"04" березня 2008 р.
м. Миколаїв
Суддя господарського суду Миколаївської області Гриньова Т.В.,
розглянувши матеріали
за позовом Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція»,
55000, Миколаївська область, промзона,
до WOG “Західна нафтова група»,
43010, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кременецька, 38,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Відділ земельних ресурсів м. Южноукраїнська,
55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, вул. Миру, 11,
про зобов'язання усунути порушення права постійного користування на земельну ділянку, -
Встановив:
На адресу Господарського суду Миколаївської області надійшла позовна заява № 32/2219 від 26.02.2008р. Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція» про зобов'язання WOG “Західна нафтова група» усунути порушення права постійного користування на земельну ділянку, шляхом заборони будівництва автозаправної станції на земельній ділянці ВП ЮУ АЕС ДП НАЕК “Енергоатом», наданій відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-МК № 002138 від 19.04.1995р. Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача в заяві зазначено Відділ земельних ресурсів м. Южноукраїнська.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України термін “справа адміністративної юрисдикції» (далі - адміністративна справа) у вказаному Кодексі вживається в такому значенні: справа адміністративної юрисдикції» (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з приписами ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства компетенція адміністративних судів поширюється на: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Статтею 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 вказаного Кодексу. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.
Згідно з приписами ст. 12 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, підвідомчі господарським судам.
В позовній заяві позивачем зазначено сторонами юридичних осіб, жодна з яких не є органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою чи службовою особою або іншим суб'єктом, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
З огляду на викладене, виходячи із складу сторін, а також змісту позовної вимоги, останню не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а слід розглядати за правилами Господарського процесуального кодексу України.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Викладене є підставою для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.
Керуючись п. 1 ч. 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.
Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути заявнику.
Ухвалу суду може бути оскаржено в порядку ст. 186 КАС України.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Суддя
Т.В.Гриньова