донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
18.04.2011 р. справа №4/285
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів
Акулової Н.В.
Будко Н.В., Зубченко І.В.
за участю
представників сторін:
від позивача:
не з»явився
від відповідача:
не з»явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю „Лікарняний комплекс „Марат” м.Дзержинськ
на рішення господарського суду
Донецької області
від
17.01.2011року
у справі
№4/285 /суддя Гринько С.Ю./
за позовом
Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” м.Київ в особі Центру телекомунікаційних послуг №2 Кримської філії ВАТ „Укртелеком” м.Ялта Кримської філії ВАТ „Укртелеком” м.Сімферополь
до
Товариства з обмеженою відповідальністю „Лікарняний комплекс „Марат” м.Дзержинськ
про
стягнення 2496,29грн. заборгованості за послуги зв'язку, інфляційні, 3%річних, пені
Відкрите акціонерне товариство „Укртелеком” м.Київ в особі Центру телекомунікаційних послуг №2 Кримської філії ВАТ „Укртелеком” м.Ялта звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим м.Сімферополь з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Лікарняний комплекс „Марат” м.Дзержинськ про стягнення заборгованість за послуги зв'язку в сумі 2366,64грн. за період з 01.10.2008р. по 24.03.2009р., пені в сумі 36,40грн. за період з 21.09.2008р. по 01.03.2009р., інфляційних витрат в сумі 80,09грн. за листопад-грудень 2008року, січень-лютий 2009року, 3% річних - 13,16грн. за листопад-грудень 2008року, січень-лютий 2009року. /арк. справи 6,8/
Ухвалою від 15.11.2009року господарського суду Автономної Республіки Крим справу №5002-18/5191-2010 було направлено за територіальною підсудністю до господарського суду Донецької області для розгляду по суті. /арк.справи 44/
Ухвалою від 24.11.2010року господарський суд Донецької області /Суддя Гринько С.Ю./ прийняв позовну заяву до розгляду та порушив провадження у справі №4/285. /арк.справи 1/
Рішенням від 17.01.2011року господарський суд Донецької області /суддя Гринько С.Ю./ позовні вимоги задовольнив, стягнув з відповідача на користь позивача 2496,29грн., з яких: 2366,64грн. - заборгованість за послуги зв'язку за період з 01.10.2008р. по 24.03.2009р., 80,09грн. - інфляційні, 13,16грн. - 3% річних, 36,40грн. -пеня /арк. справи 81,82/.
Рішення мотивоване тим, що 15.12.2003р. між сторонами був укладений договір про надання послуг електрозв'язку №374; за період з 01.10.2008року по 24.03.2009року позивачем надано відповідачу послуги електронного зв'язку та виписані рахунки; за період з 01.10.2008р. по 24.03.2009р. позивачем було надано відповідачу послуги електрозв'язку та виписані рахунки: №374 від 31.10.2008р. за жовтень 2008р. на суму 491,12грн., №374 від 30.11.2008р. за листопад 2008р. на суму 423,62грн., №374 від 31.12.2008р. за грудень 2008р. на суму 408,42грн., №374 від 31.01.2009р. за січень 2009р. на суму 407,71грн., №374 від 28.02.2009р. за лютий 2009р. на суму 366,91грн., №374 від 31.03.2009р. за березень 2009р. на суму 366,91грн., всього на загальну суму 2464,69грн. відповідачем послуги сплачені частково, борг складає в сумі 2366,64грн., які задовольняються в повному обсязі. Оскільки відповідачем борг своєчасно не сплачений, позивачем нараховані інфляційні, 3% річних та пеня, відповідно до договору, які також підлягають задоволенню.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Лікувальний комплекс „Марат” м.Дзержинськ звернулося з апеляційною скаргою, в який просить задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення господарського суд Донецької області від 17.01.2011року по справі №4/285 та відмовити Відкритому акціонерному товариству „Укртелеком” м.Київ в особі Центру телекомунікаційних послуг №2 Кримської філії ВАТ „Укртелеком” м.Ялта Кримської філії ВАТ „Укртелеком” м.Сімферополь в задоволенні позову, оскільки рішення господарського суду Донецької області від 17.01.2011року у справі №4/285 винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. /арк. справи 99-101/
Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем не виконано умови п.2 договору, не надано доказів надіслання та вручення споживачу попередження про припинення надання послуг; не зазначений номер телефону ні в рахунках, ні в довідках за який виникла та стягується заборгованість.
Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення №02872212, 09399838, 03448776, 04898025, 00933778.
Оскільки явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, сторони, що належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, не скористались своїм правом на участь представників у судовому засіданні, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28-29 Закону України „Про судоустрій та статус суддів” та ст. 101 ГПК України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.67 ГК України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.
