач -01.03.2011 р., Відповідач -01.03.2011 р. рекомендованою поштою, відповідно №№ 7901405635227, 7901405635219 (докази -оригінали поштівок - в матеріалах справи).
З підстав зазначених в ухвалі суду від 10.03.2011 р. розгляд справи відкладено на 29.03.2011 р., 29.03.2011 р. на 12.04.2011 р.
Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити, подав для огляду оригінали документи, договору укладеного між ним та відповідачем -не представив.
Відповідач, повторно, без поважних причин, повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неприбуття -суд належним чином не повідомив, вимог ухвал суду від 24.02.2011 р., від 10.03.2011 р. та від 29.03.2011 р. - не виконав, не зважаючи на те, що був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи рекомендованою поштою (докази -у справі).
Справа розглядається за наявними у ній матеріалами, відповідно до статті 75 ГПК України.
В ході розгляду справи ВСТАНОВЛЕНО.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕДЕМС»є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ: 32181543, місцезнаходження юридичної особи позивача: 79035, Львівська область, м. Львів, вулиця Бузкова, 2, дата проведення державної реєстрації: 26.09.2002р. №: 14151200000010281, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 760209.
Відповідач: Підприємство «НАТАЛІЯ»Дрогобицької райспоживспілки, є юридичною особою, йому присвоєно реєстраційний номер юридичної особи ЄДР: 10004113117 та код ЄДРПОУ 30873596, місцезнаходження юридичної особи відповідача: 82100, вул. Малий Ринок, 6, м. Дрогобич, Дрогобицький район, Львівської області, Україна, місце проведення державної реєстрації юридичної особи: Дрогобицька районна державна адміністрація Львівської області, дата реєстрації: 21.03.2006р., № запису: 13961200000000276, що підтверджується оригіналом Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців серії АЕ № 941362, виданий станом на 25.03.2011р. (докази -у справі).
Між позивачем та відповідачем правочину (договору, угоди) у письмовій формі не укладалося.
14.07.2009 р. Товариством з обмеженою відповідальністю „Едемс” (Позивач), продано продукти харчування на суму 3 902, 59 грн. Підприємству „Наталія” Дрогобицької Райспоживспілки (Відповідач), згідно видаткової накладної № Е-00018341 від 14.07.2009 р. (оригінал оглянуто в судовому засіданні, належним чином засвідчена копія - в матеріалах справи)
Відповідно до частини 1 статті 205 ЦК України, правочини можуть вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків (частина 1 статті 626 ЦК України).
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 статті 639 ЦК України).
В нашому випадку, сторони обрали усну форму правочину (договору), що не суперечить вимогам чинного законодавства України.
Частиною 2 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивач, в порядку частини 2 статті 530 ЦК України, надіслав відповідачу ВИМОГУ за вих. № 2 від 14.01.2011р., рекомендованою поштою № 8210020202274, яку відповідач отримав, під розписку, 17.01.2011р. (оригінал поштівки оглянуто в судовому засіданні, належним чином засвідчена копія - в матеріалах справи) про оплату заборгованості в сумі 3402,59 грн.
Вимога позивача -залишена відповідачем без реагування.
Позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, Відповідач зобов'язання щодо погашення заборгованості за одержаний товар, згідно ВИМОГИ за вих.. № 2 від 14.01.2011р., виставленої Позивачем Відповідачу в порядку ч. 2 статті 530 ЦК України, за товар проданий йому згідно Видаткової накладної № Е-00018341 на суму 3 902,59 грн. - не виконав.
Видаткова накладна № Е-00018341 на суму 3 902,59 грн. підписана двома сторонами (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копія -в матеріалах справи).
Отже, заборгованість Відповідача перед позивачем на час розгляду даної справи складає 3 402,59 грн., що підтверджується матеріалами справи.
Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 219 ГК України чітко визначено, що за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Крім того, Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню у розмірі 41 грн. 90 коп.
В цій частині вимога позивача до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.
