Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
"26" квітня 2011 р. Справа № 6/5007/23/11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Житомиравтотранс" (м.Житомир)
до Підприємства "Житомирський Центр Автоматизації технологічних процесів" Житомирської обласної ради Українського Фонду реабілітації інвалідів (м.Житомир)
про визнання недійсним договору цесії про поступку права на вимогу
Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.
Присутні:
від позивача: Тірбах С.В. - довіреність від 21.03.11р.;
від відповідача: Овчаренко Н.М. - довіреність від 21.04.11р.
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору цесії про поступку права на вимогу від 21.12.10р.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених у позові. Вимоги ухвали суду від 07.04.11р. позивачем виконано частково.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, зазначених у відзиві.
Позивач просить визнати недійсним договір цесії про поступку права на вимогу, укладений між Підприємством "Житомирський Центр Автоматизації технологічних процесів" Житомирської обласної ради Українського Фонду реабілітації інвалідів та ОСОБА_1.
У судових справах, в яких предметом спору є визнання недійсним договору, відповідачами мають виступати обидві сторони за договором.
Згідно ч.1 ст. 24 ГПК України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.
Враховуючи предмет спору по даній справі, в якості відповідача необхідно залучити ОСОБА_1, яка являється стороною оскаржуваного договору.
Відповідно до ч.1 ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.
Виходячи з приписів цієї норми та відповідно до ст. 1 ГПК України, сторонами в господарському процесі можуть бути підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності. А у випадках, передбачених законодавчими актами України, сторонами можуть бути також фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Зокрема, відповідно до п.4 ч.1 ст.12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Тобто, статтею 12 ГПК України передбачено право фізичної особи - учасника товариства, бути стороною у спорі щодо захисту корпоративних прав.
Згідно ч.1 ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Згідно п.1.2 рекомендацій Президії Вищого Господарського Суду України від 28.12.2007 N04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин", до корпоративних спорів належать також спори за позовами учасників (акціонерів) господарських товариств про визнання недійсними правочинів, укладених товариством, якщо позивач обґрунтовує позовні вимоги порушенням його корпоративних прав або інтересів.
Мотивуючи підвідомчість справи господарському суду, позивач посилається на приписи п.4 ч.1 ст.12 Господарського процесуального кодексу України.
Однак, за змістом ст.12 ГПК України спір, який виник з корпоративних відносин, це спір, що пов'язаний із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності товариства. Тобто, корпоративний спір може виникнути лише між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств.
Натомість, відповідачем у справі позивач вказав Підприємство "Житомирський Центр Автоматизації технологічних процесів" Житомирської обласної ради Українського Фонду реабілітації інвалідів, яке не являється учасником (засновником) товариства і, як наслідок, у останнього з позивачем не може існувати чи виникнути спір, що пов'язаний із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності ТОВ "Компанія "Житомиравтотранс".
Як вбачається зі змісту позовної заяви та матеріали справи, Підприємство "Житомирський Центр Автоматизації технологічних процесів" Житомирської обласної ради Українського Фонду реабілітації інвалідів (відповідач) уклало договір цесії з фізичною особою ОСОБА_1, яка була акціонером ВАТ "Компанії "Житомиравтотранс", правонаступником якого є позивач, що не заперечується останнім.
За умовами оспорюваного договору фізична особа ОСОБА_1 передає Підприємству "Житомирський Центр Автоматизації технологічних процесів" Житомирської обласної ради Українського Фонду реабілітації інвалідів право вимоги до позивача щодо стягнення вартості частки в майні товариства та щодо стягнення матеріальної і моральної шкоди.
Згідно пояснень представника позивача та Статуту ТОВ "Компанія "Житомиравтотранс", ОСОБА_1 як на дату укладення Договору від 21.12.10р. так і на дату звернення позивача до суду, не являлася учасником товариства. Відповідно до наданих до справи документів, а саме Звіту про наслідки обміну акцій ВАТ "Компанія "Житомиравтотранс" на письмові зобов'язання про видачу відповідної кількості часток ТОВ "Компанія "Житомиравтотранс" від 02.07.07р., обмін закінчено 27.04.07р., письмові зобов'язання було видано на всю кількість акцій, однак заяви щодо викупу акцій ВАТ акціонерами не подавались.
Згідно розпорядження Житомирського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку №7-ЖИ-С-А про скасування реєстрації випуску акцій від 07.11.08р. було постановлено скасувати реєстрацію випуску акцій ВАТ "Компанія "Житомиравтотранс" та аналювати Свідоцтво про реєстрацію випуску акцій ВАТ "Компанія "Житомиравтотранс" №42/06/1/99 від 08 червня 1999 року, видане ЖТУДКЦПФР.
Отже, даний спір (про визнання недійсним договору) не пов'язаний із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності товариства, тобто не є таким, що виник з корпоративних відносин в розумінні ст.12 ГПК України.
Тому, виходячи із суб'єктного складу сторін, які мають бути залучені до участі в справі, не підлягає розгляду в господарських судах України.
За вказаних обставин провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України.
У відповідності до ч.3 ст. 80 ГПК України, про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання, зокрема, про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення державного мита з бюджету.
Враховуючи зазначене, сплачене позивачем державне мито, згідно п.3 ч.1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.93р., підлягає поверненню ТОВ "Компанія Житомиравтотранс".
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 33, п.1.ч.1. ст.80, ст. 86 ГПК України, господарський суд
1. Залучити до участі у справі в якості відповідача - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1).
2. Провадження у справі припинити.
3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Житомиравтотранс" (10014, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Бориса Лятошинського, буд. 11, код 03120590) з Державного бюджету 85,00 грн. сплаченого державного мита.
Ухвала про припинення провадження у справі може бути оскаржена у встановленому законом порядку.
Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.
Друк. :
1 - в справу;
2, 3 - сторонам