Рішення від 31.03.2011 по справі 5005/3631/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

31.03.11р.

Справа № 5005/3631/2011

За позовом Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання", м.Кривий Ріг

до Нивотрудівського житлово-комунального підприємства, с. Нива Трудова

про стягнення 14 437,50 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

Представники:

від позивача: Солдатова І.В., представник за довіреністю № 16-04-1232 від 30.03.2011 р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Державне промислове підприємство "Кривбаспромводопостачання", м. Кривий Ріг (далі-позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Новотрудівського житлово-комунального підприємства, с. Нива Трудова (далі-відповідач) про стягнення 14 437,50 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 13 163,42 грн. - основний борг, 415,79 грн. - інфляційні витрати, 140,47 грн. - 3% річних та 717,82грн. - пеня.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором № 19 від 10.12.2009 року, в частині повного та своєчасного розрахунку за централізоване питне водопостачання у 2010 році.

31.03.11р. у судове засідання повноважний представник відповідача не з'явився, але від відповідача надійшла заява, про розгляд справи за відсутності представника відповідача та визнання позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача не заперечував щодо розгляду справи без участі представника відповідача, оскільки останній позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За згодою представника позивача, в судовому засіданні 31.03.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши подані докази, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

10 грудня 2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 19 на централізоване питне водопостачання у 2010 році (далі-Договір), відповідно до п. 1.1. якого предметом договору є послуги з централізованого постачання питної води, що відповідає ГОСТУ 2874-82 "Вода питна", до мережі розподілу балансової належності мереж позивача по підключеннях:

1) водопроводу діаметром 500 мм відповідача до водогону діаметром 1400 мм (камера № 17 Радушанського водопровідного комплексу) позивача.

Відповідно до п. 4.1. Договору, на момент укладення договору тариф на послуги питного водопостачання складає 0,51 грн. (з ПДВ) за 1 м. куб. Орієнтована сума договору на момент його укладення на підставі передбачених п. 2.1. договору обсягів централізованого питного водопостачання складає 586500 грн. (з ПДВ). Загальна сума договору за результатами його виконання визначається фактичним обсягом централізованого питного водопостачання та відповідними рахунками позивача, наданими за умовами даного договору.

Розрахунки за послуги централізованого питного водопостачання проводяться відповідачем на протязі поточного місяця, в повному обсязі, але не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача (п.4.3. Договору).

При несвоєчасній оплаті (порушені п.4.3 даного договору) за спожиту воду відповідач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,8 % від суми платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня (п.8.1. Договору).

На виконання умов договору позивачем було надано відповідачу в період з вересня по жовтень 2010 року послуги на централізоване питне водопостачання у наступних обсягах:

- за вересень 2010 року - 56 426 м. куб. на суму 28 777,26 грн., що підтверджується Актом № 26 від 24.09.10р. та рахунком - фактурою № СФ-0001556 від 24.09.10 р.

- за жовтень 2010 року - 57 816 м. куб. на суму 29 486,16 грн., що підтверджується Актом № 26 від 27.10.10р. та рахунком-фактурою № СФ-0001802 від 27.10.10р.

В порушення умов договору відповідач за надані послуги в передбачені договором строки розрахувався частково, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 13 163,42 грн.

Відповідно до п. 8.1. Договору позивачем була нарахована відповідачу до сплати пеня у розмірі 717,82 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог чинного законодавства позивачем були нараховані інфляційні витрати у розмірі 415,79 грн. та 3% річних у розмірі 140,47 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги водопостачання у розмірі 13 163,42 грн., пеню у розмірі 717,82 грн., інфляційні витрати у розмірі 415,79 грн., 3 % річних у розмірі 140,47 грн., всього 14 437,50 грн.

Доказів виконання зобов'язання по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору відповідач не надав, але направив заяву в якій зазначив про те, що позовні вимоги визнає у повному обсязі.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за послуги водопостачання у розмірі 13 163,42 грн., інфляційні витрати у розмірі 415,79 грн., 3% річних у розмірі 140,47 грн. та пені у розмірі 717,82 слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарювання відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Зобов'язання є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку(ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Відповідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за централізоване питне водопостачання у 2010 році у розмірі 13 163,42 грн.

Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором, а статтями 1 та 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року №543-96-ВР передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.

Відповідно до п. 8.1. Договору, при несвоєчасній оплаті (порушені п. 4.3 даного договору) за спожиту воду відповідач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,8 % від суми платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до вимог чинного законодавства та п. 8.1 Договору позивачем була нарахована пеня у розмірі 717,82 грн., розрахунок якої перевірений господарським судом.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення пені у розмірі 717,82 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані інфляційні витрати у розмірі 415,79 грн. та 3% річних у розмірі 140,47 грн., розрахунок яких також господарським судом перевірений та відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення інфляційних витрат у розмірі 415,79грн. та 3% річних у розмірі 140,47 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі.

Судові витрати по справі покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" ст. ст. 4, 32-34, 43-45, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Новотрудівського житлово-комунального підприємства (53810, Дніпропетровська обл., Апостолівський район, с. Нива Трудова, вул. Леніна, буд. 5, ЄДРПОУ 32232482, р/р 26003053502299 у КБ "ПриватБанк" м. Кривий Ріг, МФО 305750) на користь Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" (50007, м.Кривий Ріг, пр. Миру, буд. 15-а, ЄДРПОУ 00191017, р/р 26006510004000 у Центральному відділені ПАТ "Донгорбанк" у м. Кривий Ріг, МФО 334970) заборгованість за послуги централізованого водопостачання у розмірі 13 163,42 грн. (тринадцять тисяч сто шістдесят три грн. 42 коп.), пеню у розмірі 717,82 грн. (сімсот сімнадцять грн. 82 коп.), інфляційні витрати у розмірі 415,79 грн. (чотириста п'ятнадцять грн. 79 коп.), 3 % річних у розмірі 140,47 грн. (сто сорок грн. 47 коп.), витрати по сплаті державного мита у розмірі 144,38 грн. (сто сорок чотири грн. 38 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

Н.Е. Петренко

Повне рішення складено 31.03.11р.

Попередній документ
15087959
Наступний документ
15087961
Інформація про рішення:
№ рішення: 15087960
№ справи: 5005/3631/2011
Дата рішення: 31.03.2011
Дата публікації: 27.04.2011
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори