31.03.11р.
Справа № 5005/2832/2011
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі "Дніпропетровських міських електричних мереж" ( м. Дніпропетровськ )
до Виробничого ремонтного житлово-експлуатаційного підприємства Амур-Нижньодніпровського району ( м. Дніпропетровськ )
про стягнення 9217,44 грн.
Суддя Кощеєв І.М.
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: Гобозова З.О. - представник ( дов. від 04.01.2011р.)
Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відповідача про стягнення 9 217 грн. 44 коп. недоврахованої електричної енергії на підставі Акту № 0007058 від 22.02.2006 р.
Підстави з якими Позивач пов'язує свої позовні вимоги - Відповідач споживав електричну енергію без достатньої на те правової підстави, отже відповідно до ст. 1213 ЦК України, повинен повернути її в натурі, а враховуючи що майно такого роду, як електрична енергія можна тільки отримати, а повернути його в натурі неможливо, Відповідач повинен відшкодувати його вартість. Вартість безпідставно набутого майна, у вигляді спожитої Відповідачем електричної енергії, можливо визначити тільки після визначення обсягу безпідставно набутого майна, у вигляді спожитої відповідачем електричної енергії. Враховуючи, що спожита Відповідачем електрична енергія ніяким чином не обліковувалась слідує, що необхідно визначати не обліковану електричну енергію, за відповідної Методики.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, зазначаючи у відзиві на позов на тому, що Акт № 0007058 від 22.02.2006 р. складений в присутності представника споживача - КЖЕП №23 та без участі ВРЖЕП АНД району м. Дніпропетровська. КЖЕП № 23 є окремою юридичною особою. Відповідно до п. 6.41. ПКЕЕ, у разі виявлення уповноваженим представником постачальника електроенергії, порушення цих Правил споживачем, на місці виявлення порушення складається двохсторонні акт у присутності представника споживача ( вказані положення отримали підтвердження у Постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.04.2010 року по справі №28/505-09 ). Вказаним актом встановлено, що безпосереднім порушником вказаного порушення є КЖЕП №23, який й підписав акт № 0007058 від 22.02.2006 р. Відповідач також вказує на норму ч. 2 чт. 1166 ЦК України, якою передбачено, що підставою для відшкодування матеріальної шкоди є обов'язкове встановлення вини правопорушника, чого у вказаному позові позивачем не доведено.
Представник Позивача вдруге на виклик суду в судове засідання не з"явився. Позивач був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання.
Клопотання про відкладення розгляду справи від Позивача до суду не надходило.
Господарський суд розглядає справу за наявними в ній документами.
Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу ( аудіо запис ) представниками сторін не заявлялося.
Відповідачем надана суду заява про застосування судом ст. 267 ЦК України -строку позовної даявності до позовних вимог Позивача, який сплинув, що є також підставою для відмови Позивачеві в задоволенні позовних вимог.
У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Вислухавши пояснення представника Відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Відповідно до Акту № 0007058 від 22.02.2006 р. - при проведенні перевірки дотримання „Правил користування електричною енергією” представниками ДМЕМ у присутності представника споживача - Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 23, за адресою: м. Дніпропетровськ, на вул. Калинова, 83, було виявлено порушення п. 1.3., п. 5.1 Правил, а саме: споживання електроенергії без укладеного договору ( самовільне підключення ).
Акт підписано штатним працівником комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 23 без зауважень та ним же отримано копію Акту.
Отже Актом зафіксовано, що порушення Правил користування електричною енергією здійснено виключно житлово-експлуатаційним підприємством № 23.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.04.2010 р. по справі № 28/505-09, якою залишено без змін рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2010 р. по справі № 28/505-09 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі "Дніпропетровських міських електричних мереж" до Виробничого ремонтного житлово-експлуатаційного підприємства Амур-Нижньодніпровського району, встановлено наступне :
Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство № 23 є окремою юридичною особою. У відповідності до рішення Дніпропетровської міської ради від 26.02.2003 р. № 14/7 відбулася реорганізація КВЖРЕП АНД району м.Дніпропетровська та створено відповідні КЖЕП, в тому числі і КЖЕП № 23.
