ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 55/1108.04.11
За позовомГоловного управління Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»по Києву та Київській області, м.Київ
доАкціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон», м.Київ
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору,
на стороні Позивача -Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер Авто Альянс»
на стороні Відповідача -ОСОБА_2
простягнення 16 146,66 грн. в порядку регресу
Суддя Ягічева Н.І.
Представники сторін:
від позивача:Поліщук О.О. -за довіреністю (№ 58 від 04.01.2011р.)
від відповідача:Олексієнко О.А. -за довіреністю (№177-2011 від 16.03.2011р.)
від третіх осіб:не з'явився;
в судовому засіданні був присутній суб'єкт оціночної діяльності -ОСОБА_4
Головне управління акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»по Києву та Київській області, м.Київ (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон», м. Київ (далі -Відповідач) про стягнення 16 146,66 грн. в порядку регресу.
На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: Довідку ДАІ, розгорнуту Довідку ДАІ № 9, Постанову Шевченківського районного суду м.Києва від 07.07.2009р. у справі № 3-7342/09, Договір страхування № 0081337, страховий акт № 187 від 18.11.2009р., Дозвіл № 1381/09 від 10.11.2009р., Звіт про оцінку вартості матеріальної шкоди завданої власнику ДТЗ № 21/06 від 22.06.2009р., Протокол огляду транспортного засобу № 21/06, Протокол огляду транспортного засобу № 21/06, ремонтну калькуляцію №21/06, фотододатки, сертифікат суб'єкта оціночної діяльності від 17.06.2008р., Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, кваліфікаційне свідоцтво оцінювача від 11.06.2005р., Акт виконаних робіт від 22.06.2009р., акт огляду транспортного засобу, фотододатки, Заяву-повідомлення (Автокаско), Заяву на виплату страхового відшкодування від 03.07.2009р., платіжне доручення № 7139 від 22.06.2009р. на суму 17 749,02 грн., пояснювальну від 02.06.2009р., посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, подорожній лист службового легкового автомобіля від 02.06.2009р., інформаційний витяг, претензійний лист № 2983 від 20.05.2010р. з доказами направлення Відповідачу, Довідку Головного міжрегіонального управління статистики у м.Києві щодо статусу та місцезнаходження Відповідача та інше.
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 993, 1187,1188 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 6, 22, 37 Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 6, 15, 54, 57 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою про порушення провадження у справі від 26.01.2011р. залучено до участі у справі у якості третіх осіб на стороні Позивача ТОВ «Інтер Авто Альянс»та на стороні Відповідача ОСОБА_2
В судовому засіданні 11.02.2011р. від Позивача надійшла Довідка Головного міжрегіонального управління статистики у м.Києві щодо статусу та місцезнаходження Відповідача.
Крім того, Позивач надав докази часткового погашення заборгованості Відповідачем, а саме: платіжне доручення № 107 від 03.02.2011р. на суму 9381,50 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2011р. розгляд справи було відкладено на 03.03.2011р.
У зв'язку з перебуванням судді Ягічевої Н.І. на лікарняному, розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 03.03.2011р., справу передану судді Джарти В.В. для вирішення питання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2011р. розгляд справи було відкладено на 17.03.2011р.
17.03.2011р. від Відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.
17.03.2011р. від Позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку із хворобою представника.
В судовому засіданні 17.03.2011р. від Відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого зазначив, що виконав перед Позивачем зобов'язання у повному обсязі на 9381,50 грн., яка була сплачена Позивачу, відповідно до платіжного доручення № 107 від 03.02.2011р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2011р. розгляд справи було відкладено на 01.04.2011р.
01.04.2011р. від Позивача надійшли пояснення на відзив Відповідача, відповідно до яких Позивач просить стягнути з Відповідача суму несплаченої заборгованості у розмірі -6 765,16 грн. Крім того, Позивач надав для залучення до матеріалів справи додаткові документи, а саме: Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ № 3633 від 11.06.2005р., копію Сертифікату № 7300/08 суб'єкта оціночної діяльності від 17.06.2008р., копію Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця.
Ухвалою Господарського суду від 01.04.2011р. розгляд справи було відкладено на 08.04.2011р.
В судовому засіданні 08.04.2011р. Позивач підтримав позовні вимоги просив задовольнити їх у повному обсязі.
Представник Відповідача в судовому засіданні 08.04.2011р. заперечив проти позовних вимог, просив відмовити в їх задоволенні.
Суб'єкт оціночної діяльності надав пояснення щодо проведеного дослідження.
Треті особи пояснень по суті спору не надали, хоча належним чином повідомлялися про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.
Як вбачається з матеріалів справи судова кореспонденція не отримана Третьою особою на стороні Позивачва, у зв'язку з відсутністю останньої за адресою визначеною за матеріалами справи.
