Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"21" березня 2008 р. Справа № 35/59-08
вх. № 1635/5-35
Суддя господарського суду Швед Е.Ю.
при секретарі судового засідання Сімонова Т.О.
за участю представників сторін:
позивача - Переверзева К.М.
1-го відповідача - Маханьов М.І.
2-го відповідача - Яуфман О.В.,
розглянувши справу за позовом ДП "Світловодський завод силікатних виробів" АТЗТ "Кіровоградбудматеріали", с. Павлівка
до ТОВ "Енергомаш", м. Харків
про зірвання договірних відносин
Позивач, Дочірнє підприємство «Світловодський завод силікатних виробів» АТЗТ «Кіровоградбудматеріали» с. Павлівка звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій посилаючись на ст. 652 ЦК України просить суд розірвати договори купівлі - продажу та надання послуг № 311 від 4.01.2008 р., № 315 від 11.12.2007 р., № 09/2008 від 16.01.2008 р., укладені з товариством з обмеженою відповідальністю «Енергомаш» м. Харків.
В процесі розгляду судової справи позивач уточнив свої позовні вимоги та додатково просив зобов'язати ТОВ «Енергомаш» м. Харків повернути ДП «Світловодський завод силікатних виробів» грошові кошти в розмірі 2485032,2 грн., які були отримані ТОВ «Енергомаш» на р/р 26005300541 в АКБ «Меркурій» м. Харків код банку 351663.
Також позивач просив визнати право власності АТЗТ «Кіровоградбудматеріали» на грошові кошти в розмірі 2485032,2 грн., перераховані ДП «Світловодський завод силікатних виробів» на розрахунковий рахунок ТОВ «Енергомаш» ( р/р 26005300541 в АКБ «Меркурій» м. Харків код банку 351663 ) в період з 4.01.2008 р. по 31.01.2008 р.
В якості обґрунтування своїх позовних вимог ДП «Світловодський завод силікатних виробів» стверджує про суттєву зміну обставин, по відношенню до тих обставин, якими керувались ДП «Світловодський завод силікатних виробів» та ТОВ «Енергомаш» на час укладення договорів № 311 від 4.01.2008 р., № 315 від 11.12.2007 р. та № 09/2008 від 16.01.2008 р.
На думку позивача такою суттєвою зміною обставин являється виникнення суперечностей між акціонерами АТЗТ «Кіровоградбудматеріали» щодо права власності на цінні папери товариства після укладення між ДП «Світловодський завод силікатних виробів» та ТОВ «Енергомаш» зазначених угод купівля-продажу та надання послуг.
Позивач стверджує, що в разі подальшого ( в майбутньому ) визнання судовими органами незаконності отримання нинішніми акціонерами АТЗТ «Кіровоградбудматеріали» права власності на акції товариства, буде змінений реєстр власників цінних паперів, а оборотні грошові кошти ДП «Світловодський завод силікатних виробів» можуть бути використані для відшкодування збитків, завданих безпідставно виключеним з реєстру акціонерів особам.
Також ДП «Світловодський завод силікатних виробів» вважає, що ставши засновником позивача та сформувавши його статутний фонд, АТЗТ «Кіровоградбудматеріали» стало власником всього майна ДП «Світловодський завод силікатних виробів», а тому відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про власність» грошові кошти ДП «Світловодський завод силікатних виробів» АТЗТ «Кіровоградбудматеріали», отримані внаслідок господарського використання майна господарського товариства можуть бути використані для подальшого відшкодування збитків, завданих безпідставно виключених з реєстру акціонерів особам.
Крім того, позивач обґрунтовуючи свої позивні вимоги стверджує, що виникнення суперечностей між акціонерами АТЗТ «Кіровоградбудматеріали» щодо права власності на цінні папери товариства фактично призвело до незаконності отримання ТОВ “Енергомаш» ( р/р 26005300541 в АКБ «Меркурій» м. Харків код банку 351663 ) від ДП «Світловодський завод силікатних виробів» грошових коштів в розмірі 2485032,20 грн. в період з 4.01.2008 р. по 31.01.2008 р.
Перший відповідач у відзиві на позов та в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечує, посилаючись на незаконність та необґрунтованість тверджень позивача.
Другий відповідач, посилаючись на норму ст. 7 Закону стверджує що АТЗТ «Кіровоградбудматеріали», являється власником всього майна ДП «Світловодський завод силікатних виробів», а тому оборотні кошти позивача в розмірі 2485032,2 грн., які були перераховані позивачем першому відповідачу являються його власністю.
АТЗТ «Кіровоградбудматеріали» також вважає, що відмова ТОВ «Енергомаш» повернути Дочірньому підприємству «Світловодський завод силікатних виробів» належне АТЗТ «Кіровоградбудматеріали» майно, порушує право власника на свій розсуд володіти, користуватись та розпоряджатись належним йому майном.
Сторони в судовому засіданні 18.03.2008 р. звернулись до суду з клопотанням про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.
В судовому засіданні було оголошено перерву до 14 год. 40 хв. 21.03.2008 р.
Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, вислухавши пояснення представників сторін судом встановлено, що вимоги Дочірнього підприємства «Світловодський завод силікатних виробів» АТЗТ «Кіровоградбудматеріали» до ТОВ “Енергомаш» та АТЗТ «Кіровоградбудматеріали» не підлягають задоволенню враховуючи наступне.
25.12.2007 р. між Дочірнім підприємством «Світловодський завод силікатних виробів» АТЗТ «Кіровоградбудматеріали» та товариством з обмеженою відповідальністю «Енергомаш»було укладено угоду про співробітництво.
На виконання положень зазначеної угоди договірні сторони уклали договори № 311 від 4.01.2008 р., № 315 від 11.12.2007 р., № 09/2008 від 16.01.2008 р., згідно яких перший відповідач зобов'язався передати у власність позивача матеріальні цінності на загальну суму 2594904,12 грн., а також надати позивачу послуги на загальну суму 122134,20 грн.
Згідно умов договорів купівлі-продажу та надання послуг позивач в період з 04.01.2008 р. по 31.01.2008 р. здійснив попередню оплату товарів та послуг на загальну суму 2485032,20грн.
15.02.2008 р. позивач, посилаючись на норми ст. 652 ЦК України звернувся до першого відповідача з письмовою пропозицією ( б/н від 04.02.2008 р. ) про розірвання договорів № 311 від 4.01.2008 р., № 315 від 11.12.2007 р. та № 09/2008 від 16.01.2008 р. та повернення йому ( позивачу ) грошових коштів в розмірі 2485032,20грн.
Зазначена пропозиція була мотивована зміною обставин, по відношенню до обставин, якими сторони керувались на момент укладення договорів № 311 від 4.01.2008 р., № 315 від 11.12.2007 р. та № 09/2008 від 16.01.2008 р.
Вказана пропозиція ДП «Світловодський завод силікатних виробів» АТЗТ «Кіровоградбудматеріали» була залишена ТОВ «Енергомаш» без задоволення, а раніше отримані грошові кошти в сумі 2485032,20 грн. не були повернуті.
Як вбачається з матеріалів справи підставою для звернення позивача до суду стало виникнення «суперечностей» між акціонерами АТЗТ «Кіровоградбудматеріали» щодо їх корпоративних прав, але й наявність намірів за рахунок майна ДП «Світловодський завод силікатних виробів» у майбутньому здійснювати відшкодування збитків особам, які могли бути безпідставно виключені з реєстру акціонерів АТЗТ «Кіровоградбудматеріали».
При цьому, позивач та другий відповідач вважають, що таке відшкодування збитків може бути здійснено тільки в разі подальшого встановлення судовими органами фактів неправомірного набуття нинішніми акціонерами АТЗТ «Кіровоградбудматеріали» права власності на цінні папери ( акції ) товариства.
Крім того, позивач обґрунтовуючи свої вимоги стверджує про наявність безпосереднього зв'язку між виникненням корпоративного спору за право власності на цінні папери ( акції ) однієї юридичної особи та цивільно-правовими угодами укладеними між іншими юридичними особами.
Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що спірні угоди № 311 від 4.01.2008 р., № 315 від 11.12.2007 р. та № 09/2008 від 16.01.2008 р. були укладені між суб'єктами господарювання ( позивачем та першим відповідачем ), один з яких ( позивач ) являється дочірнім підприємством іншого суб'єкта господарювання ( другого відповідача ).
Норми ст. 9 Закону України «Про господарські товариства» надає право господарським товариствам створювати на території України та за її межами філії та представництва, а також дочірні підприємства відповідно до чинного законодавства України.
Згідно ч. 8 ст. 63 ГК України, дочірнім визнається підприємство, яке перебуває в залежності від іншого підприємства у випадках, передбачених статтею 126 ГК України.
Положення ч. 3 ст. 126 ГК України встановлюють, що вирішальна залежність між асоційованими підприємствами виникає у разі якщо між підприємствами встановлюються відносини контролю-підпорядкування за рахунок переважної участі контролюючого підприємства в статутному фонді та/або загальних зборах чи інших органах управління іншого (дочірнього) підприємства, зокрема володіння контрольним пакетом акцій.
Вказане свідчить, що дочірнє підприємство - це господарська організація, щодо якої встановлюється контроль-підпорядкування з боку контролюючого підприємства за рахунок його переважної участі у статутному та/або загальних зборах, зокрема володінням контрольним пакетом акцій.
Організаційно-правова форма господарювання "дочірнє підприємство" передбачена також державним класифікатором організаційно-правових форм господарювання ДК 002:2004, затвердженим згідно наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики N 97 від 28.05.2004 р.
Відповідно до п.п. 3.1.7 розд. 3 "Об'єкти організаційно правових форм господарювання" вказаного Класифікатора, дочірнім підприємством являється підприємство, єдиним засновником якого є інше підприємство ( підприємство, залежне від іншого ).
Згідно ч. 3 ст. 63 ГК України залежно від способу утворення та формування статутного фонду в Україні діють унітарні та корпоративні підприємства.
Частина 4 ст. 63 ГК України унітарним визнає підприємство, що створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства.
Унітарне дочірнє підприємство являється самостійним суб'єктом господарювання, має статус юридичної особи, самостійний баланс, поточні розрахункові рахунки в банківських установах та інш.
Все майно товариства-засновника, яке було передане до статутного фонду дочірнього підприємства або майно, що було самостійно придбане дочірнім підприємством, належить останньому на праві повного господарського відання.
При цьому, товариство-засновник не являється власником майна унітарного дочірнього підприємства, не зважаючи на те, що воно ( дочірнє підприємство ) створене єдиним засновником.
Товариство-засновник лише володіє корпоративними правами унітарного дочірнього підприємства, реалізацію яких повинно здійснювати в порядку та у спосіб, визначений статутними документами, нормами Господарського кодексу України та Закону України «Про господарські товариства».
З метою всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи №35/59-08 судом здійснено оцінку викладених сторонами доводів, а також перевірено спірні угоди на відповідність їх чинному законодавству.
Акціонерне товариство закритого типу «Кіровоградбудматеріали» було створене 10.07.1996 р. та зареєстроване в виконавчому комітеті Кіровоградської міської Ради народних депутатів за реєстраційним номером № 02489-АТ-1.
Положення п.п. 4.7, 48 Статуту АТЗТ «Кіровоградбудматеріали» визначають, що товариство є власником майна, що йому належить, включаючи майно, що передане йому засновниками, майна, одержаного в результаті фінансово-господарської діяльності, іншого майна, набутого на правах, не заборонених чинним законодавством України, а також майна, що передане до статутних фондів дочірніх підприємств.
При цьому товариство володіє, користується та розпоряджається належним йому майном згідно з метою своєї статутної діяльності та призначенням майна.
Статутними документами АТЗТ «Кіровоградбудматеріали» ( п. п. 4.9, 4.10 ) також передбачено право товариства відповідно до діючого законодавства створювати дочірні підприємства, філії та представництва.
Створювані АТЗТ дочірні підприємства можуть наділятися майном товариства ( необоротними та оборотними активами ), яке може бути відчуджене без дозволу засновника тільки за рішенням суду.
Також Статутом АТЗТ «Кіровоградбудматеріали» ( п. 4.11 ) встановлено, що дочірні підприємства товариства користуються правами та обов'язками юридичної особи за винятком права розпоряджатися майном товариства.
29.12.1998 р., відповідно до рішення органів управління АТЗТ «Кіровоградбудматеріали» Світловодською районною державною адміністрацією Кіровоградської області ( Розпорядження № 534 від 29.12.1998 р. ) було здійснено державну реєстрацію Дочірнього підприємства «Світловодський завод силікатних виробів» АТЗТ «Кіровоградбудматеріали».
Нову редакцію Статуту ДП «Світловодський завод силікатних виробів» було затверджено загальними зборами акціонерів АТЗТ «Кіровоградбудматеріали» 14.09.2002 р. та зареєстровано Світловодською райдержадміністрацією Кіровоградської області розпорядженням № 563-р від 19.12.2002 р. ).
