ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 53/11718.04.11
За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Публічного акціонерного товариства "Технологічна аграрна компанія об'єднана"
про стягнення заборгованості 308 866,50 грн.
Суддя Грєхова О. А.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2 -представник за довіреністю № 3812 від 28.02.11
від відповідача: Колєснік Т.В. -представник за довіреністю № 635 від 10.03.10
Заявлено позов про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Технологічна аграрна компанія об'єднана" заборгованості за Договором від 26.08.2010 в розмірі 308 866,50 грн., в тому числі 294199,40 грн. основного боргу, 5530,64 грн. пені, 6995,58 грн. збитків від інфляції, 2140,88 грн. 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором не виконані у повному обсязі зобов'язання щодо оплати наданих послуг.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2011 порушено провадження по справі № 53/117, розгляд справи призначено на 28.03.2011.
У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача розгляд справи було відкладено на 18.04.2011.
15.04.2011 через відділ діловодства надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що роботи позивачем виконані несвоєчасно із запізненням на 30 календарних днів та позивачем не виконувався добовий норматив обробки земельних площ; акт прийому-передачі робіт між сторонами не підписаний, оплата відповідача на користь позивача за послуги по збиранню урожаю проводилася не на виконання Договору від 26.08.2010 та не на підставі акту передачі-приймання робіт; строк оплати заборгованості в розмірі 194 199,40 грн. ще не настав.
Представник позивача в судовому засіданні 18.04.2011 зазначив, що відповідач частково розрахувався за виконані на його користь послуги, а тому розмір основного боргу станом на день слухання справи становить 194 199,40 грн.
Відповідач у судовому засіданні 18.04.2011 заперечив на позов.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 18.04.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва
26.08.2010 року між позивачем, як виконавцем, та відповідачем, як замовником, було укладено договір, згідно умов якого виконавець зобов'язується на виробничих площах замовника виконати сільськогосподарські роботи по збиранню культури сої на пальному замовника -за кількістю, якістю, в строки та на умовах, що наведені нижче за текстом Договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи (п. 1.1 Договору).
Умовами договору сторонами було погоджено: плановий початок робіт - 10.09.2010 (п. 2.2), оплата здійснюється перерахуванням грошових коштів на поточний банківський рахунок виконавця на підставі акту передачі-приймання робіт в термін 20 банківських днів з дати його підписання (п.3.3), вартість виконаних робіт (сума до сплати) обчислюється виходячи із акту передачі-приймання виконаних робіт, що підписаний сторонами (п.3.2), ціна робіт за 1 гектар дорівнює 320 грн. разом з ПДВ, сума договору складає 432000,0 грн. (п.3.1).
Відповідно до акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 09.11.2010, який підписаний представником позивача (виконавця) та відповідача (замовника) без жодних зауважень або заперечень останнього (належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал досліджено в судовому засіданні), позивачем було виконано, а відповідачем прийнято сільськогосподарські роботи по збиранню культури кукурудзи на загальну суму 444199,40 грн.
Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно статті 909 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі певної дії або здійснення певної діяльності, а замовником зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Стаття 610 Цивільного кодексу України встановлює, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач на виконання умов договору виконав роботи, передбачені в (п.1.1) вище вказаного договору на загальну суму 444199,40 грн., які відповідачем були прийняті, що підтверджується двосторонньо підписаним актом здачі-прийняття робіт на суму 444199,40 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача із претензією від 26.01.2011 по оплаті заборгованості. На доказ отримання претензії відповідачем позивач надав суду належним чином завірену копію повідомлення поштового відправлення від 09.02.2011.
В свою чергу, відповідач свої зобов'язання по повній оплаті виконаних позивачем робіт не виконав в повному обсязі та в строки, зазначені в п. 3.3 договору (в 20 днів з моменту підписання відповідного акту передачі-приймання робіт), а лише здійснив часткову оплату робіт, що підтверджується належним чином завіреними виписками з банківського рахунку позивача та платіжними дорученнями.
Позивач заявив до стягнення з відповідача 294199,40 грн. основного боргу.
Матеріалами справи підтверджено, що станом на день слухання справи відповідач частково виконав свої зобов'язання щодо оплати за надані послуги ще на 100000,00 грн. Оплата відповідачем заборгованості в розмірі 50000,00 грн. була проведена після порушення провадження у справі.
Пункт 1-1 ч.1 статті 80 ГПК України передбачає, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо, зокрема, відсутній предмет спору.
Відповідно до ч.2 статті 80 ГПК України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.
Таким чином суд припиняє провадження у справі в частині основного боргу в розмірі 100000,00 грн.
Проте оплата та заборгованості в сумі 194199,40 грн. здійснена відповідачем не була, доказів протилежного станом на момент вирішення спору суду не надано.
Викладені відповідачем у відзиві заперечення на позовну заяву до уваги судом не приймаються, оскільки спростовуються матеріалами справи.
Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість за надані позивачем, але не оплачені відповідачем у повному обсязі роботи в сумі 194199,40 грн., а тому вимога позивача про її стягнення з відповідача є обґрунтованою, доведеною позивачем належними та допустимими доказами та такою, що підлягає задоволенню в сумі 194199,40 грн.
Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті виконаних робіт по договору 5530,64 грн. пені, 6995,58 грн. збитків від інфляції, 2140,88 грн. 3% річних.
Відповідно до ст. 610, ст. 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.
Ст. 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 5.4 Договору за прострочення оплати замовник сплачує виконавцю штрафну господарську санкцію у вигляді пені, що дорівнює ставці НБУ, що розраховується на суму фактичної заборгованості.
Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, враховуючи те, що відповідач не виконав свого зобов'язання по повній оплаті виконаних позивачем робіт по договору в строк 20 банківських днів з дати підписання акту передачі-приймання робіт (виконання послуг) (п. 3.3 договору), а саме: по акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 09.11.2010 -в строк до 06.12.2010, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, 3% річних та збитків від інфляції є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Таким чином, суд задовольняє вимоги позивача про стягнення з відповідача 5530,64 грн. пені, 6995,58 грн. збитків від інфляції, 2140,88 грн. 3% річних, відповідно до розрахунку позивача, перевіреного судом.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст. ст. 33, 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд мі ста Києва
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Технологічна аграрна компанія об'єднана" (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 15-А, кв. 7; ідентифікаційний код 33939991, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_1 194199 (сто дев'яносто чотири тисячі сто дев'яносто дев'ять) грн. 40 коп. основного боргу, 5530 (п'ять тисяч п'ятсот тридцять) грн. 64 коп. пені, 6995 (шість тисяч дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 58 коп. збитків від інфляції, 2140 (дві тисячі сто сорок) грн. 88 коп. 3% річних, 2588 (дві тисячі п'ятсот вісімдесят вісім) грн. 67 коп. державного мита, 197 (сто дев'яносто сім) грн. 79 коп. витрат по сплаті на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Провадження у справі в частині основного боргу в розмірі 100000,00 грн. припинити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Грєхова О.А.
Дата підписання: 22.04.2011