18.04.11
Справа № 5021/365/2011.
Господарський суд Сумської області у складі:
судді Лущик М.С.
за участю секретаря судового засідання: Таран С.А.,
розглянувши матеріали справи
за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Сумихімпром”, м.Суми
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Альянс”, м.Суми
про розірвання договору оренди та стягнення 32889 грн. 06 коп.
за участю представників сторін:
від позивача: Пархоменко Т.В., довіреність від 23.12.2010 року № 20-10836
від відповідача: не з'явився
Суть спору: позивач просить суд розірвати договір оренди № 1030 від 24.05.2002 року укладений між позивачем та відповідачем, зобов'язати відповідача повернути позивачу відповідно до п.п. 5.4 договору № 1030 від 24.05.2002 року орендоване майно у стані не гірше ніж на момент передачі їх в оренду та стягнути на користь позивача 32889 грн. 06 коп., з яких: 16736 грн. 58 коп. сума боргу, пеня 1137 грн. 80 коп., інфляційні збитки 1357 грн. 12 коп., 3% річних 502 грн. 10 коп. та заборгованість за комунальні послуги 13155 грн. 46 коп., а також стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
Відповідач відзив на позов не подав, в засідання суду не з'явився. Згідно інформації наданої Головним управлінням статистики у Сумській області (лист № 04/2-086772 від 28.12.2010 року) відповідач зареєстрований за адресою: 40024, м. Суми, вул.. Сумсько-Київських дивізій, б. 25/А.
Як свідчать матеріали справи, ухвали суду було направлено на адресу відповідача, зазначену ним при підписанні договору оренди і вказану позивачем у позовній заяві, яка відповідає інформації Головного управлінням статистики у Сумській області, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “організація виїхала”, вважаються належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасника судового процесу.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, в дане судове засідання клопотання про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, оцінивши надані докази, суд встановив:
24 травня 2002 року між позивачем (орендодавцем) та відповідачем (орендарем) було укладено договір оренди № 1030, за умовами якого, згідно акту приймання-передачі від 01 червня 2002 року, відповідачу було передано нежитлове приміщення загальною площею 85,5 м.кв., яке розташоване в тепличному господарстві за адресою: м. Суми, вул.. Харківська, п/в 12, і знаходиться на балансі позивача.
Відповідно до п. 3.1 договору оренди в редакції, викладеної згідно додаткової угоди № 6 від 01.01.2006р., орендна плата за січень 2006 року визначається на підставі наказу № 364 від 26.12.2005 року у розмірі 5 грн./м2 і становить 513,00 грн., в тому числі ПДВ 85,50 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на встановлений індекс інфляції за попередній місяць.
Згідно п. 3.2 договору в редакції , викладеної згідно додаткової угоди № 6 від 01.01.2006р., орендар зобов'язаний перераховувати орендну плату на поточний рахунок орендодавця не пізніше 10 числа кожного наступного за звітним місяця. Копія платіжного доручення з відміткою банку про сплату орендної плати надсилається орендарем орендодавцеві не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем.
Згідно ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Як зазначає позивач, відповідачу нараховувалась орендна плата за користування орендованим приміщенням, але відповідач в порушення умов договору не в повному обсязі сплачував кошти за об'єкт оренди, що призвело до виникнення заборгованості по орендній платі в розмірі 16736, 58 грн.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.
Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
На підставі наявних матеріалів справи, детального розрахунку орендної плати станом на 01.01.2011 року, судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 16736 грн. 58 коп.
Доказів сплати вищевказаної суми як і аргументованих заперечень про причини ухилення від свого обов'язку відповідач не подав, факт заборгованості відповідача підтверджується матеріалами справи, тому вимоги позивача в частині стягнення суми боргу по орендній платі в розмірі 16736 грн. 58 коп., суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Згідно п. 9.1 договору, в редакції викладеної додатковою угодою № 4, у випадку несвоєчасної сплати орендної плати, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі 0,2% від суми заборгованості за кожен день несплати.
Відповідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 2921-ІІІ від 10.01.2002р. розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.
Частина 6 статті 232 Господарського Кодексу України встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” та вимог ст.ст. 230-232 Господарського кодексу України, тому позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 1137грн. 80 коп. також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.
Частина 4 ст. 232 Господарського кодексу України встановлює, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення 502 грн. 10 коп. -3% річних та 1357 грн. 12 коп. інфляційних збитків є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України.
Крім цього, пунктом 3.7 договору, в редакції викладеної додатковою угодою № 4 передбачено, що орендар здійснює відшкодування витрат орендодавця з обслуговування орендованого майна. Відповідно до підписаних відповідачем актів, рахунків-фактур за комунальні послуги, розрахунку позивача, заборгованість відповідача станом на 01.12.2010 року по відшкодуванню витрат з обслуговування майна складає 13155 грн. 46 коп. Доказів сплати вищевказаної суми відповідач не подав, факт вищевказаної заборгованості відповідача підтверджується матеріалами справи, тому вимоги позивача в цій частині суд також вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Позивач згідно позовної заяви, керуючись п. 3 ст. 651 ЦК України та п. 8.5 договору, просить суд розірвати укладений з відповідачем договір оренди № 1030 від 24.05.2002 року та зобов'язати відповідача повернути позивачу відповідно до п.п. 5.4 договору № 1030 від 24.05.2002 року орендоване майно у стані не гірше ніж на момент передачі їх в оренду.
Так пунктом 8.5 договору сторони встановили, що орендодавець має право достроково розірвати договір, якщо орендар не вніс орендної плати протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу.
Відповідно до ч. 1 ст. 782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору (ч. 2 ст. 782 ЦК України).
Відповідно до п. 3 ст. 651 ЦК України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.01.2011 року позивач направив відповідачу лист № 20-421 про розірвання договору з 01.01.2011 року, проте лист повернувся позивачеві з відміткою, що відповідач не знаходиться за вказаною адресою.
Разом з тим, пунктом 5.13 договору (додаткова угода № 8 від 01.01.2009 року) сторони визначили, що у разі зміни рахунку, назви підприємства, телефону, юридичної адреси повідомляти про це орендодавця у тижневий строк.
Враховуючи те, що повідомлення про розірвання договору було направлено позивачем на адресу відповідача, яка значиться в ЄДРПОУ, а саме: 40024, м. Суми, вул.. Сумсько-Київських дивізій, б. 25/А, про зміну юридичної адреси відповідач орендодавця не повідомив, тому відповідно до ст.ст. 651, 782 ЦК України, договір оренди № 1030 від 24.05.2002року є розірваним.
За таких обставин підстави для розірвання договору в судовому порядку відсутні, тому в задоволенні цієї частини позову суд відмовляє.
Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс» (40024, м. Суми, вул.. СКД 25/А, код 31397933) на користь Відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром» (40012, м. Суми, вул.. Харківська, п/в 12, код 05766356) 16 736 грн. 58 коп. боргу, 1137 грн. 80 коп. пені, 1357 грн. 12 коп. інфляційних збитків, 502 грн. 10 коп. - 3% річних, 13155 грн. 46 коп. заборгованості за комунальні послуги, 328 грн. 89 коп. державного мита, 187 грн. 53 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. У задоволенні іншої частини позову - відмовити.
СУДДЯ М.С. Лущик
Повне рішення складено та підписано 19.04.2011р.