Запорізької області
17.03.11 Справа № 24/363д/10
Суддя Азізбекян Т.А.
за первісною позовною заявою: Приватного підприємства “Іскра 2000” (69098, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 155, кв. 220)
до відповідача: Публічне акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (м. Київ, пров. Шевченко, буд. 12) в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Запоріжжя” (69600, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 20А)
про визнання недійсним договору іпотеки
за зустрічною позовною заявою: Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (м. Київ, пров. Шевченко, буд. 12) в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Запоріжжя” (69600, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 20А)
до відповідача: Приватного підприємства “Іскра 2000” (69098, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 155, кв. 220)
про стягнення 278 596,95 доларів США та 114 219,78 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки
суддя Т.А. Азізбекян
Представники сторін:
від ПП “Іскра”: Ганбаров З.Г., довіреність від 15.12.2010р. б/н
від ПАТ “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”: Пархоменко Т.А., довіреність від 16.11.2010р. № 3361
30.11.2010р. до господарського суду Запорізької області звернулося Приватне підприємство “Іскра 2000” (ПП “Іскра 2000”) з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Запоріжжя” (Банк) про визнання договору іпотеки № 1527-07 ІПФ від 28.11.2007р. розірваним та визнання зобов'язання за договором іпотеки № 1527-07 ІПФ від 28.11.2007р. припиненими.
Ухвалою від 30.11.2010р. судом порушено провадження у справі № 24/363д/10, судове засідання призначено на 16.12.2010р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.
Ухвалою від 16.12.2010р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представника позивача, розгляд справи відкладено на 28.01.2011р.
Ухвалою від 25.01.2011р. судом прийнято до розгляду зустрічна позовна заява ПАТ “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Запоріжжя” до Приватного підприємства “Іскра 2000” про стягнення з відповідача основного боргу за кредитом та відсотками за користування кредитом у сумі 271 041,47 доларів США та 111 113,40 грн. боргу по сплаті пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів у сумі 7 555,48 доларів США шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: будівлі літ. А. загальною площею 554,4 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом проведення прилюдних торгів у порядку виконавчого провадження з початковою ціною, розмір якої буде не нижче розміру звичайних ринкових цін на подібне майно на момент продажу.
Ухвалою від 28.01.2011р. строк вирішення спору продовжено на 30 днів, розгляд справи відкладено на 01.03.2011р.
В судовому засіданні 01.03.2011р. судом задоволено заява ПП “Іскра 2000” про уточнення позову, в якій останній просить суд визнати недійсним договір іпотеки № 1527-07 ІПФ від 28.11.2007р.
Ухвалою суду від 01.03.2011р. розгляд справи відкладено на 17.03.2011р.
Розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
У засіданні суду 17.03.2011р., на підставі статей 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Судом роз'яснено про час виготовлення рішення у повному обсязі.
Позивач за первісним позовом підтримав вимоги у повному обсязі, пояснив наступне. 28.11.2007р. між сторонами укладений договір іпотеки № 1527-07 ІПФ, за умовами якого ПП “Іскра 2000”, як майновий поручитель, передало відповідачу в іпотеку нерухоме майно. За п. 1. договору іпотеки обсяг відповідальності ПП “Іскра 2000” був визначений, зокрема, зобов'язанням боржника перед іпотекодержателем за договором № 212-07 КФ та поверненням суми боргу, в межах фактичної заборгованості станом на 14.11.2007р. Позивач вказує, що договір іпотеки містить пункти (3.1.5, 3.1.6, 4.1.1, 5.1), які надають право відповідачу вимагати від Іпотекодавця дострокового виконання зобов'язання за кредитним договором та звернути стягнення на інше майно Іпотекодавця в рахунок виконання зобов'язань за кредитним договором. Проте, такий обов'язок Іпотекодавця порушує права останнього як майнового поручителя, є протиправним і таким що порушує ч. 1 ст. 11 Закону України “Про іпотеку”. Крім того, в силу ч. 2 ст. 7 цього Закону, якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається у чітко встановленій грошовій сумі. Також, всупереч закону, договір іпотеки не містить чітко встановленої суми у грошовій формі. Спірний договір, з моменту його укладення, суперечить вимогам законодавства про зобов'язання у договорі, ч. 1 ст. 546, ст. 573 Цивільного кодексу України, ч. 4 ст. 3, ч. 2 ст. 7, ст. ст. 11, 18 Закону України “Про іпотеку”. Враховуючи вищевикладене, просить суд на підставі ст. ст. 203, 215, 546, 548, 584 Цивільного кодексу України, ч. 4 ст. 3, ч. 2 ст. 7, ст. ст. 11, 18 Закону України “Про іпотеку”, визнати недійсним договір іпотеки № 1527-07 ІПФ.
