ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 17/12011.04.11
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Контінент»
До відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Деснагрейн»
Про стягнення 403243,38 грн.
Суддя Удалова О.Г.
Представники сторін:
Від позивача Сєров В.М. (директор)
Від відповідача Кузнецов В.С. (за дов.)
До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Контінент»про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Деснагрейн»403243,38 грн. заборгованості за поставлений згідно накладної № ЦБ-0000134 від 06.11.2009 р. товар, а саме: 351211,20 грн. основного боргу, 38984,44 грн. інфляційних втрат та 13047,74 грн. трьох процентів річних.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлений товар.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2011 р. було порушено провадження у справі № 17/120 та призначено розгляд останньої на 09.03.2011 р.
09.03.2011 р. у судовому засіданні оголошувалась перерва до 23.03.2011 р..
В обґрунтування позовних вимог позивач надав письмове пояснення, відповідно до якого, посилаючись на статті 193, 218, 226 Господарського кодексу України, зазначає про невжиття відповідачем заходів щодо виконання взятого на себе зобов'язання за усною домовленістю сторін, внаслідок чого винна сторона не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Ухвалою від 23.03.2011 р. розгляд справи було відкладено до 11.04.2011 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача, неподанням витребуваних доказів та необхідністю витребування доказів.
09.03.2011 р. та 11.04.2011 р. відповідач подав заяву про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаних з нею справ № 7/294-09 та № 7/293-09/20-10, посилаючись на оцінку іншими судами в ході розгляду зазначених справ видаткової накладної, що є підставою позову у справі № 17/120. Крім того, стороною заявлено клопотання про витребування у судів матеріалів вказаних вище справи. Клопотання відхилені судом з підстав, наведених нижче.
Розглянувши надані сторонами документи та матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
За твердженням товариства з обмеженою відповідальністю «Контінент», між ним, як продавцем, та товариством з обмеженою відповідальністю «Деснагрейн», як покупцем, було досягнуто усної домовленості про купівлю-продаж товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 Цивільного кодексу України).
Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України). Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України).
Позивач поставив відповідачу товар на суму 351211,20 грн., що підтверджується видатковою накладною № ЦБ-0000134 від 06.11.2009 р., копія якої знаходяться в матеріалах справи. Крім того, позивачем надано копію довіреності відповідача № 1094 від 04.11.2009 р., на підставі якої було отримано товар за вищезазначеною накладною.
Відповідно до ст.ст. 11, 526 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) в обумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з ч. 2 цієї ж статті до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Стаття 655 ЦК України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк ( термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України).
Статтею 3 Цивільного кодексу України встановлені загальні засади цивільного законодавства серед яких найважливіший принцип підприємницької діяльності, а саме принцип свободи договору. Цей принцип закріплює неприпустимість адміністративного втручання в цивільний оборот. Принцип свободи договору має універсальне значення для всіх учасників цивільних відносин. Підтвердження цього принципу в законодавством означає відмову від примушення до укладення договорів на основі обов'язкових для сторін актів.
Принцип свободи договору також закріплений рядом інших статей ЦК України, зокрема ст.ст. 6, 205, 627. Він полягає в тому, що сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента й визначенні умов договору, у виявленні волі на вступ у договірні відносини, у виборі форми договору (ст. 205 ЦК України). Волевиявлення учасників договору має складатися вільно, без жодного тиску з боку контрагента або інших осіб і відповідати їхній внутрішній волі. Ця ознака договірної свободи особливо проявляється в умовах сьогоденної ринкової економіки і відповідає ідеї вільних ринкових відносин.
В матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують пред'явлення позивачем вимоги про оплату поставленого товару.
Отже, відповідно до статті 530 ЦК України строк виконання відповідачем свого обов'язку по оплаті поставленого товару в сумі 351211,20 грн. на час розгляду справи не настав.
За таких обставин, відповідач не може вважається таким, що прострочив оплату поставленого товару, тому позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 351211,20 грн. є такими, що пред'явлені передчасно, а боржник не є таким, що прострочив.
Враховуючи те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій за прострочення оплати поставленого товару, а саме: 38984,44 грн. збитків від інфляції, 13047,74 грн. трьох процентів річних є похідними, тому також не підлягають задоволенню судом.
Розглянувши заявлені клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, дослідивши надані в обґрунтування останнього докази та заслухавши пояснення представників сторін, суд не вбачає підстав для їх задоволення, оскільки іншими судами в ході розгляду справ № 7/294-09 та № 7/293-09/20-10 дана оцінка накладній № ЦБ-0000134 від 06.11.2009 р. в межах договорів, що були предметом дослідження, та встановлено, що в зазначеній накладній не міститься будь-яких посилання на договори. Підставою позову у справі № 17/120 є усний правочин сторін, на підставі якого позивачем було передано відповідачу товар за накладною № ЦБ-0000134 від 06.11.2009 р., в якій не міститься будь-якого посилання на договір. Тому, встановлені іншими судами факти підтверджуються матеріалами справи. Правові підстави для витребування в інших судах матеріалів справ № 7/294-09 та № 7/293/20-10 між тими ж сторонами також відсутні.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 49, 79, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя О.Г. Удалова
Рішення підписано 21.04.2011 р.