ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 47/263-8/210.03.11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Абажур»
до Приватного підприємства «Роса»
про стягнення 62449, 95 грн.,
Суддя В.С. Катрич
Представники сторін:
від позивача не з'явився
від відповідача не з'явився
Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення 62449, 95 грн. з відповідача за договором № 7/А10 на виконання електромонтажних робіт на об'єкті: «Дитячій садок на 30 місць і повна середня школа на 96 учнів в с. Підгірці Обухівського району».
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.04.10 р. порушено провадження у справі № 47/263.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 08.06.10 р. позов задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача 37937 грн. 80 коп. суми боргу, 17707 грн. 10 коп. витрат з урахуванням індексу інфляції, 2478 грн. 69 коп. нарахованої пені, 623 грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
Не погодившись з вказаним рішенням Приватне підприємство «Роса» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Постановою Київського апеляційного Господарського суду від 06.10.10 р. рішення Господарського суду м. Києва від 08.06.10 р. у справі № 47/263 залишено без змін, апеляційну скаргу Приватного підприємства «Роса»залишено без задоволення.
Постановою Вищого господарського суду України від 29.11.2010 р. рішення Господарського суду міста Києва від 08.06.2010 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2010 р. у справі № 47/189 в частині стягнення 2478, 69 грн. пені, 623, 50 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу скасовано, а справу в цій частині передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Резолюцією Голови Господарського суду м. Києва від 09.12.10 р. справу № 47/263 передано на новий розгляд судді Катрич. В.С.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2010 р. прийнято справу до провадження, присвоєно справі № 47/263-8/2, призначено ії розгляд на 03.02.2011 р.
В судове засідання 03.02.11 р. з'явились представники сторін.
Представник позивача надав суду пояснення щодо нарахованої пені.
В судовому засіданні 03.02.2011 р судом оголошена перерва до 24.02.2011 р.
В зв'язку з перебуванням судді на лікарняному розгляд справи не відбувся.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2011 р. призначено розгляд справи на 10.03.2011 р.
В судове засідання 10.03.2011 р. представники сторін не з'явилися.
Господарським судом, відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноважених представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
14.11.2005 р. між Приватним підприємством «Роса»(надалі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Абажур»(надалі - виконавець) було укладено договір № 7/А10 (надалі - договір), відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання електромонтажних робіт на об'єкті «Дитячій садок на 30 місць і повна середня школа на 96 учнів в с. Підгірці Обухівського району».
Відповідно до умов договору сторона, яка порушила строки передбачені за прострочення договором грошових зобов'язань сплачує іншій стороні пеню у розмірі 0,5 % від простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Поряд з основним боргом, згідно зазначеного договору, позивач заявляє до стягнення пеню в розмірі 2478, 69 грн. за період з 02.07.2007 р. по 10.12.2007 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.
Частиною 3 ст. 267 ЦК України, передбачено, що позовна давність застосовується судом за завою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 276 ЦК України).
В разі стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік, що встановлено п. 1.ч. 1. ст. 258 ЦК України.
Нарахування пені позивач здійснив з 02.07.2007 р. про 10.12.2007 р., в той час як позов поданий до суду 15.04.2010 р. Зазначене свідчить про пропуск позивачем строку позовної давності щодо стягнення пені, тому заява відповідача про застосування строку позовної давності підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 п. 4.2 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України»якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеними вимогам.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 258, 267, 276, 546, 549, 611 ЦК України, ст. 231 ГК України та ст.ст. 43, 49, 78, 82-85 ГПК України, суд -
Відмовити в позові в частині пені.
Стягнути з Приватного підприємства «Роса»(03062, м. Київ, вул. проспект Перемоги, буд. 67, ідентифікаційний код 33238569) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Абажур» (03115, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 136, кімн. 34, ідентифікаційний код 33550246) 585 (п'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 29 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
Суддя Катрич В.С.
Дата підписання рішення 25.03.2011 року