11.04.11 Справа № 5021/333/2011.
Господарський суд Сумської області , у складі судді Левченко П.І., при секретарі судового засідання Чижик С.Ю розглянув матеріали справи № 5021/333/2011
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго»,
м. Суми
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлас»,
м. Тростянець, Сумської області
про стягнення 1 218 грн. 84 коп.
за участю представників сторін :
від позивача - Верчик Ю.В., довіреність № 57 від 10.01.2011 р.
від відповідача - Челядіна С.В., довіреність № 6 від 25.01.2011 р.
В судовому засіданні, розпочатому 04.04.2011 року, оголошувалась перерва до 11 год. 40 хв. 11.04.2011 року.
Суть спору : позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму боргу в розмірі 623 грн. 84 коп., пеню в сумі 48 грн. 95 коп., 3 % річних в сумі 75 грн. 17 коп. та індекс інфляції в сумі 470 грн. 88 коп., а всього 1 218 грн. 84 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач в період з жовтня 2006 року по грудень 2006 року користувався послугами позивача з постачання теплової енергії на підставі договору № 621-Т від 01.09.2005 року і до цього часу не сплатив суму боргу за спожиту теплову енергії в розмірі 623 грн. 84 коп.
Відповідач заперечує проти позову, посилаючись на те, що протягом жовтня - грудня 2006 року, послуги з опалення йому не надавалися, оскільки 26.08.2006 року нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 було продане громадянці ОСОБА_2, яка в свою чергу 11.10.2006 року продала те приміщення громадянину ОСОБА_1, про що в жовтні 2006 року відповідачем направлялось позивачеві повідомлення. Стягнення з відповідача плати за послуги з опалення, які ним не споживались, суперечить ст. 30 Закону України «Про житлово - комунальні послуги».
Крім того, у своїх письмових запереченнях проти позову від 04.04.2011 року № 35 відповідач заявив про застосування позовної давності щодо вимог позивача про стягнення грошових коштів, по яким сплинула позовна давність, що є підставою для відмови у позові.
Відповідач подав суду копії згаданих договорів купівлі - продажу нежитлового приміщення.
Позивач подав суду клопотання про заміну неналежного відповідача (ТОВ «Атлас») на належного, а саме: ОСОБА_1.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив :
01.09.2005 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 621-Т про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води до нежитлового приміщення в АДРЕСА_1, яке належало відповідачеві на праві власності.
У своїй позовній заяві позивач стверджує, що відповідач у період з жовтня 2006 року по грудень 2006 року користувався послугами позивача з постачання теплової енергії, але до цього часу не сплатив 623 грн. 84 коп. за спожиту в той період теплову енергію.
Відповідач у своїх письмових запереченнях проти позову зазначив, що не споживав у жовтні - грудні 2006 року послуги позивача з теплопостачання, оскільки 26.08.2006 року нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 продав громадянці ОСОБА_2, яка в свою чергу 11.10.2006 року продала те приміщення громадянину ОСОБА_1, про що в жовтні 2006 року відповідачем було направлено повідомлення позивачу.
Відповідач зазначив, що стягнення оплати за послуги з теплопостачання, які не споживались, суперечить статті 30 Закону України «Про житлово - комунальні послуги».
Крім того, відповідач у своїх письмових запереченнях заявив про застосування позовної давності до позовних вимог позивача, оскільки позивач звернувся з позовом, що є предметом розгляду у даній справі, після спливу позовної давності.
Статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки.
Згідно статті 261 УК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
У відповідності зі ст. 262 ЦК України, заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.
Частиною 4 статті 267 ЦК України визначено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Пунктом 7.3 договору № 621-Т від 01.09.2005 року визначено, що остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію здійснюється до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим.
Таким чином, позивач, навіть у разі неотримання повідомлення про зміну власника приміщення (заміну сторони у зобов'язанні), довідався про порушення свого права на отримання плати за теплопостачання за жовтень - грудень 2006 року 11 січня 2007 року, а тому позовна давність стосовно позовних вимог позивача у даній справі сплинула 11 січня 2010 року, а з позовом позивач звернувся лише 11 лютого 2011 року, що згідно ч. 4. ст. 267 ЦК України є підставою для відмови у позові.
Клопотання позивача про заміну відповідача у даній справі з ТОВ «Атлас» на громадянина ОСОБА_1 не підлягає задоволенню господарським судом, оскільки згідно ст.ст. 1, 21 ГПК України, сторонами (позивачем та відповідачем) в судовому процесі в господарських судах України можуть бути лише юридичні особи та фізичні особи - підприємці.
Зміст договору купівлі - продажу нежитлового приміщення від 11.10.2006 року, копія якого долучена до матеріалів даної справи (а.с. 40), свідчить про те, що приміщення придбано громадянином (фізичною особою) ОСОБА_1, а не фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності, що виключає можливість заміни відповідача у справі з ТОВ «Атлас» на громадянина (фізичну особу) ОСОБА_1 з огляду на зміст статтей 1, 21 ГПК України.
На підставі всього вищевикладеного, в задоволенні позовних вимог позивачеві має бути відмовлено.
Згідно ст. 49 ГПК України, судові витрати у даній справі покладаються на позивача.
Тому, керуючись ст.ст. 257, 261, 262, 267 ЦК України, ст. 30 Закону України «Про житлово - комунальні послуги», ст. 1,21,24,33,34,43,49,75,82-85 ГПК України , господарський суд
1. Клопотання позивача про заміну відповідача відхилити.
2. В задоволенні позову відмовити.
СУДДЯ П.І.ЛЕВЧЕНКО
Повне рішення складено 15.04.2011 року