Відповідач (за первісним позовом) позовні вимоги за первісним позовом не визнав та вважає, що позивачем не доведено тих обставин, на які він посилався у позові. Спірний договір відповідає вимогам чинного законодавства, а саме ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, Закону України «Про іпотеку», тому для визнання недійсним договору іпотеки відсутні правові підстави. Просить суд в задоволенні позову ПП “Іскра 2000” відмовити.
Позивач за зустрічним позовом свої вимоги обґрунтовує кредитним договором № 277-07 кф від 22.11.2007р., ст. ст. 526, 530, 589, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст.7, 33 Закону України «Про іпотеку»та зазначає, що 22.11.2007р. між банком та фізичною особою ОСОБА_1 (Позичальник) укладено кредитний договір № 277-07 кф, згідно якого Позичальнику було надано кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії (в подальшому відновлювальну мультивалютну кредитну лінію) у сумі, яка не може перевищувати 250 000,00 дол. США з встановленням процентної ставки в розмірі 12 % річних (в подальшому 14 % річних за користування кредитом в доларах США та 20,0 % річних за користуванням кредитом в гривні) та з терміном повернення не пізніше 14.11. 2012р. Для забезпечення зобов'язань Позичальника за кредитним договором, 28.11.2007р. між Банком та відповідачем було укладено договір іпотеки з застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя № 1527-07 іпф, предметом якого є об'єкт нерухомості - будівля літ. А, загальною площею 554,4 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. (далі - Предмет іпотеки). Позичальником порушені зобов'язання за кредитним договором, а саме: 30.10.2009р. не сплачені відсотки за користування кредитом, за період з 30.09.2009р. по 29.10.2009р. В послідуючому з 30.10.2009р. по 23.01.2011р. включно нараховані відсотки також не сплачені. Крім того, Позичальник постійно порушує умови кредитного договору щодо повернення частини кредиту згідно ліміту, встановленого в додатку № 1 до кредитного договору. Відповідно до ст. 35 Закону України “Про іпотеку”, Банк на адресу відповідача направив письмову вимогу № 30-09/168 від 17.12.2010р. про порушення Позичальником умов кредитного договору та попередження про звернення стягнення заборгованості у випадку не виконання зобов'язання щодо погашення залишку кредитної заборгованості. Однак, відповідач не повернув кредит та не сплатив проценти за користування ним, тому заборгованість відповідача по поверненню кредиту, сплаті процентів та пені за кредитним договором складає 278 596,95 доларів США та 114 219,78 грн. Відповідач є майновим поручителем за Кредитним договором та відповідає в межах вартості предмета іпотеки. Зважаючи на викладене вище, просить зустрічний позов задовольнити.
Відповідач за зустрічним позовом вимоги вважає необґрунтованими, оскільки кредитним договором визначено кінцевий термін повернення кредиту позичальником, а саме 14.11.2014р. Право іпотекодержателя на задоволення своїх вимог за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки виникає лише в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання у кінцевий строк, визначений таким зобов'язанням. Таким чином, Банк не може вимагати від майнового поручителя виконувати зобов'язання за кредитним договором замість Позичальника достроково. На підставі вищевикладеного, просить суд відмовити у задоволенні зустрічного позову.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд
28.11.2007р. між Акціонерним комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) (Іпотекодержатель) і приватним підприємством “Іскра 2000” (Іпотекодавець) укладено договір іпотеки № 1527-07іпф, який (п. 1.1.) забезпечує вимоги Іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору № 212-07 квф від 22 листопада 2007р. (а також договорів про внесення змін до нього), укладеного між Іпотекодержателем та Боржником ОСОБА_1 (Боржник), за умовами якого останній зобов'язаний в порядку, передбаченому кредитним договором, погасити кредитну лінію Іпотекодержателю до 14 листопада 2012р. у передбаченим додатком № 1 до кредитного договору № 212-07квф від 22 листопада 2007р., в межах фактичної заборгованості на 14 листопада 2007р., проценти за користування кредитної лінії у розмірі 12% річних комісійну винагороду у розмірі 0,1% від кожної виданої суми кредиту, у тому числі проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі 26% річних, сплатити неустойку (пеню, штрафи), а також відшкодувати Іпотекодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання Боржником умов Кредитного договору у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором. Крім цього, іпотекою забезпечені інші зобов'язання Іпотекодавця, що виникають в силу цього Договору. У випадку продовження строків виконання зобов'язань за кредитним договором (шляхом укладення договору (-ів) про внесення змін і доповнень до нього), дія іпотеки, передбаченої цим Договором, зберігається до повного виконання кредитного договору.
Предметом іпотеки є будівля літ. А загальною площею 554,4 м. кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (п.1.2.)
