ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 37/6620.04.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІМ НА ДИМИТРОВА»
ДоПриватного підприємства «КЕРАМ КОТЕ УКРАЇНА»
Простягнення 7 509,81 грн.
Суддя Гавриловська І.О.
У судових засіданнях брали участь представники сторін:
від позивача: Однодворець О.В. -дов. № 1 від 10.02.11 р.
від відповідача: Цимбалюк О.В. -дов. № б/н від 24.03.11 р.
До Господарського суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІМ НА ДИМИТРОВА»з позовом до Приватного підприємства «КЕРАМ КОТЕ УКРАЇНА»про стягнення 6 154,30 грн. основного боргу, 883,54 грн. інфляційних нарахувань, 87,54 грн. трьох процентів річних та 384,43 грн. пені, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди нежитлового приміщення № 681 А/09 від 31.08.2009 р. щодо оплати оренди нежитлового приміщення.
Ухвалою суду від 28.02.11 р. було порушено провадження у справі № 37/66 та призначено її розгляд на 28.03.11 р., зобов'язано сторін надати певні документи.
25.03.11 р. через службу діловодства Господарського суду м. Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та копії документів, які було залучено до матеріалів справи № 37/66.
Представник позивача у судовому засіданні 28.03.11 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 28.02.11 р. надав витребувані судом документи та оригінали документів для огляду в судовому засіданні, копії яких було додано до позовної заяви.
Представник відповідача у судовому засіданні 28.03.11 р. надав суду усні пояснення по суті спору.
У судовому засіданні 28.03.11 р. було оголошено перерву до 20.04.11 р. о 12:50 для дослідження доказів у справі.
У судовому засіданні 20.04.11 р. представник позивача надав суду документи на виконання вимог ухвали та оригінали документів для огляду в судовому засіданні, копії яких було додано до позовної заяви, повторно підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, надав письмові пояснення на відзив на позовну заяву.
Представник відповідача у судовому засіданні 20.04.11 р. повторно надав усні пояснення по суті спору.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
Між Приватним підприємством «КЕРАМ КОТЕ УКРАЇНА»(орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІМ НА ДИМИТРОВА (орендодавець) був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 681 А/09 від 31.08.09 р., відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення (приміщення), що знаходиться за адресою: Укараїна, м. Київ, вул. Димитрова, 14-Б, загальною площею 17,20 кв.м., що розташоване на першому поверсі будинку для розміщення ділового офісу орендаря.
Частиною 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Пунктом 1.5. договору № 681 А/09 від 31.08.09 р. визначено, що термін оренди починає перебіг з моменту передачі приміщення орендарю за актом приймання-передачі у відповідності до п. 2.3. даного договору та закінчується виключно у випадку дострокового припинення оренди, дата акту вважається останнім днем оренди.
У відповідності до п. 1.6. вищевказаного договору, вартість приміщення, що передається в оренду, складає 137 402,20 грн. з урахуванням індексації відповідно до чинного законодавства України.
Згідно з п. 1.7. договору № 681 А/09 від 31.08.09 р., орендодавець володіє приміщенням на підставі свідоцтва про право власності на нежиле приміщення НБ № 010006200, виданого 28.10.02 р. Головним управлінням з питань майна КМДА, та зареєстрованого КББТІ 31.10.02 р. під номером 2077-п в реєстрову книгу № 14 п-294.
Відповідно до п. п. 2.1. та 2.2. вищевказаного договору, прийом-передача приміщення здійснюється уповноваженими представниками сторін; передача приміщення повинна бути здійснена у відповідності до умов договору в термін до 01.09.09 р.; передача приміщення орендодавцем в оренду орендарю оформляється актом прийому-передачі приміщення.
Пунктом 3.1. договору № 681 А/09 від 31.08.09 р. визначено розмір щомісячної орендної плати за користування 1 кв. м. загальної площі приміщення, який складає 103,85 грн., крім того ПДВ 20 % 20,77 грн., що разом становить 124,62 грн.; орендна плата нараховується з дати підписання сторонами акту приймання-передачі приміщення згідно умов цього договору; орендна плата сплачується орендарем щомісяця на підставі рахунків, виставлених орендодавцем, не пізніше 10 (десятого) числа поточного місяця.
