07.04.11р.Справа № 5005/3720/2011
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Южспецекологія»(м. Дніпропетровськ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спарта Дніпро»(м. Дніпропетровськ)
про визнання недійсним договору Суддя Татарчук В.О.
Секретар Дякун А.І.
Представники:
від позивача -Соколова Н.М., пасп. НОМЕР_1
від відповідача -Бублейник В.А., дов. від 07.04.11
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Южспецекологія»звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Спарта Дніпро»про визнання недійсним договору поставки № 11-08/1 від 08.11.2010.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що договір укладено з порушенням ч. 4 ст. 265 ГК України, оскільки відсутня вказівка на укладення угоди у відповідності з правилами «Інкотермс».
Відповідач заперечує проти позову з посиланням на те, що:
- викладення в договорі істотних умов поставки не за правилами Інкотермс не є підставою для висновку про те, що такий договір є неукладеним;
- аналогічна правова позиція викладена в п.3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 №01-8/211;
- спірний договір укладений у відповідності зі ст. 203 ЦК України;
- сторонами вчинено ряд дій на виконання договору.
В судовому засіданні 07.04.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
встановив:
08.11.2010 між ТОВ «Спарта Дніпро»(Постачальник) і ТОВ «Науково-виробниче підприємство Южспецекологія»(Покупець) було укладено договір поставки №11-08/1.
Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупцеві товар, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити цей товар.
Згідно з п.2.1 договору, постачальник бере на себе обов'язок після набрання чинності цим договором в строк не пізніше 10 днів передати покупцеві в повному обсязі товар із сертифікатом якості.
Покупець бере на себе зобов'язання прийняти товар від постачальника і здійснити за нього оплату в строки і порядку, передбачені цим договором (п.2.2 договору).
Загальна ціна договору визначається із сумарної вартості всіх поставок, здійснених в рамках цього договору (п. 4.1 договору).
Пунктом 4.2 договору встановлено, що оплата товарів покупцем здійснюється не пізніше 10 банківських днів з моменту поставки товару.
Суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову з таких підстав.
Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що позивачем не виконані вимоги ч.1 ст.33 ГПК України та не доведена наявність обставин, що можуть бути підставами для визнання недійсним спірного договору.
Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх та непрацездатних дітей.
Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно зі статтею 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
З огляду на вказані норми сторонами було укладено спірний договір поставки.
Суд вважає необґрунтованим твердження позивача на необхідність посилань в тексті договору поставки на правила Інкотермс, як умову дійсності такого договору.
Так, частиною 4 статті 265 ГК України встановлено, що умови договорів поставки повинні викладатися сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс».
Відповідно до пункту 1 «Інкотермс»Офіційних правил тлумачення торговельних термінів «Міжнародної торгової палати»у редакції 2000 року метою Інкотермс є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі. Інкотермс від початку завжди призначалися для застосування при продажі товарів, що поставляються через національні кордони, тобто, вони є міжнародними торговельними термінами. Однак на практиці Інкотермс також включаються у договори купівлі-продажу товарів виключно в межах внутрішніх ринків.
Таким чином, застосування цих правил має практичне значення саме при зовнішній торгівлі, з метою уніфікувати торгові норми законодавства різних країн. В той же час допускається їх застосування і у внутрішніх поставках.
Однак, якщо сторони договору вказали в ньому всі істотні умови поставки, але виклали їх не за правилами Інкотермс (у випадку якщо ні одна зі сторін не вимагала застосування правил Інкотермс), то в даному випадку відсутні підстави для визнання договору поставки недійсним.
Про наведене йдеться і в п.3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 р. N 01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України».
До того ж відсутність у спірному договорі посилань на правила Інкотермс не свідчить про невідповідність такого договору правилам.
Викладені обставини свідчать про необхідність відмови в задоволенні позову.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати у справі відносяться на позивача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя В.О. Татарчук
Дата підписання рішення, оформленого у відповідності до ст.84 ГПК України -11.04.2011