22.03.11р.
Справа № 5005/1474/2011
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Єврохім", смт.Немішаєве, Бородянський район, Київська обл.
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехпром", м. Дніпропетровськ
про стягнення 40 399,96 грн.
Суддя Петренко Н.Е.
Представники:
від позивача: Селіванов С.А., представник за довіреністю № б/н від 21.01.11р.
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Єврохім" (далі-позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехпром" (далі-відповідач) про стягнення 40 399,96 грн.
Сума позову складається з наступних сум: 39 999,96 грн. - сума перерахована на рахунок відповідача за товар, який виявився неякісним, 400 грн. - штраф за поставку неякісного товару.
Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором № 15/02-10 від 15.02.2010 р., в частині якості продукції.
22.03.11р. у судове засідання повноважний представник відповідача не з'явився, відзив на позов не надав.
Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
За згодою представника позивача, в судовому засіданні 22.03.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши подані докази, господарський суд, -
15 лютого 2010 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 15/02-10 (далі-Договір), відповідно до п. 1.1. якого відповідач продає, а позивач купує товар, найменування, кількість і ціна якого вказані в додатках (специфікаціях) к даному договору, які є невід'ємною його частиною.
Ціна продукції, строки поставок, відвантажувальні реквізити, вид транспорту, а також інші умови поставок визначаються специфікаціями. Умови, викладені в специфікаціях є обов'язковими для сторін даного договору (п. 1.2. Договору).
Відповідно до п. 3.1. Договору ціна товару встановлюється на умовах зазначених у специфікаціях.
З кожною партією продукції відповідач направляє: розрахунок-фактуру - оригінал; накладну; податкову накладну; сертифікат якості на кожний вид продукції зазначеної у специфікаціях (п. 4.2. Договору).
Пунктом 7.1. Договору зазначено про те, що продукція вважається зданою відповідачем та прийнятою позивачем:
а) по кількості - згідно ваги, вказаної у накладній, виписаною у місті відвантаження;
б) по якості - згідно сертифікату якості (паспорту) відповідача.
Відповідно до вимог п. 7.2. Договору відповідач при здачі-прийомі продукції зобов'язаний подати позивачу наступні документи:
1) розрахунок-фактуру - 1 шт.;
2) товарну накладну - 1 шт.;
3) податкову накладну - 1 шт.;
4) сертифікат якості - 1 шт.
Пунктом 7.3. Договору, зокрема, встановлено, що приймання продукції від відповідача по якості та кількості здійснюється в повній відповідності з «Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості, затвердженою постановою Держарбітражу при РМ СРСР від 15.07.1965р. № П-6 з Доповненнями та змінами від 29.12.1973р. № 81, від 14.11.1974р. № 98 та від 23.07.1975р. № 115" та «Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості, затвердженою постановою Держарбітражу при РМ СРСР від 25.04.1966р. № П-7 з Доповненнями та змінами від 29.12.1973р. № 81, від 14.11.1974р. № 98 та від 23.07.1975р. № 115".
За порушення договору винна сторона виплачує збитки, в тому числі не отриманий прибуток, в порядку визначеному чинним законодавством (п. 8.1. Договору).
Відповідно до п. 8.2. Договору відповідач несе відповідальність за якість продукції, котру продає. За поставку неякісної продукції відповідач виплачує штраф у розмірі 1% від суми неякісної продукції. Також, відповідач зобов'язується провести заміну неякісної продукції за свій рахунок протягом 5 днів або повернути грошові кошти перераховані по даному виду товару. Якщо відповідач в зазначений строк усунув дефекти у поставленій продукції або провів повернення грошових коштів за неякісну продукцію, штрафи, встановлені даним пунктом, не стягуються.
На виконання умов договору, відповідач передав, а позивач отримав соду каустичну у кількості 10 тон загальною вартістю 39 999,96 грн., відповідно до специфікації №1 від 15.02.2010 року, що підтверджується накладною № 189 від 10.12.10р.
Як зазначив позивач, на виконання своїх зобов'язань по договору, здійснив оплату за отриманий товар у розмірі 39 999,96 грн., на підставі рахунку №226 від 10.12.2010 р., що підтверджується платіжним дорученням №1330 від 14.12.2010 р.