Згідно з п. 3.2. договору № 681 А/09 від 31.08.09 р., за послуги управління приміщенням, які надаються орендодавцем, орендар щомісячно сплачує плату за управління приміщенням, яка складає 16,79 грн., крім того ПДВ 20 % 3,36 грн., що разом становить 20,15 грн. за 1 кв. м. загальної площі приміщення, що орендується; плата за управління приміщенням нараховується з дати підписання сторонами акту приймання-передачі приміщення згідно умов цього договору; плата за управління приміщенням сплачується орендарем щомісячно на підставі рахунків, виставлених орендодавцем, окремо від орендної плати, в строки передбачені для сплати орендної плати.
Відповідно до п. 3.3 вищезазначеного договору, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування місячної орендної плати за поточний місяць на індекс інфляції за попередній місяць.
Пунктом 3.4. договору № 681 А/09 від 31.08.09 р. встановлено, що у разі дострокового припинення дії договору за ініціативою орендаря, оплачена наперед орендна плата та плата за управління приміщенням не повертаються, та можуть бути використані на погашення заборгованості орендаря, також на відшкодування завданих збитків та понесеної шкоди, погашення пені та/чи інших штрафних санкцій згідно чинного законодавства України.
У відповідності до п. 3.5. договору № 681 А/09 від 31.08.09 р., орендар в межах частки орендаря, визначеної нижче у цьому пункті, компенсує орендодавцю витрати на оплату житлово-комунальних послуг та експлуатаційні витрати, понесені орендодавцем протягом строку оренди з метою обслуговування та експлуатації будинку.
До житлово-комунальних послуг належать: електропостачання, теплопостачання, водопостачання та каналізація, вивіз сміття, снігу, дезінфекція, дератизація.
До експлуатаційних витрат належать: охорона, обслуговування пожежної сигналізації.
Витрати орендодавця на оплату житлово-комунальних послуг та експлуатаційних витрат компенсуються орендарем на підставі рахунків орендодавця, виставлених у відповідності з рахунками підприємств та осіб, що надають по відношенню до будинку зазначені послуги, пропорційно частці орендаря, яка виражається у процентному співвідношенні площу приміщення, яку займає орендар, до площі будинку, що підлягає здачі в оренду, та складає 4,1819 %.
Компенсація повинна бути здійснена протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту виставлення орендодавцем рахунку.
Згідно з п. 3.9. вищевказаного договору, усі платежі за умовами договору здійснюються сторонами в національній валюті України, у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунки сторін, вказані у розділі 12 даного договору; датою здійснення платежу вважається дата зарахування коштів на рахунок одержувача.
Позивач пояснив суду, що на виконання вищевказаних умов договору № 681 А/09 від 31.08.09 р. ним, згідно з підписаним та скріпленим печатками сторін актом приймання-передачі від 01.09.09 р. до договору оренди нежитлового приміщення № 681 А/09 від 31.08.09 р., було передано відповідачу в строкове платне користування приміщення загальною площею 17,20 кв. м.