Відповідно до п. 1.3. цього договору, предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на праві власності, що підтверджується рішенням суду по справі № 2 4702 2005 рік від 18.11.2005, прийнятим Жовтневим районним судом м. Запоріжжя, та витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно №16003651 від 20 вересня 2007р. Право користування на земельну ділянку підтверджується договором оренди від 04 серпня 2004р., зареєстрованим за № 1169, згідно з яким її цільове призначення для розташування салону краси, магазину промтоварів та дитячого кафе.
Згідно п. 1.4. договору іпотеки, сторони цього договору оцінюють предмет іпотеки у 1726700,00 грн.
28.11.2007р. договір іпотеки посвідчений приватним нотаріусом Запорізького нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_2
Згідно ст. 202, ч. 2 ст. 203, 205, 207, 237 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочин може вчинятися усно або в письмовій формі; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами); правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою; представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.
Вирішуючи спір про визнання договору недійсним, необхідним є встановлення наявності тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону, додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Підставою недійсності договору є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) істотних умов встановлених законом. Істотними вважаються насамперед ті умови, що визнані такими за законом та потрібні для договору відповідного виду.
Частиною 1 ст. 548 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою, порукою.
В силу ст. 575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Закон України “Про іпотеку” є спеціальним законом, який регулює відносини у сфері застави нерухомого майна - іпотеки.
Статтею ст. 3 Закону України “Про іпотеку” визначено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Статтею 18 Закону України “Про іпотеку” передбачено, що іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Істотні умови іпотечного договору визначені названою статтею, якою передбачено, що істотною умовою договору іпотеки для іпотекодавця та іпотекодержателя (резидентів) - юридичних осіб є найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців; зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання; опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані; посилання на випуск заставної або її відсутність.
У спірному іпотечному договорі зазначені всі істотні умови договору іпотеки, що передбачені чинним законодавством України.
Стаття 18 названого Закону імперативно передбачає перелік істотних умов, які повинен містити іпотечний договір, і відповідно до частини другої, у разі відсутності в іпотечному договорі однієї з вказаних у частині першій ст. 18 Закону істотних умов, він вважається неукладеним.
Всі положення названої статті спірний іпотечний договір містить.
Так, у договорі зазначено найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців (преамбула договору); зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання (п. 1.1. договору), опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації (п. 1.2. договору), його реєстраційні дані (п. 1.3. договору), посилання на випуск заставної або її відсутність (п. 1.8. договору).
Договір підписано уповноваженими особами та посвідчено нотаріально.
Таким чином обставини, які наводяться позивачем за первісним позовом не відповідають дійсності, оскільки при укладенні договору сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах.
Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
У відповідності до ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств і організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Тобто, підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорюання.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно із ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доводи позивача (за первісним позовом) не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 33, 34 ГПК України, спростовуються вищевикладеним. ПП “Іскра 2000” у своїй позовній заяві не вказує та не конкретизує у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, пов'язане із відповідним викладенням конкретних умов договору, непогодженням станом на час розгляду справи з умовами договору, по яким досягнуто згоди при його укладенні тощо.
Заявлені вимоги задоволенню не підлягають, оскільки, відсутні визначені законом підстави для визнання його недійсним з тих підстав, про які зазначає позивач за первісним позовом.
Таким чином в задоволені первісного позову відмовляється.
Суд, також, не знайшов підстав для задоволення зустрічного позову з огляду на таке.
Як було встановлено судом , договір іпотеки (майнової поруки) № 1527-07іпф від 28.11.2007 року містить усі передбачені чинним законодавством істотні умови, у тому числі положення про посилання на правочин, у якому встановлене основне зобов'язання.
Втім , забезпечений іпотекою (майновою порукою) договір, у якому встановлене основне зобов'язання, позивачем за зустрічним позовом суду не надано.
Відповідно ст. 33 ГПК України сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом встановлено, що згідно з п. 3.1.5 договору іпотеки № 1527-07 ІПФ від 28 листопада 2007 року у випадку невиконання боржником або іпотекодавцем зобов'язань за іпотечним чи кредитним договором, іпотекодержателю надано право звернути стягнення на предмет іпотеки, або вимагати від боржника дострокового виконання зобов'язань за кредитним договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку»у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
Позивачем за зустрічним позовом не надано доказів того, що боржник отримував таку вимогу, з дня отримання якої розпочинається перебіг строку для добровільного виконання, докази невиконання боржником цієї вимоги відсутні.
Отже, суд знаходить документи, які надані представником позивача за зустрічним позовом на підтвердження позовних вимог, неповними та неприйнятними внаслідок невідповідності ст. 34 ГПК України.
З огляду на вищевикладене, суд вважає вимоги Банку не обґрунтованими, безпідставними, а тому задоволенню не підлягають .
Судові витрати до стягнення не присуджуються .
Керуючись ст. ст. 45, 49, 60, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні первісного позову відмовити.
У задоволені зустрічного позову відмовити.
Суддя Т.А. Азізбекян
Повне рішення складено 15.04.2011р.