25 березня 2008 р.
№ 32/32(05-5-32/15391)
Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Васищака І.М., суддів Грека Б.М., Палій В.М., за участю представника позивача Г.Степаненко (дов. від 15.02.07), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Тридента Агро» на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24 грудня 2007 року у справі № 05-5-32/15391 за позовом приватної виробничо-комерційної фірми “Імпторгсервіс» до товариства з обмеженою відповідальністю “Тридента Агро» про стягнення 232 978 грн. 31 коп.,
Ухвалою від 20 листопада 2007 року господарський суд м. Києва повернув приватній виробничо-комерційній фірмі “Імпторгсервіс» позовну заяву без розгляду з мотивів порушення порядку її подання.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24 грудня 2007 року зазначена ухвала скасована, а справа передана господарському суду для розгляду по суті.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Тридента Агро» просить постанову скасувати з підстав неправильного застосування господарським судом статей 32, 38, пункту 4 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
Приватна виробничо-комерційна фірма “Імпторгсервіс» просить в задоволенні касаційної скарги відмовити.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Господарський суд повернув позовну заяву на підставі пункту 4 статті 63 Господарського процесуального кодексу України з мотивів сплати позивачем державного мита на інший, ніж зазначений у листі Головного управління Державного казначейства України у місті Києві від 9 лютого 2007 року № 61-08/1189, рахунок.
Здійснюючи перегляд зазначеної ухвали, апеляційний господарський суд встановив, що на зворотній стороні платіжного доручення від 12 грудня 2006 року № 319, яке було додано до позову, відповідно до пункту 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року № 15, є напис банку про зарахування суми мита в дохід бюджету і цей напис скріплений першим і другим підписами посадових осіб та відтиском печатки банку з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Також апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що посилання місцевого господарського суду на лист Державного казначейства України є помилковим, оскільки платіж був здійснений позивачем ще у грудні 2006 року.
За таких обставин апеляційний господарський суд правомірно скасував ухвалу господарського суду про повернення позовної заяви.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 24 грудня 2007 року у справі № 05-5-32/15391 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Тридента Агро» без задоволення.
Головуючий, суддя
І. М. Васищак
Суддя
Б.М. Грек
Суддя
В. М. Палій