05.04.11р.Справа № 5005/2990/2011
За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (м.Дніпропетровськ)
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське фінансове агентство "Верус" (м. Дніпропетровськ)
2) Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (м. Маріуполь, Донецької області)
про стягнення заборгованості за договором № MRF085 банківського рахунку від 19.04.2007р. у загальному розмірі 24 380,28 грн.
Суддя Дубінін І.Ю.
Представники:
Від позивача: Корнюшов С.В. - юрисконсульт (дов. № 2834-о від 29.06.10р.)
від відповідача-1: не з'явився
від відповідача-2: не з'явився
Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське фінансове агентство "Верус" (далі-відповідач-1) та до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач-2) про стягнення заборгованості за договором № MRF085 банківського рахунку від 19.04.2007р. у загальному розмірі 24 380,28 грн.
Сума позову складається з наступних сум: 11 223,04 грн. - заборгованість з простроченого кредиту, 9 397,10 грн. - прострочена заборгованість зі сплати відсотків, 3 760,14 грн. - пеня.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем-2 зобов'язань за договором № MRF085 банківського рахунку від 19.04.2007р. в частині своєчасного повернення отриманого кредиту та сплати відсотків. Крім того, відповідно до договору поруки № 154 від 12.02.2009р., відповідач-1 поручився за виконання відповідачем-2 обов'язків за кредитними договорами, вказаними в Додатку № 1 до цього договору, згідно яких позивач надав, зокрема, відповідачу, кредит в сумі, вказаній в додатку № 1 до цього договору, а відповідач зобов'язався повернути кредит в строки, зазначені в кредитних договорах, сплачувати відсотки за користування кредитом в розмірі та строки, визначені кредитними договорами, а також сплачувати винагороди, штрафи, пені та інші платежі, відшкодувати збитки, у відповідності , в порядку та строки, зазначені у кредитних договорах. Згідно п. 4 договору поруки № 154 від 12.02.2009р., у випадку невиконання, зокрема, відповідачем обов'язків, за кредитним договором, відповідач-2 і відповідач-1 відповідають перед позивачем як солідарні боржники. Розмір відповідальності відповідача-1 перед позивачем обмежується сумою, що дорівнює 1 000,00 грн.
Відповідач-1 у судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що підтверджується направленням ухвал суду на юридичну адресу відповідача-1, яка підтверджена витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 01.02.2011р.
Відповідач-2 у судове засідання також не з'явився, відзиву на позов не надав, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням № 8753700289262, яке повернулося до господарського суду з відміткою про отримання ухвали суду відповідачем.
Про час та місце судового засідання відповідачі повідомлені належним чином з огляду на наступне.
Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній", зокрема, "за зазначеною адресою не проживає" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.
Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008р. № 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).
Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідачі не скористалися своїм правом на участь представника у судовому засіданні.
Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд,
19.04.2007р. між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір MRF085 банківського рахунку (далі-договір), відповідно до умов якого позивач відкрив відповідачу-2 поточний (поточні) рахунок (рахунки) у національній та іноземній валюті (у тому числі картковий (карткові) та інші рахунки зі спеціальним режимом використання) та здійснював його (їх) розрахункове та касове обслуговування відповідно до вимог чинного законодавства України, нормативних актів Національного Банку України та умов договору. За договором банк зобов'язався приймати і зараховувати на рахунок, відкритий відповідачу-2, грошові кошти, що йому надходять, виконувати інші операції за рахунком (рахунками) у порядку та на умовах, передбаченим договором. Договір укладений на невизначений термін, набрав чинності з дня його підписання обома сторонами і припиняє свою дію відповідно до умов договору та чинного законодавства (п.п. 1.1., 1.2., 6.1. договору).
28.05.2008р. між позивачем та відповідачем-2 було укладено Додаток № 7 до договору № MRF085 банківського рахунка від 19.04.2007р. "Про регламент надання мінімального банкового овердрафтового кредиту на картковий рахунок" (далі-Додаток № 7), відповідно до умов якого відповідачу-2 було надано кредитний ліміт у розмірі 10 000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом. Згідно п. 4.1.1. Додатку № 7, процентна ставка до розрахунку залежить від терміну існування непогашеного залишку за кредитом і визначається такою таблицею:
Термін користування кредитомПроцентна ставка
протягом 1-3 дні20%
протягом 4-7 днів21%
протягом 8-15 днів25%
протягом 16-30 днів27%
Відповідно до п. 1.4. Додатку № 7, овердрафтове кредитування відповідача-2 здійснюється позивачем у межах ліміту і терміну, установлених згідно з п. 1.3. додатку до договору, з періодом безперервного користування кредитом не більше 30 днів. Періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на картковому рахунку.
Зобов'язання за договором були відповідачем-2 порушені, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 24 380,28 грн., яка складається з наступних сум: 11 223,04 грн. - заборгованість з простроченого кредиту, 9 397,10 грн. - прострочена заборгованість зі сплати відсотків, 3 760,14 грн. - пеня.
На момент розгляду справи відповідач-2 доказів погашення суми заборгованості у розмірі 24 380,28 грн. суду не надав.
Таким чином, факт невиконання умов договору № MRF085 банківського рахунку від 19.04.2007р. матеріалами справи доведено, відповідачем-2 не спростовано.
