ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 51/25519.04.11
За скаргою Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
на дії Відділу ДВС Шевченківського районного управління юстиції в місті Києві
при примусовому виконанні рішення у справі
за позовом Житлово-будівельного кооперативу “Авіатор - 4”
до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
про стягнення 664 415, 31 грн.
Суддя Курдельчук І.Д.
Представники сторін:
від стягувача : не з'явився
від боржника: ОСОБА_1
від ВДВС не з'явився
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.06.2010 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.10 року, позовну заяву Житлово-будівельного кооперативу “Авіатор - 4” задоволено частково, стягнуто з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 276 429,80 грн. основний боргу, 13958,75 грн. три проценти річних, 171 902,90 грн. неустойки в подвійному розмірі плати за користування чужою річчю, 99 575,59 грн. комунальних послуг і експлуатаційних витрат, державне мито в сумі 5 618,67 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 100,23 грн.
На виконання рішення 08.11.10 Господарським судом міста Києва видано наказ, який був пред'явлений стягувачем до виконання в порядку Закону України "Про виконавче провадження".
31.03.2011 року скаржник звернувся до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії Відділу ДВС Шевченківського районного управління юстиції в місті Києві, в якій просить суд відмінити Постанову про арешт коштів боржника № 23860210 від 11.03.2011 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2011 року призначено на 19.04.2011 до розгляду скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 на дії Відділу ДВС Шевченківського районного управління юстиції в місті Києві, про час і місце розгляду скарги повідомлені стягувач, боржник та ВДВС
Через канцелярію суду, державним виконавцем Савчуком К.П. та стягувачем подані заперечення на скаргу в яких останні просять залишити її без задоволення, і крім того державний виконавець просив розглянути скаргу за його відсутності.
В судове засідання з'явився боржник надав клопотання в якому просив додатково скасувати пункти 4 та 5 резолютивної частини постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.01.2011 та пояснення згідно до яких просив його скаргу з урахуванням клопотання задовольнити оскільки такі процесуальні документи винесені з порушенням його прав і законних інтересів, положень законодавства та всупереч резолютивної частини рішення.
Дослідивши скаргу, заперечення та заслухавши пояснення заявника, господарський суд встановив:
Як зазначив скаржник, 25.03.2011 року йому стало відомо, що 11.03.2010 року державним виконавцем Відділу ДВС Шевченківського районного управління юстиції в місті Києві Савчуком К.П. було винесено Постанову про арешт коштів боржника від 11.03.2011 року в ході виконавчого провадження ВП № 23860210 з примусового виконання Наказу № 51/255, виданого 08.11.2010 року Господарським судом міста Києва про стягнення з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 на користь Житлово-будівельного кооперативу “Авіатор - 4” коштів в розмірі 567 285,94 грн.
Посилаючись на п. 1 ст. 32, п. 6 ст. 49, п. 3 ст. 52, п.4. ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження" та ст. 50 Цивільного кодексу України, скаржник зазначає проте, що в ході виконавчого провадження державним виконавцем були вчинені незаконні та неправомірні дії, якими було порушено майнові права та інтереси Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1.
Так, Заявник посилаючись на ч.4.ст.57.Закону України «Про виконавче провадження»вказує: як свідчить штемпель на конверті, постанова була відправлена 23.03.2011 р., чим порушені строки відправлення документу Боржнику.
Також, зазначав, що згідно Наказу №51/255 від 08.11.2010 р. передбачається стягнення на користь стягувача борг в розмірі 567585,94 грн., а в Постанові зазначена сума в розмірі 624114,53 грн., що суперечить змісту Наказу.
Крім того, зазначав, що оскільки згідно до Наказу №51/255 від 08.11.2010 р. підлягали стягненню кошти, а постановою накладено арешт на кошти, то такі дії вступають в суперечність з п.1., п.3 ст.32 Закону відповідно до якої заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, і готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються"). Тобто, зазначав скаржник арешт грошових коштів може бути накладено лише по рішенню суду (втім Наказом №51/255 від 08.11.2010 р. такої дії не визначено. В ньому визначене лише право стягнути з Боржника на користь стягувача кошти в розмірі 567585,94 гри. з розрахункових рахунків.
Також, заявник стверджує, що арешт коштів позбавляє його і порушує його права на ведення господарської (підприємницької) діяльності і права (обов'язку) на сплату до податків і обов'язкових зборів що також протирічить змісту Наказу №51/255 від 08.11.2010 р. Чим виконавець порушує визначене ст.50 Цивільного Кодексу України право на ведення підприємницької діяльності та норми п.1.ст.6 Закону України "Про виконавче провадження".