В мотивувальній частині позовної заяви містяться відомості, що на момент звернення до Господарського суду Харківської області не існує жодного судового рішення, відповідно до якого було б визнано неправомірність набуття права власності на акції АТЗТ «Кіровоградбудматеріали» нинішніми акціонерами.
Зазначена обставина була підтверджена в судовому засіданні представником другого відповідача.
Крім того, представник другого відповідача підтвердив наявність суперечностей між окремими акціонерами АТЗТ «Кіровоградбудматеріали» щодо права власності на акції товариства та пояснив, що йому не відомо про звернення колишніх або нинішніх акціонерів товариства до судових органів з позовами про визнання права власності на акції АТЗТ «Кіровоградбудматеріали» чи іншими позовними вимогами, пов'язаними з корпоративними відносинами, пов'язаними з АТЗТ «Кіровоградбудматеріали».
Спір між акціонерами АТЗТ «Кіровоградбудматеріали» щодо визнання права власності на акції АТЗТ «Кіровоградбудматеріали» за своєю правовою природою може бути виключно корпоративним спором, у якому можуть бути вирішені питання наявності чи відсутності у юридичних чи фізичних осіб корпоративних прав щодо АТЗТ «Кіровоградбудматеріали».
Відповідно до ч. 1 ст. 167 ГК України корпоративними правами являється права особи, яка має частку в статутному фонді ( майні) господарської організації, що визначають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів, у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
При цьому, норми ч. 3 ст. 167 ГК України встановлюють, що корпоративними відносинами є відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Чинне законодавство передбачає, що учасниками корпоративних відносин є господарські товариства, а також фізичні та юридичні особи право участі яких у діяльності товариства, як учасників, підтверджено відповідним документом.
При цьому інтереси господарського товариства та його учасників ( акціонерів, засновників ) не являються тотожними.
Про відмінність інтересів господарського товариства від інтересів його учасників ( акціонерів, засновників ) свідчать висновки Конституційного Суду України викладені в рішенні № 18-рп/2004 від 1.12.2004 р. у справі № 1-10/2004 «…Порядок захисту порушених будь-ким, у тому числі третіми особами, прав чи охоронюваних законом інтересів акціонерного товариства, які не можуть вважатися тотожними простій сукупності індивідуальних охоронюваних законом інтересів його акціонерів, визначається законом…».
Наслідком відмінності інтересів господарського товариства та інтересів його акціонерів являється відмінність у правах щодо реалізації своїх корпоративних прав.
Аналогічні висновки щодо розмежування прав та інтересів акціонерів та інтересів господарського товариства також містяться в рекомендаціях Президії Вищого Господарського суду України № 04-5/14 від 28.12.2007 р. «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» .
Про відмінність прав та інтересів акціонерів та інтересів господарського товариства свідчить також закріплення в Господарському процесуальному кодексі України суб'єктного складу сторін корпоративного спору, а саме:
1) учасник ( акціонер, засновник ) господарського товариства ( в т.ч. такий, що вибув ) та господарське товариство;
2) учасник ( акціонер, засновник ) господарського товариства та інший учасник ( акціонер, засновник ) цього ж господарського товариства.
Відповідно, корпоративний спір, на який посилається позивач міг виникнути виключно між учасниками корпоративних відносин АТЗТ «Кіровоградбудматеріали»:
- між акціонером АТЗТ «Кіровоградбудматеріали» та самим АТЗТ «Кіровоградбудматеріали»;
- між акціонерами, що вибули ( особами, яких було виключено з реєстру акціонерів ) та самим АТЗТ «Кіровоградбудматеріали»;
- безпосередньо між акціонерами АТЗТ «Кіровоградбудматеріали».
Проте, у розгляді даної господарської справи ( справа № 35/59-08 ) приймає участь тільки одна особа ( другий відповідач ), яка може бути учасником корпоративних спорів щодо права власності на акції АТЗТ «Кіровоградбудматеріали».
Всі інші сторони господарської справи № 35/59-08 ( позивач та перший відповідач ), згідно положень п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України не можуть бути учасниками корпоративного спору, на який посилається позивач в якості обґрунтування необхідності розірвання договорів купівлі-продажу та надання послуг, укладених позивачем з першим відповідачем в період з 04.01.2008 р. по 16.01.2008 р.