Розпорядженням управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради від 12.01.2004 р. № 24 "Про впорядкування подальшої реорганізації житлових підприємств АНД району" було дано вказівку про складення розподільчого балансу між КВЖРЕП АНД району та КЖЕП. Розпорядженням управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради від 12.08.2004 р. № 1121 "Про призупинення складання балансу розділу між КВЖРЕП АНД району та КЖЕП №№ 19, 23, 31, 43, 54, 39" призупинено виконання п. 3 та п. 4 розпорядження начальника управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради від 12.01.04 № 24 щодо складання розподільчого балансу між КВЖРЕП АНД району та КЖЕП №№ 19, 23, 31, 39, 43, 54 і складання актів приймання-передачі матеріальних цінностей.
Вищенаведені факти відповідно до ст. 35 ГПК України не повинні доводитися знову при вирішенні спору по справі, в якій беруть участь ті самі сторони, тобто вони мають для суду ( при розгляді справи № 5005/2832/2011 ) преюдиціальний характер. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, поза як їх з істинністю вже встановлено у рішенні, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акту, який вступив в законну силу.
Нарахування вартості електричної енергії по Акту здійснено за жовтень 2006 року.
У жовтні 2006 року, у приміщенні за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, 83 знаходилось житлово-експлуатаційне підприємство № 23, яке самовільно і здійснило підключення до електромереж та здійснювало безоблікове, бездоговірне споживання електричної енергії.
Будь яке відношення до порушень Правил електричної енергії, зазначених в Акті, виробниче ремонтне житлово - експлуатаційного підприємство Амур-Нижньодніпровського району не має, а отже факт здійснення Відповідачем самовільного підключення до електромережі у жовтні 2006 року, у приміщенні за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, 83 -є не доведеним.
У відповідності до вимог п.п. 6.40 - 6.43 Правил користування електричною енергією відповідальність за порушення вимог Правил користування електричною енергією покладається виключно на особу, яка здійснила це порушення.
Вина виробничого ремонтного житлово-експлуатаційного підприємства Амур-Нижньодніпровського району у безобліковому споживанні електроенергії Позивачем не доведена.
Таким чином у Відповідача відсутній обов'язок, у відповідності до приписів ЦК України щодо сплати вартості недорахованої електричної енергії.
За приписами ст. ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В порушення положень ст. ст. 32, 33 ГПК України, Позивачем не доведено суду ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.
Крім того, відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Отже, до позовних вимог Позивача пов”язаних із стягненням 9 217 грн. 44 коп. недоврахованої електричної енергії на підставі Акту № 0007058 від 22.02.2006 р. -встановлена позовна давність тривалістю у три роки.
Ст. 261 ЦК України передбачає, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
У Позивача виникло право на звернення до суду із вказаним позовом наступного дня після складання Акту № 0007058 від 22.02.2006 р.
Згідно зі ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідачем заявлено суду про застосування позовної давністі до позовних вимог Позивача.
Враховуючи строк виникнення у Позивача зазначеного права на звернення до суду і час звернення Позивача з позовом - позовна давність сплила.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, відповідно до ст. 267 ЦК України, є підставою для відмови у позові.
Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту ( ст. 267 ЦК України ).
Отже, враховую відсутність поважних причин пропущення Позивачем позовної давності та сплив позовної давності щодо позовних вимог пов”язаних 9 217 грн. 44 коп. недоврахованої електричної енергії, а також недоведеність позовних вимог Позивача -суд відмовляє у позові.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на Позивача.
Згідно зазначеного, керуючись ст. ст. 1, 22, 33, 35, 44, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд, -
Позивачу в позові - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя
І.М. Кощеєв
Повне рішення складено 31.03.2011р.