Скаржник зазначає, що у рішенні не вказано термін на протязі якого Боржник повинен сплатити стягувачу зазначені кошти. Тобто, для погашення боргу Боржнику повинно бути надано більший термін, ніж той, що зазначений в Постанові ВП №23 860210 від 25.01.2011 р.
Таким чином, державний виконавець перевищує власні повноваження і, на думку Боржника, діє упереджено по відношенню до Боржника.
Згідно до ст. 4-5 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.
В силу приписів ст.ст. 116, 115 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили. Накази про стягнення державного мита надсилаються до місцевих органів державної податкової служби. Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ст.ст.1, 2 Закону України «Про державну виконавчу службу»державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб (далі - рішень) відповідно до законів України. Її завданням є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.
Правову основу діяльності державної виконавчої служби становлять Конституція України, цей Закон, інші закони та нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання.
Згідно до ч.2.ст.82 Закону України "Про виконавче провадження" боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.
Частиною 4 цієї статті визначено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ,
Відповідно до заяви стягувача від 24.01.11, поданої до відділу державної виконавчої служби Шевченківського РУЮ у м. Києві знаходиться на примусовому виконанні Наказ господарського суду м. Києва від 08.11.2010 року № 51/255.
25.01.11 Державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві Савчуком Костянтином Петровичем за заявою стягувача про примусове виконання розглянутий Наказ № 51/255 виданий 08.11.10 про стягнення боргу в сумі 567285,94 грн. з СПД ОСОБА_1 код НОМЕР_1 на користь ЖБК "Авіатор-4" код 23493364 і відкрито виконавче провадження про стягнення боргу в сумі 567285,94 грн. Постановлено Боржнику у 7-денний термін з дня отримання постанови добровільно сплатити борг на р/р 37316001004457, ЗКПО 34967593, МФО 820019, одержувач: ВДВС Шевченківського РУЮ, банк одержувач: ГУДК України у м. Києві, та надати до ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві копію квитанції про сплату. Попереджено, що при невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк виконати його в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій. Накладено арешт на все майно , що належить СПД ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення: 567285,94 грн. Заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику лише в межах суми боргу. Арешт накласти з моменту надходження постанови. Постановлено копії постанови направити на виконання в органи та установи, які посвідчують [договори відчуження майна чи проводять його перереєстрацію на іншого власника, органу або [посадовій особі, яка видала документ, та сторонам виконавчого провадження. Роз'яснено, що постанова може бути оскаржена начальнику відповідного відділу державної виконавчої служби або до в 10-денний строк з моменту її одержання.
09.03.11 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві Савчуком Костянтином Петровичем при примусовому виконанні Наказу № 51/255 виданий 08.11.10 встановлено, що боржнику надано строк для добровільного виконання. У встановлений строк рішення не виконано, тому стягнуто з боржника (СПД ОСОБА_1) виконавчий збір у розмірі 56728,59 грн. Роз'яснено, що постанова може бути оскаржена до суду в 10-денний строк з моменту її одержання.
11.03.11 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві Савчуком Костянтином Петровичем при примусовому виконанні Наказу № 51/255 виданий 08.11.10 встановлено, що боржнику надано строк для добровільного виконання. У встановлений строк рішення не виконано, тому оголошено у розшук майна: все майно, з подальшим його вилученням на штрафмайданчик, що належить боржнику (СПД ОСОБА_1). Роз'яснено, що постанова може бути оскаржена до суду в 10-денний строк з моменту її одержання.
11.03.11 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві Савчуком Костянтином Петровичем при примусовому виконанні Наказу № 51/255 виданий 08.11.10 встановлено, що боржнику надано строк для добровільного виконання. У встановлений строк рішення не виконано. Згідно заяви стягувача боржник має відкриті банківські рахунки. Тому на підставі рішення суду постановлено накласти арешт на кошти у межах суми 624114,53 грн., що належать боржнику та містяться на рахунку(-ах): р/р №НОМЕР_2 в Печерському відділенні Київської філії АКБ "Укрсоцбанк", МФО 322090.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції чинній на час відкриття виконавчого провадження державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в постанові встановлюється строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням, з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Згідно до ст.ст. 3, 18, 20, 24 Закону 25.01.2011 державним виконавцем винесеної постанову про відкриття виконавчого провадження, копію якої направлено боржнику для виконання та стягувану до відома. Цією Постановою заявою стягувача, на підставі ст. 24; Закону накладено арешт на все майно боржника.
