ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 33/9312.04.11
Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу
за позовом приватного підприємства «Баядєра»
до товариства з обмеженою відповідальністю «Юдіем-Сервіс»
про стягнення 21 596,08 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Далека Т.В. - представник за довіреністю б/н від 31.12.2010 року;
від відповідача: не з'явився.
встановив:
Приватне підприємство «Баядєра»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Юдіем-Сервіс»про стягнення 21 596,08 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між приватним підприємством «Баядєра»(позивачем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Юдіем-Сервіс»(відповідачем) було укладено договір поставки № 903 від 24.09.2010 року, відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця алкогольні напої, надалі - товар, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами цього договору.
Згідно п. 4.1. договору кількість, асортимент товару визначається покупцем у замовленні та зазначається постачальником у видатковій накладній на товар.
Відповідно п. 5.2. договору ціна на товар зазначається постачальником у видатковій накладній на товар.
Згідно п.6.1. договору розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 45 календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в іншому узгодженому сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін -шляхом попередньої оплати.
На виконання умов договору, позивач забезпечив поставку товару на загальну суму 25 385,64 грн., по видатковим накладним № 1058185 від 28.09.2010 р. на суму 12 710,94 грн. (з них 5 900,00 грн. оплачено відповідачем), № 1066141 від 13.10.2010 р. на суму 3 155,70 грн., № 1076169 від 30.10.2010 р. на суму 2 255,16 грн., № 1077469 від 03.11.2010 р. на суму 2 100,84 грн., № 1081369 від 10.11.2010 р. на суму 1 237,14 грн., № 1085236 від 18.11.2010 р. на суму 2 449,08 грн., № 1085792 від 19.11.2010 р. на суму 1 476,78 грн.
Відповідач частково розрахувався за поставлений товар.
Станом на день подання позовної заяви основна заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 18 574,70 грн.
У зв'язку з невиконанням умов договору, керуючись п. 7.1. договору поставки № 903 від 24.09.2010 року, позивач нарахував відповідачеві пеню у сумі 597,59 грн., штраф у розмірі 1 303,75 грн.
Керуючись п. 9.2. договору поставки № 903 від 24.09.2010 року, позивач нарахував відповідачеві 20% річних від суми боргу за користування чужими грошовими коштами в розмірі 729,97 грн.
Також, у зв'язку з несплатою поставленого товару, позивач нарахував відповідачеві індекс інфляції у сумі 390,07 грн.
На підставі викладеного вище позивач звернувся до суду.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.03.2011 року порушено провадження у справі № 33/93 і призначено до розгляду на 29.03.2011 року.
У судове засідання 29.03.2011 року представник позивача з'явився, виконав вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі № 33/93 від 14.03.2011 року.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що місцезнаходженням відповідача значиться інша адреса, а саме: АДРЕСА_1.
Представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/93 від 14.03.2011 року не виконав.
Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України суд відклав розгляд справи на 12.04.2011 року для належного повідомлення відповідача про дату та час судового засідання.
У судове засідання 12.04.2011 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/93 від 14.03.2011 року року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав, просив стягнути з відповідача основну заборгованість в розмірі 18 574,70 грн., пеню у сумі 597,59 грн., штраф у розмірі 1 303,75 грн., 20% річних в розмірі 729,97 грн., індекс інфляції у сумі 390,07 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 215,97 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.
Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Між приватним підприємством «Баядєра»(позивачем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Юдіем-Сервіс»(відповідачем) було укладено договір поставки № 903 від 24.09.2010 року, відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця алкогольні напої, надалі - товар, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами цього договору.
Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частина 1 статті 265 ГК України передбачає, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно п. 3.2. договору постачання товару здійснюється силами та за рахунок постачальника, на умовах DDP відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення термінів «Інкотермс»(в редакції 2000 р.). Сторони можуть визначити інші умови постачання товару, при узгодженні замовлення на товар.
Згідно п. 4.1. договору кількість, асортимент товару визначається покупцем у замовленні та зазначається постачальником у видатковій накладній на товар.
Відповідно п. 5.2. договору ціна на товар зазначається постачальником у видатковій накладній на товар.
Відповідно п. 5.3. договору загальна сума договору дорівнює загальній вартості товару, який постачальник поставив покупцю впродовж всього строку дії даного договору згідно видаткових накладних на товар.
Згідно п.6.1. договору розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 45 календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в іншому узгодженому сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін -шляхом попередньої оплати.
Відповідно п. 6.2. договору датою оплати покупцем вартості отриманого від постачальника товару є дата зарахування цих грошових коштів на рахунок постачальника.
Відповідно до ч.1 статті 266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.
Згідно ч. 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частина 1 статті 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно ч.2 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
На виконання умов договору, позивач забезпечив поставку товару на загальну суму 25 385,64 грн., по видатковим накладним № 1058185 від 28.09.2010 р. на суму 12 710,94 грн. ((з них 5 900,00 грн. оплачено відповідачем), № 1066141 від 13.10.2010 р. на суму 3 155,70 грн., № 1076169 від 30.10.2010 р. на суму 2 255,16 грн., № 1077469 від 03.11.2010 р. на суму 2 100,84 грн., № 1081369 від 10.11.2010 р. на суму 1 237,14 грн., № 1085236 від 18.11.2010 р. на суму 2 449,08 грн., № 1085792 від 19.11.2010 р. на суму 1 476,78 грн.
Відповідач частково розрахувався за поставлений товар, що підтверджується платіжними дорученнями № 43 від 01.02.2011 р. на суму 100,00 грн., № 247 від 25.11.2010 р. на суму 2 000,00 грн., № 215 від 19.11.2010 р. на суму 1 000,00 грн., № 212 від 18.11.2010 р. на суму 1 000,00 грн., № 189 від 16.11.2010 р. на суму 2 710,94 грн.
В процесі розгляду справи представник позивача подав довідку за вих. № 501 від 28.03.2011 року, відповідно до якої несплачена сума основного боргу товариства з обмеженою відповідальністю «Юдіем-Сервіс»перед приватним підприємством «Баядєра»становить 18 574,70 грн.
Таким чином, основна заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 18 574,70 грн.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.
Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 18 574,70 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч.2 статті 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до ч.1 статті 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 7.1. договору у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної ставки Національного банку України від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі сім відсотків від суми боргу.
Позивач нарахував відповідачеві пеню за порушення строків оплати вартості товару у сумі 597,59 грн. та штраф за порушення строків оплати вартості товару більше ніж на 30 календарних днів у розмірі 1 303,75 грн.
Таким чином, оскільки пеня та штраф розраховані з урахуванням п. 7.1. договору, тому пеня за порушення строків оплати вартості товару у сумі 597,59 грн. та штраф за порушення строків оплати вартості товару більше ніж на 30 календарних днів у розмірі 1 303,75 грн. є обґрунтованими та підлягають стягненню.
Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вимога позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції у сумі 390,07 грн. визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись п. 9.2. договору позивач нарахував відповідачеві 20% річних в розмірі 729,97 грн.
Відповідно до п. 9.2. договору у випадку порушення покупцем строків оплати отриманої від постачальника продукції, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими грошовими коштами.
Таким чином, вимога позивача, розрахована відповідно до ч. 2 статті 625 ЦК України та п. 9.2. договору, щодо стягнення з відповідача 20% річних в розмірі 729,97 грн. є обґрунтованою та підлягає стягненню.
Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до положень статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч.5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Юдіем-Сервіс»(03040, м. Київ, вул. Ломоносова, буд. 60/5, кв. 2; р/р 26005000379894 в ПАТ «Універсал Банк», МФО 322001, код ЄДРПОУ 36284434) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь приватного підприємства «Баядєра»(юридична адреса: 84601, Донецька обл., м. Горлівка, вул. Озерянівська, 2, адреса для листування: філія ПП «Баядера», 02088, м. Київ, вул. Леніна, 42; р/р 2600031177 у філії АБ «Південний»м. Києва, МФО 320917; код ЄДРПОУ 13491057) суму основного боргу 18 574 (вісімнадцять тисяч п'ятсот сімдесят чотири) грн. 70 коп., пеню в сумі 597,59 (п'ятсот дев'яносто сім) грн. 59 коп., штраф у розмірі 1 303 (одна тисяча триста три) грн. 75 коп., індекс інфляції у сумі 390 (триста дев'яносто) грн.07 коп., 20% річних в розмірі 729 (сімсот двадцять дев'ять) грн. 97 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 215 (двісті п'ятнадцять) грн. 97 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя С.М.Мудрий
Дата підписання рішення: 20.04.2011 року.