Також на виконання вищезазначених умов договору № 681 А/09 від 31.08.09 р. позивачем були виставлені рахунки-фактури № СФ-0000059 від 20.10.09 р. на суму 220,33 грн., № СФ-0000070 від 27.11.09 р. на суму 227,35 грн., № СФ-0000085 від 28.12.09 р. на суму 499,82 грн., № СФ-0000002 від 28.01.10 р. на суму 673,02 грн., № СФ-0000012 від 22.02.10 р. на суму 825,25 грн., № СФ-0000024 від 16.03.10 р. на суму 561,72 грн., № СФ-0000035 від 19.04.10 р. на суму 582,44 грн., № СФ-0000046 від 17.05.10 р. на суму 277,88 грн., № СФ-0000057 від 14.06.10 р. на суму 290,00 грн., № СФ-0000070 від 19.07.10 р. на суму 262,91 грн., № СФ-0000074 від 11.08.10 р. на суму 268,67 грн., № СФ-0000096 від 31.08.10 р. на суму 284,38 грн., № СФ-0000040 від 31.08.09 р. на суму 346,55 грн., № СФ-0000048 від 29.09.09 р. на суму 345,92 грн., № СФ-0000064 від 30.10.09 р. на суму 348,61 грн., № СФ-0000075 від 25.11.09 р. на суму 351,71 грн., № СФ-0000081 від 22.12.09 р. на суму 355,63 грн., № СФ-0000008 від 25.01.10 р. на суму 358,93 грн., № СФ-0000018 від 26.02.10 р. на суму 365,33 грн., № СФ-0000029 від 24.03.10 р. на суму 372,35 грн., № СФ-0000040 від 27.04.10 р. на суму 375,65 грн., № СФ-0000051 від 01.06.10 р. на суму 374,62 грн., № СФ-0000062 від 23.06.10 р. на суму 372,35 грн., № СФ-0000080 від 02.08.10 р. на суму 370,90 грн., № СФ-0000039 від 31.08.09 р. на суму 2 143,46 грн., № СФ-0000047 від 29.09.09 р. на суму 2 139,13 грн., № СФ-0000063 від 30.10.09 р. на суму 2 156,26 грн., № СФ-0000074 від 25.11.09 р. на суму 2 175,66 грн., № СФ-0000080 від 22.12.09 р. на суму 2 199,60 грн., № СФ-0000007 від 25.01.10 р. на суму 2 219,42 грн., № СФ-0000017 від 26.02.10 р. на суму 2 259,46 грн., № СФ-0000028 від 24.03.10 р. на суму 2 302,39 грн., № СФ-0000039 від 27.04.10 р. на суму 2 323,03 грн., № СФ-0000050 від 01.06.10 р. на суму 2 316,01 грн., № СФ-0000061 від 23.06.10 р. на суму 2 302,19 грн. та № СФ-0000079 від 02.08.10 р. на суму 2 292,90 грн. (належним чином засвідчені копії яких додано до матеріалів справи).
Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до п. п. 1 та 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Позивач пояснив також суду, що орендар порушив умови договору № 681 А/09 від 31.08.09 р. щодо оплати орендної плати, плати за управління приміщенням та компенсації житлово-комунальних послуг і експлуатаційних витрат, не сплативши зазначені послуги протягом останніх трьох місяців оренди, у зв'язку з чим станом на 10.02.11 р. у нього виникла заборгованість в розмірі 6 154,30 грн. (з яких: 4 595,09 грн. -орендна плата, 745,25 грн. - борг за управління приміщенням, 815,96 грн. -борг по сплаті (компенсації) за житлово-комунальні послуги і експлуатаційні витрати).
За таких обставин Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІМ НА ДИМИТРОВА»звернулося до господарського суду з даним позовом до Приватного підприємства «КЕРАМ КОТЕ УКРАЇНА»про стягнення 6 154,30 грн. основного боргу, 883,54 грн. інфляційних нарахувань, 87,54 грн. трьох процентів річних та 384,43 грн. пені, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди нежитлового приміщення № 681 А/09 від 31.08.2009 р. щодо оплати оренди нежитлового приміщення.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З матеріалів справи вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо отриманого в оренду приміщення за договором № 681 А/09 від 31.08.09 р. від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений цим договором строк орендну плату сплатив не у повному обсязі.
Відповідач проти обставин, викладених позивачем, заперечив у відзиві на позовну заяву, пояснивши суду, що ПП «КЕРАМ КОТЕ УКРАЇНА», враховуючи тяжке фінансове становище, викликане економічною кризою в каїні, не маючи змоги забезпечити вчасну орендну плату, звернулося до ТОВ «ДІМ НА ДИМИТРОВА»з письмовою заявою про вивіз майна, і отримавши його, звільнило приміщення 25.06.10 р., при цьому за червень 2010 р. ним були сплачені орендні платежі. Також відповідач пояснив, що заперечень щодо звільнення ним приміщення і дострокового розірвання договору зі сторони позивача не надійшло, рахунок за липень 2010 р. не виставлявся і це було розцінено як згоду дострокового припинення дії договору № 681 А/09 від 31.08.09 р. Окрім того, відповідач посилається на отримання рахунків по оплаті орендних платежів з порушенням строків їх виставлення (п. 3.1. договору № 681 А/09 від 31.08.09 р.) та ненадання податкових накладних за спірний період.