Крім того, згідно висновків Конституційного Суду України, викладених в рішенні № 4-рп/2005 від 11.05.2005 р. у справі № 1-11/2005 ( справа про права акціонерів ЗАТ ) засновники акціонерного товариства укладають між собою договір, що визначає порядок здійснення ними спільної діяльності по створенню акціонерного товариства, відповідальність перед особами, що підписалися на акції, і третіми особами.
Договір, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права та обов'язки виникають, як з передбачених законом договорів, так із договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Оскільки установчий договір є видом цивільного договору, то він тягне за собою виконання зобов'язань для коло осіб, що його підписали. І порушення недотримання цих зобов'язань дає підстави для договірної відповідальності.
Тому Конституційним Судом України у справі № 1-11/2005 було встановлено, що підписуючи в межах чинного законодавства України установчі документи ЗАТ, акціонер бере на себе відповідні зобов'язання.
Крім того, Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що будь-яка фізична чи юридична особа, яка набула права власності на акції вже існуючого господарського товариства, фактично бере на себе зобов'язання, які передбачені установчими документами цього господарського товариства.
Як наслідок, корпоративні спори між акціонерами АТЗТ «Кіровоградбудматеріали» повинні розглядатись відповідно до умов цивільного договору щодо створення АТЗТ «Кіровоградбудматеріали».
При цьому, за загальним правилом стороною корпоративного спору щодо АТЗТ «Кіровоградбудматеріали», крім самого АТЗТ «Кіровоградбудматеріали», не можуть бути будь-яки інші юридичні та фізичні особи, що не приймали участь у створенні цього господарського товариства.
Виключенням з цього правила можуть бути корпоративні спори за позовами акціонерів господарського товариства про визнання недійсними правочинів, укладених товариством, якщо акціонер обґрунтовує позовні вимоги порушенням його корпоративних прав та інтересів.
В такий спосіб акціонеру надано право захищати свої права та інтереси в разі, якщо він вважає, що угода, укладена товариством, позбавляє останнє можливості отримання додаткових прибутків.
Проте, вказаний спосіб захисту своїх корпоративних прав може бути реалізований акціонером тільки за умови оскарження ним угоди, однією з договірних сторін якої є саме те господарське товариство, безпосереднім учасником ( акціонером, засновником ) якого він являється.
У разі створення зазначеним господарським товариством іншого суб'єкта господарювання ( дочірнього підприємства та інш. ), господарське товариство само набуває корпоративних прав щодо заснованого ним суб'єкта господарювання за умови передачі належного йому майна до статутного фонду дочірнього підприємства.
Вищезазначений спосіб захисту своїх корпоративних прав щодо новоствореного суб'єкта господарювання ( дочірнього підприємства та інш. ) може бути реалізований виключно господарським товариством, яке заснувало новостворений суб'єкт господарювання.
Позивач являється унітарним дочірнім підприємством другого відповідача, а тому корпоративні права щодо ДП «Світловодський завод силікатних виробів» АТЗТ «Кіровоградбудматеріали» належать виключно АТЗТ «Кіровоградбудматеріали», а не його акціонерам.
При цьому, реалізацію своїх корпоративних прав АТЗТ «Кіровоградбудматеріали» здійснює через органи управління, визначені статутом акціонерного товариства.
Як наслідок, у акціонерів АТЗТ «Кіровоградбудматеріали» відсутнє право на оскарження господарських угод, укладених ДП «Світловодський завод силікатних виробів» АТЗТ «Кіровоградбудматеріали», за виключенням випадків, коли вони діють від імені та в інтересах АТЗТ на підставі відповідної довіреності.
Таким чином, акціонери АТЗТ «Кіровоградбудматеріали» не можуть бути учасниками одного корпоративного спору за участю ДП «Світловодський завод силікатних виробів» АТЗТ «Кіровоградбудматеріали» та ТОВ “Енергомаш», а також не можуть бути стороною ( сторонами ) цивільно-правових угод укладених між ДП «Світловодський завод силікатних виробів» АТЗТ «Кіровоградбудматеріали» та ТОВ “Енергомаш».
Відповідно між акціонерами АТЗТ «Кіровоградбудматеріали» та сторонами спірних договорів купівлі-продажу товарів та надання послуг № 311 від 4.01.2008 р., № 315 від 11.12.2007 р. та № 09/2008 від 16.01.2008 р. відсутні будь які правовідносини.