Згідно із статтею 546 ЦК України, виконання зобов»язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.
Відповідно до статті 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов»язання вчиняється у письмовій формі.
Частиною 2 зазначеної статті визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов»язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Як зазначено вище у цьому рішенні, між позивачем та відповідачем правочину у письмовій формі, в т.ч. правочину щодо забезпечення виконання зобов»язання вчиненого у письмовій формі - не укладено, в матеріалах справи такі докази -відсутні.
Відтак вимога позивача в частині стягнення пені в сумі 41,90 грн. є нікчемною.
Разом з тим, Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь інфляційні втрати в сумі 68 грн. 05 коп. та 3% річних в сумі 8 грн. 11 коп., які нараховано відповідно до статті 625 ЦК України (Розрахунок -в матеріалах справи).
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні втрати та 3% річних не є штрафними санкціями, в розумінні статей 231 -232, 235 -236, 238 - 241 ГК України, а також не є неустойкою (штрафом, пенею) в розумінні статей 546-551 ЦК України, а самостійним способом захисту цивільних прав, передбачених ст. 16 ЦК України, при цьому законодавець не обмежує стягувача при стягненні інфляційних втрат та процентів річних, які нараховано відповідно до статті 625 ЦК України, обов»язком укладення правочину у письмовій формі.
Розрахунок інфляційних втрат: офіційний індекс інфляції в січні становив 101,0%, у лютому 2011р. -101,0% (3402,59 грн. -розмір основного боргу*101,0%/100%) = 3436,62 грн. - 3402,59 грн. = 34,03 грн.) + (3402,59 грн. *101,0%/100%) = 3436,62 грн. -3402,59 грн. = 34,03 грн.) = 68,05 грн.
Розрахунок 3% річних у розмірі 8,11 грн. нараховано за 29 днів прострочки платежу, з 25.01.2011р., а саме: вимога про сплату боргу виставлена позивачем відповідачу 14.01.2011р., яку відповідач отримав рекомендованою поштою, під розписку -17.01.2011р. + 7 днів (частина 2 ст. 530 ЦК України) = 24.01.2011р.
Право на нарахування процентів річних виникло у позивача з 25.01.2011р. (3402,59 грн. -основного боргу * 3% * 29 днів прострочення /365 середньостатистична кількість днів року) = 8 грн.11 коп.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом
Суд, заслухав пояснення представника позивача, оглянув та дослідив докази по справі, оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково, а саме: до задоволення підлягає сума 3 402,59 грн. -основного боргу, 8,11 грн. -3% річних та 68,05 грн. -інфляційних втрат, що разом складає 3478 грн. 75 коп. (3402,59 грн. + 8,11 грн. + 68,05 грн.).
Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, згідно із вимогами ст. 49 ГПК України, виходячи з розрахунку: (3478,75 грн. -розмір задоволених позовних вимог*102,00 грн. -сплаченого позивачем держмита /3521,10 грн. -ціна позову = 100,77 грн.; 3478,75 грн. * 236,00 грн. -сплачених позивачем витрат на ІТЗСП /3521,10 грн. = 233,16 грн.).
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 4-3 -4-7, 12, 15, 18, 21, 22, 32 - 34, 36, 43, 44-49, 75, 69, 77, 82 -85, 116-117 ГПК України, господарський суд , -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Едемс»задовільнити частково.
2. Стягнути з боржника: Підприємства «НАТАЛІЯ»Дрогобицької райспоживспілки, (юридична адреса: 82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Малий Ринок, 6, код ЄДРПОУ 30873596) на користь стягувача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕДЕМС” (юридична адреса: 79035, м. Львів, вул. Бузкова, 2, код ЄДРПОУ 32181543) 3 402,59 грн. -основного боргу, 8,11 грн. -3% річних, 68,05 грн. -інфляційних втрат, 100 грн. 77 коп. - державного мита та 233 грн. 16 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішення законної сили.
Суддя Данко Л.С.