ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 16/27619.04.11
За позовом Приватного підприємства «Видавничо -поліграфічний центр «Даниїл -принт»
до Державного підприємства «Укрводсервіс»
про стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 292620,00 грн., 82165,66 грн. збитків від інфляції, 19073,44 грн. річних
Суддя Ярмак О.М.
Представники:
від позивача ОСОБА_1 директор
від відповідача Каращенко Т.В. за дов.
12.04.11 в засіданні суду оголошувалась перерва на підставі ст. 77 ГПК України.
Пред'явлені вимоги про стягнення 292620,00 грн. безпідставно отриманих коштів за платіжними дорученнями, 82165,66 грн. збитків від інфляції, 19073,44 грн. річних.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем були сплачені відповідачу авансові платежі за зберігання майна та оренду на загальну суму 292620,00 грн. за платіжними дорученнями в період з 17.07.2007 по 03.07.2008 р., проте сторони не дійшли згоди щодо укладення договору складського зберігання, не здійснили передачу -приймання майна, договори не підписали. Позивач посилається на ст. ст. 1212, 1214 ЦК України.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.
11.04.22 позивач подав заяву в якій просить витрати в сумі 2558,16 грн. , пов'язані з проведенням експертизи, сплачених за квитанцією від 21.01.2011р., покласти на відповідача.
Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що сторонами було укладено договір № 01/06 від 01 червня 2007 року, на виконання якого позивач був зобов'язаний щомісячно перераховувати кошти у сумі 35540 грн., відповідно до наданих рахунків, оплата послуг позивачем здійснювалась систематично на протязі майже двох років, 08 січня 2008 р. було укладено новий договір № 11/01, договори підписувались і на них ставились печатки особисто ОСОБА_1
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив:
Позивач перерахував на рахунок відповідача кошти платіжними дорученнями: № 39 від 17.07.2007 р. на суму 3000 грн.,
№ 55 від 09.08.2007 р. на суму 5000 грн.,
№ 76 від 31.08.2007 р. на суму 30000 грн.,
№ 79 від 07.09.2007 р. на суму 68620 грн.,
№ 170 від 27.11.2007 р. на суму 20000 грн.,
№ 227 від 27.12.2007 р. на суму 20000 грн.,
№ 8004 від 14.01.2008 р. на суму 10000 грн.,
№ 8013 від 21.01.2008 р. на суму 15000 грн.,
№ 8116 від 20.03.2008 р. на суму 35000 грн.,
№ 8179 від 17.04. 2008р. на суму 20000 грн.,
№ 8182 від 21.04.08 р. на суму 19000 грн.,
вказавши в призначенні . платежу «Авансування згідно договору № 101/06 від 01.06.2007 р. в т.ч. ПДВ 20%», та платіжними дорученнями:
№ 8242 від 21.05.08 р. на суму 5200 грн.,
№ 8243 від 21.05.08 р. на суму 5200 грн.,
№ 8244 від 22.05.08 р. на суму 5200 грн.,
№ 8250 від 23.05.08 р. на суму 5200 грн.,
№ 8252 від 26.05.08 р. на суму 1000 грн.,
№ 8276 від 05.06.08 р. на суму 5200 грн.,
№ 8312 від 26.06.08 р. на суму 3000 грн.,
№ 8313 від 26.06.08 р. на суму 7000 грн.,
№ 8312 від 03.07.08 р. на суму 10000 грн.,
вказавши в призначенні платежу «Авансування згідно договору від 08.02.08 р. в т.ч. ПДВ 20%».
Всього за вказаними платіжними дорученнями позивач перерахував на рахунок відповідача 292620 грн.
Листом від 23.04.2008 р. б/н позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату безпідставно отриманих коштів на суму 245620 грн.
Листом від 04.11.2008 р. б/н позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату безпідставно отриманих коштів на суму 292620 грн.
Зазначені листи були отримані відповідачем відповідно 25.04.08 та 07.11.08
Як стверджує позивач сторонами так і не було досягнуто згоди щодо укладення договору складського зберігання, сторони не здійснили передачу -приймання майна на зберігання, тому кошти були отримані відповідачем безпідставно.
Відповідач посилається на те, що між ним та позивачем було укладено договір № 01/06 від 01 червня 2007 року, на виконання якого позивач був зобов'язаний щомісячно перераховувати кошти у сумі 35540 грн., що він систематично здійснював. 08 січня 2008 р. було укладено новий договір № 11/01.
Зазначені договори були надані відповідачем та долучені до матеріалів справи.
Договір складського зберігання № 101/06 від 01.06.2007 містить зобов'язання ДП «Укрводсервісу»як зберігача та ПП «ВПЦ «Даниїл -Принт»- поклажодавця, але на третьому аркуші р розділі «Місцезнаходження та реквізити сторін»зберігачем значиться ПП «ВПЦ «Даниїл -Принт», а поклажодавцем _ ДП «Укрводсервіс».