24.12.2010 року позивач здійснив відбір зразків та передав їх для аналізу до вимірювальної лабораторії ТОВ СП ВКФ "ВВВ", що підтверджується листом-проханням вих. № 12 від 24.12.2010 р.
Згідно отриманого протоколу випробувань № 61 від 28.12.2010. товар не відповідає вимогам ГОСТ 2263, про що позивачем був складений акт №1 вхідного контролю сировини від 28.12.2010 р.
Претензія, з вимогами до відповідача про повернення отриманих ним грошових коштів за товар та відмовою від неякісного товару, разом з копією акту №1 були передані відповідачу шляхом передачі факсимільним зв'язком. Додатково ці документи були надіслані відповідачу поштою, що підтверджує фіскальний чек № 1927 від 19.01.11р.
Як зазначає позивач, він здійснив заходи по складанню акту про виявлення неякісного товару в строки передбачені Інструкцією № П-7.
Крім того, позивачем відповідно до п. 8.2 Договору було нараховано відповідачу штраф за поставку неякісного товару у розмірі 400 грн.
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 39 999,96 грн., які були перераховані на рахунок відповідача за товар, який виявився неякісним та штраф у розмірі 400 грн., всього 40 399,96 грн.
При викладених обставинах вимоги позивача підлягають відхиленню.
Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 264 Господарського кодексу України, матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу. Законодавством можуть бути передбачені особливості поставки окремих видів продукції виробничо-технічного призначення або виробів народного споживання, а також особливий порядок здійснення поставки продукції для пріоритетних державних потреб. Основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.
Пунктом 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 266 Господарського кодексу України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.
Договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік (ст. 267 Господарського кодексу України).
Якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів (ч. 1 ст. 268 Господарського кодексу України).
Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі (ч. 4 ст. 268 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 5, 6 ст. 268 Господарського кодексу України у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми. У разі якщо недоліки поставлених товарів можуть бути усунені без повернення їх постачальнику, покупець має право вимагати від постачальника усунення недоліків у місцезнаходженні товарів або усунути їх своїми засобами за рахунок постачальника.
В ч. 1 ст. 269 Господарського кодексу України встановлено, що строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред'явлення постачальникові претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.
Статтею 678 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.
Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару.
Частиною 1 ст. 680 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом.
Крім того, відповідно до ч. 8 ст. 269 Господарського кодексу України позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред'явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.
Відповідно до п. 7.3. Договору приймання продукції від відповідача по якості та кількості здійснюється в повній відповідності з «Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості, затвердженою постановою Держарбітражу при РМ СРСР від 15.07.1965р. № П-6 з Доповненнями та змінами від 29.12.1973р. № 81, від 14.11.1974р. № 98 та від 23.07.1975р. № 115" та «Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості, затвердженою постановою Держарбітражу при РМ СРСР від 25.04.1966р. № П-7 з Доповненнями та змінами від 29.12.1973р. № 81, від 14.11.1974р. № 98 та від 23.07.1975р. № 115".
Так, відповідно до п. 13 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості, затвердженою постановою Держарбітражу при РМ СРСР від 25.04.1966р. № П-7 (далі - Інструкція по якості) встановлено, що прийом продукції проводиться уповноваженим на те керівником підприємства-отримувачем або його заступником, компетентними особами. Ці особи несуть відповідальність за чітке дотримання правил прийому продукції.
Згідно п. 14 Інструкції по якості, прийом продукції по якості та комплектності проводиться в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також за супровідними документами, підтверджуючим якість та комплектність поставленої продукції (технічний паспорт, сертифікат, свідоцтво про якість, рахунок-фактура, специфікація і т.д.). Відсутність вказаних супровідних документів або деяких із них не призупиняє прийом продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну якість і кількість отриманої продукції, про що зазначається в акті, які документи відсутні.
Вибіркова (часткова) перевірка якості продукції з розповсюдженням результатів перевірки якості якої не будь частини продукції на всю партію допускається у випадках, коли це передбачено стандартами, технічними умовами, Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими правилами або договором (п. 15 Інструкції по якості).