Зазначені корпоративні відносини щодо АТЗТ «Кіровоградбудматеріали», пов'язані безпосередньо з умовами однієї цивільно-правової угоди ( установчого договору ), а відносини між ДП «Світловодський завод силікатних виробів» АТЗТ «Кіровоградбудматеріали» та ТОВ “Енергомаш», пов'язані іншими цивільно-правовими угодами ( договори № 311 від 4.01.2008 р., № 315 від 11.12.2007 р., № 09/2008 від 16.01.2008 р. ).
Установчий договір АТЗТ та спірні договори купівлі-продажу та надання послуг не являються взаємопов'язаними, мають різний суб'єктний склад, а тому виконання чи не виконання своїх прав та обов'язків сторонами однієї угоди не може впливати на права та обов'язки сторін іншої угоди.
У зв'язку з викладеним, господарський суд вважає такими, що суперечать чинному законодавству твердження позивача про наявність безпосереднього зв'язку між «суперечностями» акціонерів АТЗТ «Кіровоградбудматеріали» щодо права власності на акції товариства та правовідносинами, які виникли між ДП «Світловодський завод силікатних виробів» АТЗТ «Кіровоградбудматеріали» та ТОВ “Енергомаш», згідно договорів купівлі-продажу товарів та надання послуг № 311 від 4.01.2008 р., № 315 від 11.12.2007 р. та № 09/2008 від 16.01.2008 р.
Норми ст. 652 ЦК України передбачають, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
При цьому зміна обставин є настільки істотною, що вони змінились наскільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не укладали б договір, або уклали його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, договір може бути розірваний на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін та позбавило б заінтересовану сторону того, що вона розраховувала при укладенні договору.
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
При відсутності безпосереднього зв'язку між корпоративними правами акціонерів АТЗТ «Кіровоградбудматеріали» та спірними договорами купівлі-продажу суд не може визнати такими, що відбулися умови, передбачені ст. 652 ЦК України.
Як наслідок, суд не може визнати законними вимоги позивача щодо розірвання договорів купівлі-продажу товарів та надання послуг № 311 від 4.01.2008 р., № 315 від 11.12.2007 р. та № 09/2008 від 16.01.2008 р.
Окрім того, суд вважає доцільним зазначити, що відповідно до ч.ч.1,2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Таким чином, обов'язок відшкодування збитків, завданих особам, які могли бути безпідставно виключенні з реєстру акціонерів АТЗТ «Кіровоградбудматеріали» може бути покладений тільки на ту особу, яка безпосередньо винна у скоєнні неправомірних дій ( можливих неправомірних дій ).
Укладаючи та виконуючи угоди купівлі-продажу товарів та надання послуг № 311 від 4.01.2008 р., № 315 від 11.12.2007 р. та № 09/2008 від 16.01.2008 р. ні ДП «Світловодський завод силікатних виробів» АТЗТ «Кіровоградбудматеріали», ні ТОВ “Енергомаш» не могли порушити права акціонерів АТЗТ «Кіровоградбудматеріали», а тому не можуть відповідати за неправомірні дії ( можливі неправомірні дії ) інших осіб.
Крім того, твердження позивача та другого відповідача щодо можливості використання майна ДП «Світловодський завод силікатних виробів» АТЗТ «Кіровоградбудматеріали» для відшкодування збитків ( можливих збитків ) акціонерів АТЗТ «Кіровоградбудматеріали» суперечить нормам чинного законодавства та установчим документам позивача.
Відповідно ДП «Світловодський завод силікатних виробів» АТЗТ «Кіровоградбудматеріали» набуло права юридичної особи з моменту його реєстрації ( 10.07.1996 р. )
Пунктом 4.3 Статуту першого відповідача визначено, що засновником вказаного дочірнього підприємства та власником його майна виступає АТЗТ «Кіровоградбудматеріали».
Згідно п. п. 1.5, 1.7 Статуту ДП «Світловодський завод силікатних виробів» являється юридичною особою, має відокремлене майно, самостійно укладає угоди ( крім права розпоряджатись власністю ) та самостійно набуває права та обов'язки.
Також положеннями п. 4.3 зазначеного Статуту встановлено, що майно дочірнього підприємства належить йому на праві повного господарського користування.
Визначений у Статуті позивача правовий режим майна Дочірнього підприємства ДП «Світловодський завод силікатних виробів» суперечить господарському законодавству України в т.ч. т.я. норми Господарського кодексу України не містять поняття права повного господарського користування.