При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування Відповідача про судовий розгляд справи.
Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача та третіх осіб про місце, дату та час проведення судового засідання.
Представники сторін у судових засіданнях клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази та заслухавши в засіданні пояснення представника Позивача сторін, суд
11.09.2008 р. між Головним управлінням акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»та ТОВ «Інтер Авто Альянс»укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 0081337, відповідно до якого застраховані майнові інтереси ТОВ «Інтер Авто Альянс», пов'язані із володінням, експлуатацією і розпорядженням транспортним засобом Peugeot Partner, державний номер НОМЕР_1.
Предметом договору є страхування автомобіля марки Peugeot Partner, державний номер НОМЕР_1 на випадок настання подій, перелік яких наведено у договорі, а саме до страхових випадків відноситься: пошкодження (знищення) транспортного засобу та/або його додаткового обладнання внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
02.06.2009 р. в м. Києві на перехресті вул. Берлінського та вул. Подвойського було скоєне ДТП за участі застрахованого автомобіля Peugeot Partner, державний номер НОМЕР_1, який належить ТОВ «Інтер Авто Альянс»під управлінням водія ОСОБА_1 та автомобіля Volkswagen державний номер НОМЕР_2, під управлінням власника ОСОБА_2 а саме: ОСОБА_2 керуючи автомобілем «Фольксваген», державний номер НОМЕР_2, в м. Києві по нерегульованому перехресті вулиць Берлінського та Подвойського, нерівнозначних доріг, рухаючись по другорядній дорозі, не надав дорогу автомобілю «Мітсубісі», державний номер НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_3, що рухався по головній дорозі, в результаті чого здійснив з ним зіткнення. Після зіткнення автомобіль «Мітсубісі», державний номер НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_3, здійснив зіткнення з автомобілем «Пежо», державний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1., що призвело до пошкодження даних транспортних засобів.
ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2 вимог п.п. 16.11. Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою ДАІ в м. Києві, розгорнутою Довідкою ДАІ № 8406695, та Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 07.07.2009р. у справі № 3-7342/09 р., відповідно до якої ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення.
Відповідно до висновку спеціаліста автотоварознавця (Звіт №21/06), складеного 22.06.2009 р. суб'єктом оціночної діяльності СПД ОСОБА_4 (сертифікат №7300/08 виданий ФДМУ 17.06.2008 р.), сума матеріального збитку, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, вчиненого власникові автомобіля Peugeot Partner, державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП складає 13 205,66 грн.
Відповідно до ремонтної калькуляції № 21/06 від 19.06.2009р. вартість ремонту автомобіля Peugeot Partner, державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП складає 17 315,58 грн.
На підставі страхового акту № 187, затвердженого 18.11.2009 р., позивач виконуючи свої зобов'язання за договором страхування № 0081337 від 11.09.2008 р., сплатив своєму страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 16 146,66 грн. (17 315,58 грн. * 94% (пропорційна відповідальність) -франшиза 129,98 грн.).
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно із ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Таким чином, до Головного управління Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»по м.Києву та Київській області перейшло в межах суми 16 146,66 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Із довідки ДАІ м. Києва вбачається, що транспортний засіб -автомобіль Volkswagen державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Peugeot Partner, державний номер НОМЕР_1, належить ОСОБА_2
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
За змістом п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди України” від 27.03.1992 р. № 6 джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).
Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Вина ОСОБА_2 встановлена у судовому порядку.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована Акціонерним товариством «Еталон»згідно із полісом №ВА/7463332.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Peugeot Partner, державний номер НОМЕР_1 з урахуванням зносу, становить 17 315,58 грн., а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 16 276,64 грн.
Відповідно до ст. 12.1 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
З огляду на викладене відсутні законні підстави для стягнення з відповідача 129,98 грн., що становить розмір франшизи за полісом №ВА/7463332
Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.
Позивач регресною вимогою №2983 від 21.05.2010 р., до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, звернувся до відповідача з проханням відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 16 146,66 грн.
Судом встановлено, що після подання позову Відповідач здійснив оплату частини заборгованості у розмірі 9381,50 грн., що підтверджено копією платіжного доручення № 107 від 03.02.2011р. та не заперечується Відповідачем.
Оскільки сплата грошових коштів у сумі 9381,50грн. відбулася після звернення із розглядуваним позовом до суду, таке усунення існування предмету спору в цій частині у зв'язку із його врегулюванням сторонами зумовлює припинення провадження у справі відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суд України в п. 3.2. Роз'яснення „Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України” від 23.08.94 р. N 02-5/612.
