83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
27.04.11 р. Справа № 28/54пн
Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.
при секретарі судового засідання Дороховій Т.Ю.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи
за позовом: Публічного акціонерного товариства „Банк Камбіо”, в особі філії „Донецька дирекція ПАТ „Банк Камбіо”, м. Донецьк
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробниче підприємство „Артес”, м.Донецьк
про стягнення заборгованості в розмірі 256 219,12 грн. та звернення стягнення на предмет застави
Представники сторін:
Від позивача: Оленцевич А.В.
Від відповідача: не прибув.
Публічне акціонерне товариство „Банк Камбіо”, в особі філії «Донецька дирекція ПАТ «Банк Камбіо», позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробниче підприємство «Артес», про стягнення 256219,12 грн., в тому числі заборгованість за кредитом - 184372,60 грн., заборгованість за простроченими відсотками - 48189,47 грн., пеня за прострочений кредит та відсотки за кредитом - 23657,05 грн. та звернення стягнення в розмірі 256219,12 гривень на предмет застави: товари в обороті згідно договору застави б/н від 19.02.2008р. та деревообробне обладнання згідно договору застави б/н від 19.02.2008р., шляхом проведення прилюдних торгів.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов кредитного договору №314/02-2008 від 19.02.2008р.
Господарський суд Донецької області ухвалою від 15.03.2011р. порушив провадження у справі № 28/54пн.
Відповідно до заяви б/н від 11.04.2011р. позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитом в розмірі 184 372,60 грн., прострочену заборгованість за відсотками в розмірі 48037,93 грн., пеню за прострочений кредит та відсотки в розмірі 18067,49 грн. та звернути стягнення за договорами застави. Суд приймає до уваги вказану заяву та розглядає справу по суті.
Відповідач в засідання суду не з'явився, витребувані судом документи не надав.
Як встановлено судом, позивачем у позовній заяві було вказано адресу відповідача: 83050, м. Донецьк, вул. Щорса, буд. 24.
Згідно з довідкою з Головного управління статистики в Донецькій області станом на 24.03.2011р. юридичною адресою відповідача є: 83050, м. Донецьк, вул. Щорса, буд. 24.
Ухвали суду направлялись відповідачу за вказаною адресою. Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач, був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами господарського суду по цій справі, але у судові засідання не з'явився. Враховуючи вищевикладене, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України без явки представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Перед початком розгляду справи по суті представнику позивача роз'яснено права та обов'язки учасників судового засідання відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив, що 19.02.2008року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Універсальний комерційний банк „Камбіо” в особі директора філії „Донецька дирекція ТОВ УКБ „Камбіо”, м. Донецьк (правонаступником якого є позивач, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Виробниче підприємство „Артес”, м.Донецьк (позичальник, відповідач) укладений кредитний договір №314/02-2008 (кредитна лінія) (договір або кредитний договір), відповідно до умов якого банк відкриває позичальнику кредитну лінію і надає йому кредитні кошти на обігових коштів зі сплатою 25% відсотків річних (проценти) (п.1.1 договору в редакції додаткової угоди від 25.06.2008р.).
Відповідно до п.1.2 договору, ліміт кредитної лінії не може перевищувати 200 000,00грн. Строк повернення кредиту - 19.02.2010р. (п. 1.3 договору)
Зобов'язання по договору забезпечуються договором застави від 19.02.2008р. (п.1.4 договору).
Проценти за користування кредитом нараховуються банком у валюті кредиту на фактично отриману позичальником суму кредиту за фактичний строк користування ним, з дня видачі кредиту по день повернення кредиту. Кількість днів для розрахунку процентів визначається методом факт/факт (фактична кількість днів в місяці та кількість днів у році приймаємо за фактичне). Нарахування процентів здійснюється щомісячно за період з 26 числа попереднього місяця по 25 число включно поточного місяця та в день повернення кредиту. При розрахунку процентів враховується день надання кредиту і не враховується день повернення кредиту (п.2.3 договору).
Позичальник сплачує нараховані проценти в валюті кредиту щомісячно у строк, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця (п.2.4 договору).
Відповідно до п.п. 3.3.2, 3.3.3 договору, позичальник зобов'язався повернути кредит в валюті кредиту, не пізніше строку, зазначеного в п.1.3. цього договору; надати банку забезпечення виконання своїх зобов'язань по договору.