Проведений аналіз положень статутів АТЗТ «Кіровоградбудматеріали» та ДП «Світловодський завод силікатних виробів», співставлення положень зазначених статутних документів з нормами Господарського кодексу України свідчать про те, що фактично майно Дочірнього підприємства належить йому на праві господарського відання.
Відповідно до пункту 4.1, 4.2, Статуту для забезпечення діяльності підприємства АТЗТ «Кіровоградбудматеріали» наділило ДП «Світловодський завод силікатних виробів» статутним фондом у розмірі 36296 грн. за рахунок внесків товариства.
Таким чином, на час укладання спірних угод купівлі-продажу та надання послуг, Дочірнє підприємство «Світловодський завод силікатних виробів» АТЗТ «Кіровоградбудматеріали» мало статус юридичної особи, мало відокремлене майно, мало статутний капітал, який сформований за рахунок майнових внесків АТЗТ «Кіровоградбудматеріали» у розмірі 36296 грн.
Оскільки згідно положень Статуту ДП «Світловодський завод силікатних виробів» АТЗТ «Кіровоградбудматеріали» є самостійним суб'єктом господарювання, який володіє статусом юридичної особи, то майно може відокремлюватися за ним згідно частини 4 статті 55 Господарського кодексу України на праві власності, праві господарського відання або оперативного управління.
Таким чином, установчим документом дочірнього підприємства закріплено правовий статус майна, переданого йому АТЗТ «Кіровоградбудматеріали», що відповідно до вимог ст. 136 Господарського кодексу України передбачає право господарського відання.
Поняття права господарського відання визначено статтею 136 ГК України, згідно якої право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
Статус юридичної особи означає не тільки наявність відокремленого майна, але й те, що за своїми боргами і зобов'язаннями дочірнє підприємство несе самостійну майнову відповідальність і відповідає за свої зобов'язання, закріпленим за ним майном, що передбачено в п. 4.8. Статуту ДП «Світловодський завод силікатних виробів» АТЗТ «Кіровоградбудматеріали».
Право господарського відання - це речове право суб'єкта господарювання, який, так само як і власник, володіє, користується і розпоряджається майном. При цьому, момент виникнення вказаного права не пов'язується з моментом передачі майна, необхідним у випадках визначення моменту виникнення права власності.
За таких обставин Господарський суд Харківської області вважає помилковими доводи позивача та стосовно того, що ДП «Світловодський завод силікатних виробів» АТЗТ «Кіровоградбудматеріали» користується майном, переданим йому засновником - АТЗТ «Кіровоградбудматеріали», і тому може бути використано для відшкодування збитків, завданих особам, які могли бути безпідставно виключенні з реєстру акціонерів АТЗТ «Кіровоградбудматеріали».
Висновки господарського суду щодо невідповідності визначеного Статутом позивача правового режиму майна Дочірнього підприємства ДП «Світловодський завод силікатних виробів» співпадають з висновками Вищого господарського суду України щодо правового статусу майна дочірніх підприємств ( судді Кот О.В., Козир Т.П., Чабан В.В., справа № 14/18ПД-05, постанова від 27.12.2005 р. ).
Крім того, з метою перевірки тверджень Відповідача щодо відповідності договорів № 311 від 4.01.2008 р., № 315 від 11.12.2007 р. та № 09/2008 від 16.01.2008 р. вимогам чинного законодавства, судом здійснено перевірку зазначених спірних угод на відповідність положенням Господарського та Цивільного кодексів України.
Норми ст. 180 ГК України та ст. 638 ЦК України передбачають, що договір вважається укладеним, якщо між сторонами в передбаченому законом порядку та формі досягнуто згоди по всім його істотним умовам. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів данного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договори № 311 від 4.01.2008 р., № 315 від 11.12.2007 р. та № 09/2008 від 16.01.2008 р. містять всі істотні умови, які передбачені Господарським та Цивільним кодексами України для договорів купівлі продажу та надання послуг.
Також, в спірних угодах відсутні положення, які суперечать нормам чинного законодавства та статутним документам сторін.
Крім того, надані сторонами та їх представниками усні та письмові пояснення свідчать про те, що сторони досягли згоди по всім суттєвим умовам вказаних договорів купівлі-продажу та надання послуг, а також зазначені угоди були підписані уповноваженими особами, які здійснювали управління фінансово-господарською діяльністю ДП “Світловодський завод силікатних виробів» АТЗТ “Кіровоградбудматеріали» та ТОВ «Енергомаш».