У семиденний строк рішення боржником не виконано, а тому державним виконавцем проведені примусові дії щодо повного та фактичного виконання наказу №51/255 від 08.11.2010.
16.02.11 боржник подав заяву про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.
З'ясовано наявність майна та підставі ст. 40 Закону оголошено в розшук.
09.03.2011 боржником сплачено частину боргу, а саме: 150 грн., які пропорційно перераховані стягувану та на користь держави як виконавчий збір.
11.03.2011 до Відділу надійшла заяви стягувача про арешт коштів боржника.
23.03.11 боржник подав заяву про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.
Згідно до ст. 52 Закону стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.
Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.
На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.
Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.
Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.
Відповідно до ст. 28 Закону У разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.
Відповідно до ст. 41 Закону Витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову.
Відповідно до виконавчого документу борг СПД ОСОБА_1 перед ЖБК "Авіатор-4" становить 567285,94 грн. Оскільки рішення суду у строк для добровільного виконання боржником не виконано, З нього підлягає стягненню виконавчий збір у розмірі 56728,59 грн. та виконавчого провадження, які будуть зараховані при закінченні виконавчого провадження.
За таких обставин державним виконавцем 11.03.2011 накладено арешт на кошти боржника з урахуванням виконавчого збору та інших витрат, понесених в процесі примусового виконання рішення суду.
Посилання скаржника на те, що оскаржувану ним Постанову направлено на його адресу не у встановлені строки. Дана обставина впливає лише на строки її оскарження, оскільки строк на оскарження починається з дня отримання Постанови.
Висновок скаржника про відсутність у державного виконавця повноважень на накладення арешту коштів боржника, оскільки Наказ про примусове виконання передбачає стягнення коштів не ґрунтується на приписах ч.6 п. з ст. 11 та ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», які передбачають право державного виконавця застосовувати арешт майна боржника для забезпечення реального виконання рішення суду.
Повноваження державного виконавця реалізовані у спосіб і порядку п. 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження»у вигляді винесення постанови про арешт коштів боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.
Відповідно до ч. 3ст 57 Закону у постанові про арешт коштів боржника може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів.
Оскільки боржником у встановлений державним виконавцем строк рішення не було виконано, то виникли підстави для стягнення з нього виконавчого збору у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню.
Таким чином, зазначення в оскаржуваній Постанові суми з врахуванням виконавчого збору, відповідає вищевказаній нормі.
Відповідно до ст. 25 Закону державним виконавцем встановлюється семиденний строк на добровільне виконання.
Встановлення строку на добровільне виконання у постанові про відкриття виконавчого провадження відповідає вказаній нормі.
Закон і процесуальний кодекс не передбачають встановлення строків виконання рішення суду у самому рішенні суду.
Положення п. 6 ст. 49 Закону регулює умови та порядок закінчення виконавчого провадження, а не порядок здійснення виконавчого провадження та накладення арешту на кошти боржника.
Заяв про продовження строку встановленого у Постанові про відкриття виконавчого провадження від 25.01.2011 року на добровільне виконання боржник не подавав, тому посилання на недостатність строку на проведення добровільного виконання не є підставою для визнання незаконною оскаржуваної Постанови.
Негативні для боржника наслідки в процесі примусового виконання рішення пов'язані з порушенням зобов'язань і наступають у разі неналежного виконання рішення суду, що є прерогативою державного примусу при недодержанні вимог законодавства і невиконання зобов'язань.
Беручи до уваги вищевикладене, не має підстав вважати дії державного виконавця неправомірними і такими, що не відповідають вимогам законодавства і судовому рішенню та порушують права та обов'язки боржника, тому скарга на дії Відділу ДВС Шевченківського районного управління юстиції в місті Києві щодо оскарження постанови від 11.03.11 задоволенню не підлягає.
Враховуючи, що скаржник пропустив строк на оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження, поновити строк на її оскарження не просив скарга в цій частині не підлягає розгляду.
Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Залишити без розгляду скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 на дії Відділу ДВС Шевченківського районного управління юстиції в місті Києві в частині оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження винесеної державним виконавцем Савчуком К.П. 25.01.11.
2. Залишити без задоволення скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 на дії Відділу ДВС Шевченківського районного управління юстиції в місті Києві щодо оскарження постанови державного виконавця Савчуком К.П. від 11.03.11.
Суддя Курдельчук І.Д.