ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 13/12119.04.11
За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄСП Україна"
про стягнення боргу по орендній платі в розмірі 14 500,00 грн.
Суддя Курдельчук І.Д.
Представники :
від позивача ОСОБА_1 -паспорт серія НОМЕР_1 виданий Святошинським РУГУ МВС України в м. Києві 08.08.2002 р., ОСОБА_2. -дов. № б/н від 15.04.2011 р.
від відповідача не з'явився
в судовому засіданні 19.04.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ :
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄСП Україна" про стягнення боргу по орендній платі в розмірі 14 500,00 грн.
05.04.2011 року ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №13/121, витребувано документи та докази і сторін зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 19.04.2011.
У судове засідання призначене на 19.04.2011 з'явився представник позивача, на виконання вимог суду надав витребувані документи по справі. Відповідач в судове засідання не з'явився, поважних причин неявки суду не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою господарського суду за місцезнаходженням відповідно до довідок ЄДРПОУ, про що свідчить повідомлення про вручення з відміткою Укрпошти про отримання.
Відповідно до положень ст.ст. 64, 77, 87 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
В ході розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову в повному обсязі.
Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов'язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.
Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.
Господарський суд визнав подані позивачем документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -
07.06.2010 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (надалі -позивача, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄСП Україна" (надалі -відповідач, орендар) було укладено договір оренди № 6 від 07.06.2010 року нежитлового приміщення розташованого за адресою АДРЕСА_1, яке згідно свідоцтва на право власності на нежитлове приміщення від 27.01.2005 року № 70-С/НП, є власністю позивача (надалі - Договір).
Відповідно до п. 3.1 Договору, строк оренди приміщення складає один рік з дати підписання Акту приймання-передачі нежитлового приміщення та Договору.
Судом встановлено, що згідно Акту приймання-передачі від 07.06.2010 року, підписаного та скріпленого печатками обох сторін, зазначене приміщення було передане відповідачу.
Пунктом 4.1 Договору сторони погодили, що орендар до 10 числа поточного місяця оренди сплачує 85,35 грн. за 1 кв.м. за орендовану площу в кількості 170 кв.м., що складає 14 500,00 грн.
Згідно п. 4.2 Договору, орендна плата перераховується відповідачем позивачу не пізніше 10 числа поточного місяця оренди за останній місяць оренди 2011 року і до 10.06.2010 року за червень 2010 року. Тобто відповідач здійснює авансовий платіж за перший і останній місяці оренди на рахунок позивача, реквізити якого зазначені в Договорі.
Як передбачено п.5.1.3 Договору, в разі якщо відповідач звільняє орендоване приміщення завчасно сплаченого строку оренди, сплачена авансом сума за оренду приміщення не повертається.
Відповідач, листом № 04/03-2 від 04.03.2011 року запропонував позивачу достроково припинити дію Договору з 31.03.2011 року.
Листом від 15.03.2011 року, направленим відповідачу, позивач надав письмову згоду на дострокове припинення дії Договору з 31.03.2011 року, проте зазначив, що відповідно до п. 5.1.3 Договору, у випадку дострокового розірвання Договору сплачений авансом орендний платіж за останній місяць оренди -за червень 2011 року, не повертається та нагадав відповідачу про його обов'язок сплатити орендну плату за березень місяць 2011 року, оскільки відповідач користується житловим приміщенням та зобов'язаний згідно п. 4.1 Договору здійснити орендний платіж до 10.03.2011 року.
Проте відповідач, в порушення умов Договору та чинного законодавства взяті на себе зобов'язання щодо сплати орендної плати за березень 2011 року до 10.03.2011 року не здійснив, у зв'язку з чим позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу від 22.03.2011 року про погашення заборгованості по орендній платі в сумі 14 500,00 грн. до 29.03.2011 року. Проте зазначена вимога залишена відповідачем без належного реагування та задоволення.
Згідно п. 10.2 Договору, закінчення строку дії Договору не звільняє відповідача від відповідальності по сплаті заборгованості за оренду згідно умов Договору.
Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (оренди).
Як передбачено ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.
Отже, оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що позивачем було порушено взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної оплати орендованих приміщень та наданих послуг, а тому вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за договором оренди № 6 від 07.06.2010 року нежитлового приміщення розташованого за адресою АДРЕСА_1 в розмірі 14 500,00 грн. є належним чином доведеними, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄСП Україна" (04116, м. Київ, вул.. Шолуденка, 3, к. 109, код ЄДРПОУ 09322018) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ід.код НОМЕР_2) 14 500 (чотирнадцять тисяч п'ятсот),00 грн. основного боргу, 145 (сто сорок п'ять),00 грн. державного мита, 236 (двісті тридцять шість),00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя І.Д. Курдельчук
дата складення 21.04.2011