Аналіз текстів спірних угод свідчить про те, що договори № 311 від 4.01.2008 р., № 315 від 11.12.2007 р. та № 09/2008 від 16.01.2008 р. з сторони ДП “Світловодський завод силікатних виробів» були підписані в.о. директора Болдовським В.В., який діяв на підставі наказу по АТЗТ “Кіровоградбудматеріали» № 86 від 24.12.2007 р.
Відповідно до положень ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи управління, які діють відповідно до установчих документів та чинного законодавства.
Згідно п. п. 5.2., 5.4., 5.5., 5.7. Статуту ДП “Світловодський завод силікатних виробів» виконавчим органом позивача являється директор, який призначається на посаду головою правління АТЗТ “Кіровоградбудматеріали».
Аналогічні норми щодо органів управління Дочірніх підприємств АТЗТ “Кіровоградбудматеріали» містяться в Статуті другого відповідача ( п.п. 9.24., 9.26. ).
Положення п. 5.6. Статуту ДП “Світловодський завод силікатних виробів» АТЗТ “Кіровоградбудматеріали» передбачають, що керівник самостійно вирішує всі питання діяльності підприємства, за виключенням питань віднесених статутними і нормативними документами засновника ( АТЗТ “Кіровоградбудматеріали» ) до компетенції інших органів управління товариством.
Статутні документи АТЗТ “Кіровоградбудматеріали» не містять будь-яких обмежень щодо можливості укладення виконавчим органом ДП “Світловодський завод силікатних виробів» АТЗТ “Кіровоградбудматеріали» угод на придбання виробничого обладнання, запасних частин та інш. матеріальних цінностей, а також угод на закупівлю у третіх осіб ( в т.ч. у ТОВ “Енергомаш» ) товарів, робіт та послуг.
Як свідчать пояснення представника другого відповідача йому не відомо про видання будь-яким з органів управління АТЗТ “Кіровоградбудматеріали» нормативних документів, які б встановлювали обмеження для виконавчого органу ДП “Світловодський завод силікатних виробів» при здійснені позивачем закупівель товарів, робіт та послуг.
Згідно з п. 9 роз'яснень Вищого господарського суду України № 02-5/111 від 12.03.1999 р. “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними» письмова угода може бути укладена від імені юридичної особи її представником на підставі довіреності, закону або адміністративного акту.
При цьому, особа, призначена повноважним органом виконуючим обов'язки керівника підприємства, установи чи організації, під час укладення угод діє у межах своєї компетенції без довіреності.
В.о. директора ДП “Світловодський завод силікатних виробів» Болдовський В.В. на момент укладення спірних угод діяв на підставі наказу № 86 від 24.12.2007 р. по АТЗТ “Кіровоградбудматеріали», а тому мав право здійснювати управління фінансово-господарською діяльністю позивача у відповідний період.
Також п. 9.2 роз'яснень Вищого господарського суду України № 02-5/111 від 12.03.1999 р. “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними» передбачає, що наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення може бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника ( лист, телеграма, телетайпограма тощо ).
Дії в.о. директора ДП “Світловодський завод силікатних виробів» Болдовського В.В. щодо укладення та подальшого виконання договорів № 311 від 4.01.2008 р., № 315 від 11.12.2007 р. та № 09/2008 від 16.01.2008 р. були схвалені у підтверджені директором ДП “Світловодський завод силікатних виробів» у письмовій пропозиції ( б/н від 04.02.2008 р. ), де було підтверджено правомірність укладення та виконання спірних угод.
Представники позивача та другого відповідача також підтвердили правомірність укладення та виконання вказаних договорів купівлі - продажу та надання послуг.
З огляду на це, у суду немає підстав вважати зазначені угоди ( договори № 311 від 4.01.2008 р., № 315 від 11.12.2007 р. та № 09/2008 від 16.01.2008 р. ) такими, що суперечать чинному законодавству України.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Позивачем не надано доказів, які б підтверджували заявлені позовні вимоги, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпеченя судового процесу покласти на позивача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 9 Закону України «Про господарські товариства», ст. 11, 15, 16, 92, 526, 636, 652 Цивільного кодексу України, ст. 55, 63, 126, 134, 136, 136, 137, 138, 167, 180 Господарського кодексу України, ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,
В задоволенні позову відмовити.
Рішення підписане 26.03.08р.
Суддя Швед Е.Ю.