Іменем України
21 квітня 2011 року справа № 2-6/14848-2007-20-7/429-4/224-5/645-12/265
Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали справи №2-6/14848-2007-20-7/429-4/224-5/645-12/265
за позовом Фірми „Форвард”
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аксинья”
про стягнення вартості поставленого товару в розмірі 57 600,00 грн,
за участю представників:
позивача -не з'явився;
відповідача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 21.04.2011;
Суть спору:
23.10.2007 Приватне підприємство „Фірма „Форвард” звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аксинья” про стягнення вартості поставленого товару в розмірі 57600,00 грн.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.10.2007 порушено провадження у справі №2-6/14848-2007.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.11.2007 справу №2-6/14848-2007 в порядку статей 15, 17 Господарського процесуального кодексу України направлено до господарського суду м. Севастополя за територіальною підсудністю.
Ухвалою суду від 22.11.2007 справу прийнято до розгляду суддею Ілюхіної Г.П., порушено провадження у справі з привласненням справі №2-6/14848-2007-20-7/429.
Ухвалою суду від 20.02.2008 провадження у справі зупинено у зв'язку з направленням копій матеріалів справи в слідчі органи: прокуратуру міста Севастополя для перевірки, встановлення та підтвердження обставин, викладених в позовній заяві та ухвалі суду від 20.02.2008 (том 1 арк.с.97-98).
Ухвалою суду від 03.06.2008, на виконання розпорядження голови суду, справа прийнята до провадження суддею Остапової К.А. з привласненням №2-6/14848-2007-20-7/429-4/224.
На виконання розпорядження голови суду №141 від 01.12.2008, ухвалою від 02.12.2008, справа прийнята до провадження суддею Євдокімовим І.В. з привласненням №2-6/14848-2007-20-7/429-4/224-5/645.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 30.12.2010, на виконання розпорядження голови суду №122 від 28.12.2010, справа прийнята до провадження суддею Харченком І.А. з привласненням №2-6/14848-2007-20-7/429-4/224-5/645-12/265.
Ухвалою суду від 21.03.2011 провадження у справі №2-6/14848-2007-20-7/429-4/224-5/645-12/265 поновлено.
При подачі позовної заяви до суду позивачем заявлено клопотання в порядку статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно та поточний рахунок відповідача.
Суд відмовив у задоволенні зазначеного клопотання як такого, що необґрунтовано належним чином: не подано належних та допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення.
У судове засідання позивач явку уповноваженого представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлено своєчасно та належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (том 2 арк.с.14) про причини неявки суд не повідомив.
Відповідач правом, наданим статтею 59 Господарського кодексу України, не скористався: не подав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.
Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою голови суду від 21.01.2008 у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника відповідача,
Фірма «Форвард»звернулась до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аксинья” про стягнення заборгованості за поставлений товар -20 тон цукрового піску -на суму 57 600 грн, посилаючись на те, що 27.10.2005 представник ТОВ «Аксинья»ОСОБА_1, який отримав товар, відмовився оплатити його вартість оскільки гроші за нього вже сплачені невстановленій особі. При цьому повернути товар він теж відмовився.
Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 18.07.2007, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду міста Севастополя від 13.12.2007, у цивільної справі №2-2352/07 за позовом Фірми «Форвард»до ОСОБА_1 про стягнення вартості цукрового піску в сумі 57 600 грн, у задоволенні позову було відмовлено (том 1 арк.с.8-9, том 2 арк.с.91-92).
Факти, встановлені зазначеним рішенням, обумовили звернення позивача до господарського суду з відповідними вимогами.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши та провівши оцінку наданим доказам, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
26.10.2005 за накладною №108 ТОВ «Цибулівський цукровий завод»було відпущено та прийнято Фірмою «Форвард»через ОСОБА_2 20 тон цукрового піску на суму 57 600грн (том 1 арк.с.7).
27.10.2005, за усною домовленістю, Фірмою «Форвард»було поставлено в місто Севастополь, на склад відповідача 20 тон цукрового піску на суму 57 600 грн. Проте, представник ТОВ «Аксинья»ОСОБА_1, який отримав товар, відмовився оплатити його вартість посилаючись на те, що гроші за нього вже сплачені невстановленій особі. Повернути товар він теж відмовився.
Згідно з частиною другою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з під став, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Судом встановлено, що поставка товару позивачем здійснювалась у відсутності договору, на підставі частини першої статті 207 Цивільного кодексу України, згідно з якою правочин вважається укладеним у письмовій формі, якщо його зміст викладено в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 18.07.2007 у цивільної справі №2-2352/07 за позовом Фірми «Форвард»до ОСОБА_1 про стягнення вартості цукрового піску в сумі 57 600 грн, у задоволенні позову було відмовлено та зазначено, що доказів, які б достовірно свідчали про те, що ОСОБА_1. є набувачем цукрового піску судом не добуто.
Постановою СВ Ленінського РВ УМВС України в м. Севастополі від 02.11.2005 була порушена кримінальна справа №651416 по факту шахрайства, здійсненого стосовно ТОВ «Аксинья». На цей час зазначена справа зупинена на підставі пункту 3 статті 206 Кримінально-процесуального кодексу України -до встановлення особи, яка заподіяла злочин (том 2 арк.с.6-8).
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Підприємство вживає всіх сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Проте, на підтвердження факту поставки цукрового піску саме відповідачу - ТОВ «Аксинья»- позивачем не було подано жодного доказу.
На підставі зазначеного, під час розгляду справи судом встановлено, що між позивачем та відповідачем договір поставки на підставі частини першої статті 207 Цивільного кодексу України не укладався; факт поставки позивачем товару відповідачу не підтверджується, а тому і зобов'язання по ньому між сторонами не виникли.
Витрати позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 202, 207, 509, 712 Цивільного кодексу України, статтями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,
У задоволенні позову відмовити.
Суддя підпис І.А. Харченко
Рішення оформлено відповідно
до вимог статті 84 ГПК України
і підписано 26.04.2011.