"05" квітня 2011 р.Справа № 11/9/5022-328/2011
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Сидорук А.М.
Розглянув справу
за позовом: Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль.
до відповідача: Шляхтинецької сільської ради, с. Шляхтинці, Тернопільського району, Тернопільської області.
За участю представників сторін
Позивача: Мазур Т.В. Головний спеціаліст-юрисконсульт
Відповідача: Федорчук Д.М. Сільський голова
Суть справи: Державна екологічна інспекція у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль звернулася до господарського суду Тернопільської області із позовною заявою до Шляхтинецької сільської ради, с. Шляхтинці, Тернопільського району, Тернопільської області про стягнення 1309 грн. 45 коп. збитків, заподіяних внаслідок забруднення та засмічення земельних ресурсів.
В розпочатому судовому засіданні представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне:
Відповідно до ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об'єктами права власності Українського народу і права власника від його імені здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених законом.
Згідно п. 1 ст. 5 Закону України «Про відходи»від 05.03.1998р. основними принципами державної політики у сфері поводження з відходами є пріоритетний захист навколишнього природного середовища та здоров'я людини від негативного впливу відходів, забезпечення ощадливого використання матеріально-сировинних та енергетичних ресурсів, науково обґрунтоване узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства щодо утворення та використання відходів з метою забезпечення його сталого розвитку.
Згідно частини 1 статті 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" № 1264-ХІІ від 25.06.1991р. державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Статтею 20 Закону № 1264-ХІІ встановлено, що державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, а також за додержанням норм екологічної безпеки відноситься до компетенції спеціально уповноважених органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів.
Як вбачається із ст. 40 Закону № 1264-ХІІ, використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.
Перевіркою, проведеною державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Дракохрустом А.Ю. на предмет дотримання природоохоронного законодавства в період проведення благоустрою на території Шляхтинецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області виявлено стихійне несанкціоноване сміттєзвалище. Встановлено, що сміттєзвалище твердих побутових відходів розташоване на земельній ділянці розміром 90 м х 7 м х 1,5 м (площею 630м2) знаходиться у піщаному кар'єрі вздовж дороги з с.Гаї Шевченківські в с.Лозова.
Даний факт порушення законодавства підтверджується актом перевірки дотримання природоохоронного законодавства Шляхтинецькою сільською радою, с.Шляхтинці, Тернопільського району, Тернопільської області від 04.03.2008р., який підписано зі сторони відповідача -бухгалтером сільської ради ОСОБА_1 без заперечень, протоколом про адміністративне правопорушення № 002752 від 04.03.2008р., постановою про накладення адміністративного стягнення № 002752 від 04.03.2008р.
Статтею 66 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
У відповідності зі статтею 15 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” місцеві Ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції.
Відповідно до ст. 55 Закону № 1264-ХІІ розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.
Згідно зі ст.ст. 12, 21 Закону України "Про відходи" органи місцевого самоврядування ведуть облік безхазяйних відходів і несуть відповідальність за комплексне використання таких відходів, додержання умов поводження з ними та запобігання негативному впливу їх на навколишнє природне середовище і здоров'я людей також здійснюють контроль за раціональним використанням та безпечним поводженням з відходами на своїй території, забезпечують ліквідацію несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів, здійснюють контроль за діяльністю суб'єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами.
Неналежне виконання покладених на відповідача обов'язків, передбачених ст. 21 Закону України „Про відходи", зокрема щодо ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища, призвело до засмічення земельної ділянки, чим завдано шкоди навколишньому природному середовищу.
Згідно з п. б ч. 1 ст. 42 Закону України "Про відходи", особи винні у порушенні законодавства про відходи, несуть в тому числі цивільну відповідальність за порушення встановленого порядку провадження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища; самовільне розміщення відходів.
У відповідності до ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України, ст. 43 Закону України "Про відходи" підприємства, установи, організації та громадяни, зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, п. 3 ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України юридичні особи несуть відповідальність за порушення земельного законодавства, а саме за засмічення земель промисловими, побутовими та іншими відходами.
Відповідно до п. "і" ч.2 та ч.4, ч.5 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища настає за невжиття заходів щодо попередження та ліквідації шкідливого впливу на навколишнє природне середовище, за що винні суб'єкти зобов'язані відшкодувати шкоду.
Розрахунок розміру шкоди, заподіяної відповідачем навколишньому природному середовищу, в результаті його неправомірних дій, а саме внаслідок невиконання своїх обов'язків щодо ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища, здійснено відповідно до "Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства" затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997р. N 171 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 05.05.98р. за N 285/2725 і складає згідно поданого Розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок влаштування несанкціонованого звалища відходів на земельних ділянках на території Шляхтинецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області 1309 грн. 45 коп.
Особливості застосування відповідальності за порушення природоохоронного законодавства визначено у статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", в якій, зокрема, визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Згідно з приписами ст. 33 Закону України «Про відходи»зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення).
На кожне місце чи об'єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об'єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об'єктів.
Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені обсяги відходів відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання.
Визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об'єкти повинні використовуватися лише для заявлених на одержання дозволу відходів.
Забороняється змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія.
Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням стандартів, норм і правил, передбачених законодавством України.
05.03.2008р. Державна екологічна інспекція у Тернопільській області надіслана на адресу Шляхтинецької сільської ради претензію № 1-1/394 про відшкодування в добровільному порядку шкоди в розмірі 1309 грн. 45 коп., однак як стверджує позивач в передбачений законодавством строк претензія була залишена без розгляду та без задоволення.
Кошти, які належить сплатити відповідачеві, підлягають зарахуванню до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища, з метою використання їх для фінансування природоохоронних заходів, як це передбачено ст. 47 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища". Також, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»та про внесення змін до деяких законодавчих актів України, грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської або іншої діяльності є джерелом формування спеціального фонду місцевого бюджету Шляхтинецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області.
Згідно вимог ст. ст. 32,33,43 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
На день розгляду справи докази відшкодування відповідачем збитків, заподіяних внаслідок забруднення та засмічення земельних ресурсів, в матеріалах справи відсутні.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Тернопільській області обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Згідно ст. 49 господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 32,33,43,49,82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Шляхтинецької сільської ради, с.Шляхтинці, Тернопільського району, Тернопільської області; ідентифікаційний код 23587580:
- на користь місцевого бюджету Шляхтинецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області на р/р 33117331700553, код бюджету 24062100, ід.код 23589225, МФО 838012 в ГУДК у Тернопільській області -1309 грн. 45 коп. збитків, заподіяних внаслідок забруднення та засмічення земельних ресурсів;
- в доход державного бюджету України 102 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.
3. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його прийняття через місцевий господарський суд.
Суддя А.М. Сидорук