Як встановлено судом першої інстанції, 15.12.2003р. між сторонами укладений договір про надання послуг електрозв'язку №374, предмет якого є надання послуг електрозв'язку, перерахованих в додатках №1 та безкоштовних послуг, зазначених у додатку №2.
Договір підписаний сторонами без заперечень та скріплений печатками.
Пункт 4.1 договору передбачає, що послуги які надаються підприємством зв'язку, сплачуються по тарифам, які затверджені згідно діючого законодавства.
Відповідач сплачує послуги електрозв'язку по спільно узгодженій авансовій системі оплати з наданням рахунку (п.4.2. договору).
Тобто сторонами передбачена авансова система оплати, а не кредитна.
Пункт 4.6. договору передбачає, що у разі застосування авансової системи оплати Споживач для отримання послуг елктрозвязку проводит щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг. Нарахування плати за користування телефоном та іншими абонентськими приладами здійснюється з дня їх включення (п.4.9 договору).
За період з 01.10.2008р. по 24.03.2009р. позивачем було надано відповідачу послуги електрозв'язку та виписані рахунки: №374 від 31.10.2008р. за жовтень 2008р. на суму 491,12грн., №374 від 30.11.2008р. за листопад 2008р. на суму 423,62грн., №374 від 31.12.2008р. за грудень 2008р. на суму 408,42грн., №374 від 31.01.2009р. за січень 2009р. на суму 407,71грн., №374 від 28.02.2009р. за лютий 2009р. на суму 366,91грн., №374 від 31.03.2009р. за березень 2009р. на суму 366,91грн., в яких зазначено абонентська плата за основний телефон, радіоточку, міські розмови всього на загальну суму 2464,69грн.
04.03.2010року на адресу відповідача позивачем була надіслана претензія на суму 2496,29грн., що підтверджується фіскальним чеком №7004 /арк. справи 20/
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається (ст.525 ЦК України).
Стаття 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Судом першої інстанції встановлено часткове погашення боргу відповідачем. Несплачена сума 2366,64грн.
Матеріалами справи доведений факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за договором №374.
Належних та допустимих доказів на підтвердження здійснення відповідачем оплати вказаної заборгованості до матеріалів справи не надано.
Відповідно суд першої інстанції прийшов до вірного висновку щодо задоволення позовних вимог в цій частині.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 13,16грн. за період листопад-грудень 2008року, січень-лютий 2009року та індекс інфляції в розмірі 80,09грн. за листопад-грудень 2008року, січень-лютий 2009року.
Суд першої інстанції перевірив розрахунок 3%річних та індексу інфляції, які нараховані на заборгованість, відповідач не заперечує проти розрахунків. Оскільки позовні вимоги щодо заборгованості судом задоволені, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до вірного висновку, що вимоги позивача про стягнення 3%річних та інфляції підлягають задоволенню.
Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Штрафними санкціями, згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно ст.594 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Як вбачається з позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача на підставі умов договору №374 пеню в розмірі 36,40грн. за період з 21.09.2008року по 01.03.2009року.
Пункт 5.8. договору передбачає, що у випадку несплати за надані послуги електрозв'язку понад установленого терміну (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду), споживач сплачує пеню в розмірі 1% (одного) від суми затриманих платежів за кожну добу затримки згідно з діючим законодавством.
Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку стосовно того, що розрахунок є арифметично вірним, відповідає пункту договору та чинному законодавству, а вимоги позивача в цій частині відповідно такими, що підлягають задоволенню.
Доводи скаржника, що позивачем не виконувались обов'язки передбачені р.2 (п.2.2.3, 2.2.4) договору №374, а саме більш 6 місяців продовжував безпідставно нараховувати абонентську плату за послуги електрозв'язку замість того, щоб призупинити надання послуг електрозв'язку на підставі п.8 ст.38 Закону України «Про телекомунікації», Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005року №720, судова колегія не приймає до уваги, оскільки це право сторони, а не обов'язок.
Інші доводи скаржника судовою колегією не приймаються, оскільки спростовуються вищевикладеним.
З урахуванням зазначеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Донецької області по даній справі відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.
Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника.
Керуючись ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд
Рішення господарського суду Донецької області від 17.01.2011року по справі №4/285 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Лікарняний комплекс „Марат” м.Дзержинськ - без задоволення.
Головуючий Н.В.Акулова
Судді Н.В.Будко
І.В.Зубченко
Надруковано: 8 прим.
1,2,3-позивачу
4,5-відповідачу
6-у справу
7-ГСДО
8-ДАГС