Договір вступає в силу з дня його підписання і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (п. 5.6. договору).
За своєю правовою природою договір №314/02-2008 від 19.02.2008р. є кредитним договором, згідно якому, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).
Надання кредиту відповідачу підтверджується меморіальними ордерами, що наявні в матеріалах справи.
Банківськими виписками підтверджено, що на момент подачі позовної заяви заборгованість відповідача перед банком складала 184 372,60 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 48 037,93 грн. - прострочена заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідач не надав доказів повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом в порядку та розмірі, як це передбачено кредитним договором, отже обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення 184 372,60 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 48 037,93 грн. - прострочена заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом.
Порушення відповідачем зобов'язань за кредитним договором стало підставою для нарахування пені, яка вимагається позивачем до стягнення в сумі 17 679,56 грн. - пеня за порушення термінів повернення кредиту, 387,93 грн. - пеня за порушення термінів сплати процентів за кредитним договором, а загалом пеня в розмірі 18 067,49 грн.
За несвоєчасне повернення кредиту та/або несвоєчасну сплату процентів позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення платежу (п.4.1. договору).
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Розрахунок пені позивачем здійснений з урахуванням п. 6 ст. 232 ГК України.
Суд, здійснивши перерахунок пені вважає, що позовні вимоги позивача щодо стягнення пені підлягають задоволенню в повному обсязі.
В якості забезпечення виконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором, між банком (заставодержатель, правонаступником якого є позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Виробниче підприємство «Артес», м.Донецьк (заставодавець, відповідач) був укладений договір застави від 19.02.2008р. (договір застави 1).
Відповідно до п.1.1. договору застави 1, він забезпечує вимоги заставодержателя (позивача по справі), що випливають з кредитного договору №314/02-2008 від 19.02.2008р.
Пунктами 1.2., 1.4. договору застави 1 сторони встановили, що в забезпечення виконання зобов'язань, вказаних в п. 1.1 цього договору, заставодавець на умовах, передбачених цим договором, передає у заставу товари в обороті на суму 226 809,35грн.
Товари знаходяться на складах, що розташовані за адресою: Донецька область, Ясинуватський район, Дачний проїзд, 1, 71-й км. та Донецька область, м. Маріуполь, вул. Заозерна, 62 (п. 1.6. договору застави 1).
Крім того, в якості забезпечення виконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором, між банком (заставодержатель, правонаступником якого є позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Виробниче підприємство «Артес», м.Донецьк (заставодавець, відповідач) був укладений договір застави від 19.02.2008р. (договір застави 2).
Відповідно до п.1.1. договору застави 2, він забезпечує вимоги заставодержателя (позивача по справі), що випливають з кредитного договору №314/02-2008 від 19.02.2008р.
Пунктом 1.2. договору застави 2 сторони встановили, що в забезпечення виконання зобов'язань, вказаних в п. 1.1 цього договору, заставодавець на умовах, передбачених цим договором, передає у заставу деревообробне обладнання.
Майно, що передається в заставу належить заставодавцю на підставі договору купівлі-продажу №06/08 від 06.08.2007р. (п. 1.3. договору застави 2).
Вартість предмета застави за цим договором становить 129 281,00 грн. і знаходиться у володінні заставодавця (п. 1.4. договору застави 2).
У випадку невиконання заставодавцем зобов'язань по кредитному договору та/або цим договором, заставодержатель має право звернути стягнення в порядку, передбаченому діючим законодавством (п.2.8 договору застави 1, 2).
Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та нотаріального посвідчення та діє до повного виконання Заставодавцем своїх зобов'язань по Кредитному договору, або до припинення застави згідно зі ст.ст. 28, 29 Закону України «Про Заставу» (п.5.1 договору застави 1, 2).
Відомості про обтяження заставою вищевказаного майна за договором застави були зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. В Державному реєстрі обтяжень рухомого майна згідно витягів про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) було зареєстровано звернення стягнення на заставлено майно.
За своєю правовою природою договори від 19.02.2008р. є договорами застави, правовідносини за яким регулюються параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, Законом України “Про заставу”, Законом України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”.
У відповідності до ст. 21 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору, є одним з видів забезпечувальних обтяжень.