Крім того, відповідно до п. 5.1. Додатку № 7, у разі порушення відповідачем-2 будь-якого із зобов'язань: зі сплати відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 1.5., 1.9., 1.12.1., 3.1., 3.2., 3.3. додатка до договору; термінів повернення кредиту й інших витрат, передбачених п.п. 1.3., 1.4., 1.6., 1.7., 1.8., 1.9., 1.12.2., 1.12.4. додатка до договору, винагороди передбаченої п.п. 1.10., 3.4., 3.5., 3.6. додатка до договору відповідач сплачує позивачу за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня.
Відповідно до договору поруки № 154 від 12.02.2009р., відповідач-1 поручився за виконання відповідачем-2 обов'язків за кредитними договорами, вказаними в Додатку № 1 до цього договору, згідно яких позивач надав, зокрема, відповідачу, кредит в сумі, вказаній в додатку № 1 до цього договору, а відповідач зобов'язався повернути кредит в строки, зазначені в кредитних договорах, сплачувати відсотки за користування кредитом в розмірі та строки, визначені кредитними договорами, а також сплачувати винагороди, штрафи, пені та інші платежі, відшкодувати збитки, у відповідності , в порядку та строки, зазначені у кредитних договорах. Згідно п. 4 договору поруки № 154 від 12.02.2009р., у випадку невиконання, зокрема, відповідачем обов'язків, за кредитним договором, відповідач-2 і відповідач-1 відповідають перед позивачем як солідарні боржники. Розмір відповідальності відповідача-1 перед позивачем обмежується сумою, що дорівнює 1 000,00 грн.
Враховуючи наведене, господарський суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумах: 11 223,04 грн. - заборгованість з простроченого кредиту, 9 397,10 грн. - прострочена заборгованість зі сплати відсотків, 3 760,14 грн. - пеня.
Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив також з наступного:
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За ст. 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо iнше не встановлено договором мiж фiзичними особами. Розмiр процентiв за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або iншим актом цивiльного законодавства.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ст. 1048 Цивільного кодексу України).
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ст. 1049 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).
Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості по кредиту та нарахованих позивачем відсотків за користування кредитом.
За ст.ст. 611, 549, 551 Цивільного кодексу України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.
За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.
Крім того, відповідно до п. 5.1. Додатку № 7 до договору, у разі порушення відповідачем будь-якого із зобов'язань: зі сплати відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 1.5., 1.9., 1.12.1., 3.1., 3.2., 3.3. додатка до договору; термінів повернення кредиту й інших витрат, передбачених п.п. 1.3., 1.4., 1.6., 1.7., 1.8., 1.9., 1.12.2., 1.12.4. додатка до договору, винагороди передбаченої п.п. 1.10., 3.4., 3.5., 3.6. додатка до договору відповідач сплачує позивачу за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня.
На підставі п. 5.1.Додатку № 7 до договору позивачем нарахована пеня за порушення строків здійснення платежів на погашення кредиту та сплати процентів у сумі 3 760,14 грн.
Оскільки порушення строків повернення кредиту та сплати за його користування процентів має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 3 760,14 грн.
Розрахунок пені в межах заявленого позивачем періоду та визначеної кількості днів прострочення оплати перевірено, вказаний розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства.
При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення пені у розмірі 3 760,14 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до договору поруки № 154 від 12.02.2009р., відповідач-1 поручився за виконання відповідачем-2 обов'язків за кредитними договорами, вказаними в Додатку № 1 до цього договору, згідно яких позивач надав, зокрема, відповідачу, кредит в сумі, вказаній в додатку № 1 до цього договору, а відповідач зобов'язався повернути кредит в строки, зазначені в кредитних договорах, сплачувати відсотки за користування кредитом в розмірі та строки, визначені кредитними договорами, а також сплачувати винагороди, штрафи, пені та інші платежі, відшкодувати збитки, у відповідності , в порядку та строки, зазначені у кредитних договорах. Згідно п. 4 договору поруки № 154 від 12.02.2009р., у випадку невиконання, зокрема, відповідачем обов'язків, за кредитним договором, відповідач-2 і відповідач-1 відповідають перед позивачем як солідарні боржники. Розмір відповідальності відповідача-1 перед позивачем обмежується сумою, що дорівнює 1 000,00 грн.
Статтею 554 Цивільного кодексу України передбачені правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою, згідно з якою боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі. Судові витрати слід покласти на відповідачів-1,2.
Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 536, 549, 551, 554, 599, 610, 611, 612, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (87537, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50; код ЄДРПОУ 14360570) - 10 223 грн. 04 коп. заборгованості з простроченого кредиту, 9 397 грн. 10 коп. простроченої заборгованості зі сплати відсотків, 3 760 грн. 14 коп. пені, 233 грн. 80 коп. витрат на державне мито, 226 грн. 32 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське фінансове агентство "Верус" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 32; код ЄДРПОУ 34562954) та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (87537, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50; код ЄДРПОУ 14360570) - 1000 грн. 00 коп. заборгованості з простроченого кредиту, 10 грн. 01 коп. витрат на державне мито, 9 грн. 68 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя І.Ю. Дубінін