Судом вищезазначені доводи ПП «КЕРАМ КОТЕ УКРАЇНА»не приймаються до уваги з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається.
Частиною 1 ст. 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
У відповідності до ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Згідно з пп. 8.3. договору № 681 А/09 від 31.08.09 р., строк дії договору може бути припинений за згодою сторін за умови сплати орендарем всіх рахунків, виставлених орендодавцем, відповідно до умов договору. Сторона, яка ініціює дострокове розірвання (припинення) договору оренди, повідомляє про це іншу сторону за 3 (три) місяці до бажаної дати припинення строку дії договору оренди. Строк оренди може бути скорочений лише за взаємною згодою сторін за винятком випадків зазначених у п. п. 8.1. та 8.2. договору та з урахуванням інших умов договору.
Таким чином, оскільки договір не було розірвано за погодженням сторін, сторони не врегулювали можливість одностороннього порядку розірвання договору, а також його не розірвано і у судовому порядку, останній продовжував діяти до 31.08.2010 р., а отже відповідач зобов'язаний належним чином виконувати свої зобов'язання, передбачені цим договором, зокрема, щодо сплати орендних платежів.
Пунктом 8.8. договору № 681 А/09 від 31.08.09 р. визначено, що припинення дії договору з будь-яких причин, у тому числі у випадку дострокового розірвання за згодою сторін, не звільняє сторони від виконання зобов'язань, що виникли на підставі договору у період його дії.
Також відповідачем не надано доказів направлення вимоги про припинення дії договору та звільнення ним орендованого приміщення та передачі його за актом приймання-передачі, а отже позивачем цілком правомірно нараховано ПП «КЕРАМ КОТЕ УКРАЇНА»орендну плату за спірний період.
За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 6 154,30 грн. основного боргу, а відповідач а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІМ НА ДИМИТРОВА»щодо стягнення з Приватного підприємства «КЕРАМ КОТЕ УКРАЇНА»основного боргу за договором № 681 А/09 від 31.08.09 р. у розмірі 6 154,30 грн. визнаються судом такими, що підлягають задоволенню.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІМ НА ДИМИТРОВА»просить суд стягнути з відповідача 883,54 грн. інфляційних нарахувань та 87,54 грн. трьох відсотків річних, у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором № 681 А/09 від 31.08.09 р. щодо сплати орендних платежів.
Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.
Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця -червня.
Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання, з нього підлягають стягненню за розрахунком позивача, перевіреним судом, відповідно 883,54 грн. інфляційних нарахувань та 87,54 грн. трьох відсотків річних, у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором № 681 А/09 від 31.08.09 р. щодо сплати орендних платежів.
Також позивач просить стягнути з відповідача 384,43 грн. пені, у зв'язку з порушенням договірного зобов'язання щодо оплати орендних платежів за договором № 681 А/09 від 31.08.09 р.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до п. 7.1.1. договору № 681 А/09 від 31.08.09 р., у випадку прострочення по оплаті платежів за даним договором орендарю нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченої заборгованості за кожен день затримки платежу.
Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за порушення договірного зобов'язання щодо оплати орендних платежів за договором № 681 А/09 від 31.08.09 р. пеня у розмірі 384,43 грн.
Враховуючи вищевикладене, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІМ НА ДИМИТРОВА»до Приватного підприємства «КЕРАМ КОТЕ УКРАЇНА»підлягає задоволенню повністю.
Витрати по сплаті державного мита, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611 614, 625, 629, 654, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст. ст. 188, 193, 232,283, 286, 291 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства «КЕРАМ КОТЕ УКРАЇНА»(02099, м. Київ, провулок Волго-Донський, 2-А, кв. 54, код ЄДРПОУ 36272466) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІМ НА ДИМИТРОВА»(01021, м. Київ, вул. Інститутська, 28, код ЄДРПОУ 36386643) 6 154 (шість тисяч сто п'ятдесят чотири) грн. 30 коп. основного боргу, 883 (вісімсот вісімдесят три) грн. 54 коп. інфляційних нарахувань, 87 (вісімдесят сім) грн. 54 коп. трьох відсотків річних, 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 43 коп. пені, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складення повного тексту.
Суддя Гавриловська І.О.