Відповідно до ст. 22 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” обтяження може забезпечувати виконання боржником дійсної існуючої вимоги або вимоги, яка може виникнути в майбутньому. Обтяжувач та боржник повинні досягти згоди про максимальний розмір вимоги, яка забезпечується обтяженням. За рахунок предмета обтяження обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій договором. Розмір забезпеченої обтяженням вимоги визначається на момент її задоволення і включає: 1) відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги і зверненням стягнення на предмет обтяження; 2) сплату процентів і неустойки; 3) сплату основної суми боргу; 4) відшкодування збитків, завданих порушенням боржником забезпеченого зобов'язання або умов обтяження; 5) відшкодування витрат на утримання і збереження предмета обтяження.
В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами (право застави) (ст. 572 Цивільного кодексу України).
У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (ст. 589 Цивільного кодексу України).
За приписами ст. 590 Цивільного кодексу України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. У разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі. Якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави.
Відповідно до ст.24 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.
Якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом ( ст. 25 того ж Закону).
Матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, виконання яких забезпечено заставою майна, тому у позивача виникло право звернення стягнення на предмет застави згідно договорів застави від 19.02.2008р. в рахунок погашення зобов'язань за кредитним договором №314/02-2008 від 19.02.2008р.
На підставі вищевикладеного, позов Публічного акціонерного товариства „Банк Камбіо”, в особі філії «Донецька дирекція ПАТ «Банк Камбіо», м.Донецьк, підлягає задоволенню.
Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, підлягають віднесенню на сторони з урахування заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 20, 22, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позов, Публічного акціонерного товариства „Банк Камбіо” в особі філії «Донецька дирекція ПАТ «Банк Камбіо», м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробниче підприємство «Артес», м.Донецьк, задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробниче підприємство «Артес» (83050, м.Донецьк, вул.Щорса, буд.24; ЄДРПОУ 35237436, відомостей про рахунки не має) на користь Публічного акціонерного товариства „Банк Камбіо” (01001, м. Київ, вул. Заньковецької/Станіславського, 3/1, ЄДРПОУ 26549700, відомостей про рахунки не має) в особі філії «Донецька дирекція ПАТ «Банк Камбіо» (83087, м.Донецьк, пр. Б.Хмельницького, 16, ЄДРПОУ 33151640; МФО 394523, р/р 351970001 в Філії «Донецька дирекція ПАТ «Банк Камбіо») заборгованість за кредитом в розмірі 184 372,60 грн., прострочену заборгованість за відсотками в розмірі 48 037,93 грн., пеню за прострочений кредит та відсотки в розмірі 18067,49грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 2504,78грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 230,71грн.
Звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробниче підприємство «Артес» (83050, м.Донецьк, вул.Щорса, буд.24; ЄДРПОУ 35237436, відомостей про рахунки не має) перед Публічним акціонерним товариством „Банк Камбіо” (01001, м. Київ, вул. Заньковецької/Станіславського, 3/1, ЄДРПОУ 26549700, відомостей про рахунки не має) в особі філії «Донецька дирекція ПАТ «Банк Камбіо» (83087, м.Донецьк, пр. Б.Хмельницького, 16, ЄДРПОУ 33151640; МФО 394523, р/р 351970001 в Філії «Донецька дирекція ПАТ «Банк Камбіо») за кредитним договором №314/02-2008 (кредитна лінія) від 19.02.2008р. у розмірі: заборгованості за кредитом в розмірі 184 372,60 грн., простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 48037,93 грн., пеню за прострочений кредит та відсотки в розмірі 18 067,49 грн., на майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Виробниче підприємство «Артес» (83050, м.Донецьк, вул.Щорса, буд.24; ЄДРПОУ 35237436, відомостей про рахунки не має) та є предметом застави за договором застави від 19.02.2008р., що нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_1 (зареєстровано в реєстрі за № 18) 19.02.2008р., а саме: (див. стр. 6-13)
заставна вартість предмету застави складає 226 809,35 грн., предмет застави знаходиться за адресою Донецька область, Ясинуватський район, Дачний проїзд, 1, 71-й км. та Донецька область, м. Маріуполь, вул. Заозерна, 62;
та майно, що є предметом застави за договором застави від 19.02.2008р., що нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_1 (зареєстровано в реєстрі за № 17) 19.02.2008р., а саме:
заставна вартість предмету застави складає 129 281,00 грн.
Встановити спосіб реалізації предметів застави шляхом проведення публічних торгів в порядку виконавчого провадження.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 27.04.2011р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 28.04.2011р.
Суддя Курило Г.Є.