Аналогічна ситуація з договором складського зберігання № 11/01 від 08 січня 2008 року.
Позивач заперечив про наявність вказаних договорів та факт їх підписання.
Ухвалою господарського суду від 18.08.10 за клопотанням відповідача було призначено судову експертизу, проведення якої доручено Київському НДІСЕ, на вирішення якої ставились питання:
1)Чи належить текст на сторінці три в графі підпису уповноваженої особи в оригіналі договору складського приміщення № 101/6 від 01.06.07р.ОСОБА_1, чи іншій особі?
2)Чи належить текст на сторінці три в графі підпису уповноваженої особи в оригіналі договору складського приміщення №11/01 від 08.01.08р. ОСОБА_1, чи іншій особі?
3)Чи виконано підпис навмисно зміненим почерком?
Згідно висновку № 9876/10 -11 судово -почеркознавчої експертизи за матеріалами справи № 16/276, складеним 14 березня 2011 року, підписи від імені ОСОБА_1 у рядку із друкованим записом «ОСОБА_1»(зліва) графи «ПІДПИСИ Сторін" на третьому аркуші договору складського зберігання № 101/06 від 01 червня 2007 року (аркуш 88 матеріалів справи № 16/276) та на третьому аркуші договору складського зберігання № 11/01 від 08 січня 2008 року (аркуш 85 матеріалів справи № 16/276) -виконані не ОСОБА_1, зокрема, з навмисною зміною ним ознак власного почерку, а іншою особою.
Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Договори складського зберігання № 101/06 від 01.06.2007 та № 11/01 від 08 січня 2008 року не приймаються судом в якості належних доказів у справі в розумінні ст. 34 ГПК України.
Інших доказів наявності договірних відносин між сторонами суду не надано.
Відповідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Доказів повернення відповідачем позивачу суми 292620 грн. суду не надано.
Відповідно до ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов'язана повернути доходи. У разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).
Позивачем відповідно до ч. 2 ст. 1214, 536 , ч. 2 ст. 625 ЦК України заявлені вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 82165,66 грн. та річних в сумі 19073,44 грн., які підлягають перерахунку.
Інфляційні втрати позивачем заявлені з квітня 2008 р. по квітень 2010 р., які підлягають задоволенню в сумі 65014,74 грн. (7368.60 грн. (червень - жовтень 2008 р.) + 57646.14 грн. (грудень 2008р.- квітень 2010 р.) ) , виходячи з розрахунку:
Період Сума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі
червень2008 -жовтень 2008245620.0 1.0307368.60252988.60
ПеріодСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі
грудень2008 - квітень2010292620.0 1.19757646.14350266.14
Позивачем заявлені річні за період з 23.04.2008р. по 08.06.2010 р. , підлягають задоволенню частково з урахування направлених вимог та ст. 530 ЦК України в сумі 18631,05 грн. ( 4946,05 грн. + 13685 грн.):
245620 грн. х3%х 245 дн. (з 03.05.08 по 05.11.08)/ 365 дн. = 4946,05 грн.
292620 грн. х 3% х 569 дн.(з 15.11.08 по 08.06.10)/ 365 дн. = 13685 грн.
Свого контррозрахунку суми позову відповідач не надав, стверджувань позивача не спростував.
Заперечення відповідача судом не приймаються до уваги, оскільки повністю спростовуються матеріалами справи.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково в сумі 292620 грн. основного боргу, 65014,74 грн. інфляційних та18631,05 грн. річних. В решті позову відмовити
Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, -
Позов задовольнити частково.
1.Стягнути з Державного підприємства «Укрводсервіс»(03035, м. Київ, вул. Солом'янська, 1, код ЄДРПОУ 32765831) на користь Приватного підприємства «Видавничо -поліграфічний центр «Даниїл -принт»( 03126, м. Київ, вул.. Академіка Білецького, 9 кв.16, код 35075724) 292620 (двісті дев'яносто дві тисячі шістсот двадцять) грн. 00 коп. основного боргу, 65014 (шістдесят п'ять тисяч чотирнадцять) грн.74 коп. інфляційних, 18631(вісімнадцять тисяч шістсот тридцять одну) грн.05 коп. річних, 3762 (три тисячі сімсот шістдесят два) грн. 66 коп. державного мита, 255(двісті п'ятдесят п'ять) грн. 46 коп. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу, 2443(дві тисячі чотириста сорок три) грн. 89 коп. витрат, пов'язани х з проведенням експертизи
Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.
2.В решті позову відмовити
Суддя О.М.Ярмак