При цьому, враховуючи, що на момент звернення Позивача із розглядуваним позовом (згідно відмітки канцелярії суду позов надійшов 26.01.2011року) заборгованість не була погашена, судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача та підлягають стягненню на користь Позивача.
Відтак, враховуючи надані до матеріалів справи докази, а також встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 6 765,16 грн., а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Суд не приймає заперечення Відповідача, які ґрунтуються на оспорюванні Висновку про оцінку вартості матеріально шкоди завданої власнику транспортного засобу (автомобіля Peugeot Partner, державний номер НОМЕР_1) з огляду на наступне:
Відповідно до п.4.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, яка затверджена Наказом Фонду державного майна України та зареєстрована в Міністерстві юстиції України за № 142/5/2092 24.11.2003р., встановлено, що «Додатки, які становлять невід'ємну частину звіту (акта), висновку експерта (експертного дослідження) про оцінку і містять дані стосовно технічного стану КТЗ (його складників), їх фотографічні зображення і дані, що підтверджують припущення та розрахунки. У додатках також може бути графічна розгортка побудови пошкодженого або розукомплектованого КТЗ з відображенням характеру пошкоджень або протокол технічного огляду з посиланням на характер і обсяг його пошкодження».
Підтвердженням розрахунків суми матеріального збитку є протокол огляду транспортного засобу № 21/06 від 16.06.2009р. та калькуляція комп'ютерної програми «АUDATEX».
Висновок про оцінку вартості матеріальної шкоди завданої власнику транспортного засобу (Реugeot Partner, державний номер НОМЕР_1) № 21/06 від 22.06.2009р. передбачає виявлення внутрішніх пошкоджень автомобіля та заміну пошкоджених складових, а також складений експертом (суб'єктом оціночної діяльності) ОСОБА_4, який є кваліфікованим спеціалістом зі спеціальними знаннями у сфері оцінки дорожніх транспортних засобів, з відповідним кваліфікаційним свідоцтвом та сертифікатом суб'єкта оціночної діяльності, які містяться в матеріалах справи.
За приписами норм ст. 6 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»від 12.07.2001р. № 2658-ІІІ, Суб'єктом оціночної діяльності (оцінювачем) можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог цього Закону.
Суб'єкт оціночної діяльності - ОСОБА_4 є оцінювачем та відповідно сертифікату № 7300/08 від 17.06.2008р. та кваліфікаційного свідоцтва МФ № 3633 від 11.06.2005р. має право проводити оцінку дорожніх транспортних засобів.
Відповідач зазначає, що наданий звіт про оцінку вартості матеріальної шкоди завданої власнику транспортного засобу Реugeot Раrtner, державний номер НОМЕР_1 № 21/06 від 22.06.2009р. є не погодженим із Відповідачем, оскільки згідно з фотографіями пошкодженого транспортного засобу Реugeot Раrtner, державний номер НОМЕР_1, лонжерон передній лівий не потребує заміни, а пошкодження лакофарбованого покриття капоту та пошкодження лонжеронів переднього правого не непідтверджений фотографіями.
Для проведення оцінки пошкодженого транспортного засобу Реugeot Раrtner, державний номер НОМЕР_1 необхідно володіти спеціальними знаннями, скласти кваліфікаційний іспит та отримати сертифікат суб'єкта оціночної діяльності (оцінювача), як цього вимагає Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Відповідно п. 9 ст. 8 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», не допускається проведення оцінки майна суб'єктами оціночної діяльності - суб'єктами господарювання у таких випадках: оцінка майна у випадках її обов'язкового проведення, зазначених у статті 7 цього Закону, виконана суб'єктами, які не є суб'єктами оціночної діяльності, визнається недійсною.
Відповідач не є кваліфікованим суб'єктом оціночної діяльності (оцінювачем), а тому не може оцінювати та проводити розрахунки матеріального збитку - звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди завданої власнику транспортного засобу Реugeot Раrtner, державний номер НОМЕР_1 № 21/06 від 22.06.2009р.
Виходячи із вищевикладеного суд не приймає заперечення Відповідача, як необґрунтовані та такі, що не відповідають чинному законодавству.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Відповідача
На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги Головного управління Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»по м.Києву та Київській області задовольнити.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»ідентифікаційний код 20080515 на користь Головного управління акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія»ідентифікаційний код 25943688 борг у розмірі 6 765,16 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Припинити провадження у справі в частині стягнення з Акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»на користь Головного управління акціонерного товариства «Українська пожежна-страхова компанія»9 381,50грн. на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
4. Стягнути з Акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»ідентифікаційний код 20080515 на користь Головного управління акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія»ідентифікаційний код 25943688 витрати по сплаті державного мита в розмірі 161,47 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 08.04.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписано 13.04.2011р.
Суддя Н.І. Ягічева