Відповідно до п. 16 Інструкції по якості, при виявлені невідповідності якості, комплектності, маркуванню отриманої продукції, тари або упаковки вимогам стандартів, технічним умовам, кресленням, зразкам (еталонам) договором або даним, зазначеним на маркуванні та супровідних документах, підтверджуючих якість продукції (п. 14 даної Інструкції), отримувач призупиняє подальший прийом продукції і складає акт, в якому зазначає кількість оглянутої продукції та характер виявлених при прийомі дефектів. Отримувач зобов'язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, запобігаючи погіршення її якості і змішування з іншою однорідною продукцією.
Отримувач також зобов'язаний викликати до участі в продовженні прийому продукції та складання двохстороннього акту представника міжміського виробника (відправника), якщо це передбачено в Основних і Особливих умовах поставки, інших обов'язкових правилах або договором.
Згідно п. 17 Інструкції по якості, в повідомленні про виклик, направленому виробнику (відправнику), повинно бути зазначено:
а) назва продукції, дата та номер рахунку-фактури або номер транспортного документу, якщо до моменту виклику рахунок не отриманий;
б) основні недоліки, виявлені в продукції;
в) час, на який призначений прийом продукції за якістю чи комплектністю (в межах встановленого для прийому строку);
г) кількість продукції неналежної якості або некомплектної продукці.
Так, відповідно до ч. 2 п. 19 Інструкції по якості, міжміський виробник (відправник) зобов'язаний не пізніше ніж на наступний день після отримання виклику отримувача повідомити телеграмою або телефонограмою, чи буде направлений представник для участі в перевірці якості продукції. Неотримання відповіді на виклик в зазначений строк дає право отримувачу здійснити прийом продукції до закінчення встановленого строку явки представника виробника (відправника).
Представник міжміського виробника (відправника) зобов'язаний з'явитися не пізніше 3-денного строку після отримання виклику, не враховуючи часу, необхідного для проїзду.
Представник виробника (відправника) повинен мати посвідчення на право участі у встановлені якості та комплектності отриманої отримувачем продукції.
Пунктом 20 Інструкції по якості передбачено, що у разі неявки представника виробника (відправника) по виклику отримувача (покупця) у встановлений строк та у випадках, коли виклик представника міжміського виробника (відправника) не є обов'язковим, перевірка якості продукції проводиться представником відповідної галузевої інспекції з якості продукції, а перевірка якості товарів - експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції з якості. За відсутністю відповідної інспекції з якості або бюро товарних експертиз в місті находження отримувача (покупця), у зв'язку з відмовою представника їх виділити або неявки його за викликом отримувача (покупця) перевірка проводиться:
а) за участю компетентного представника іншого підприємства (організації), виділеного керівництвом або заступником керівника цього підприємства (організації);
б) за участю компетентного представника суспільства підприємства-отримувача, призначеного керівником або заступником керівника з числа осіб, затверджених рішенням фабричного, заводського або місцевого комітету профсоюзу цього підприємства;
в) односторонньо підприємством-отримувачем, якщо виробник (відправник) дав згоду на односторонній прийом продукції.
Для участі в прийомі продукції повинні виділятися особи, компетентні (за видом роботи, за освітою, за досвідом трудової діяльності) в питаннях виявлення якості та комплектності підлягаючої прийому продукції (п. 22 Інструкції по якості), яким видається належним чином оформлене та завірене підприємством разове посвідчення за підписом керівника підприємства (організації) або його заступника (п. 23 Інструкції по якості).
Згідно п. 25 Інструкції по якості передбачено, що особи, які здійснюють прийом продукції за якістю та комплектністю, зобов'язані чітко дотримуватися правил прийому продукції встановлених за їх участю. Запис в акті даних, не встановлених безпосередньо учасниками прийому, забороняється.
Відповідно до п. 26 Інструкції по якості встановлено, що у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, Основними та Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими правилами або договором для визначення якості продукції передбачений відбір зразків (проб), особи, які беруть участь в прийому продукції за якості, зобов'язані відібрати зразки (проби) цієї продукції. Відбір зразків (проб) проводиться у точній відповідності з вимогами чинного законодавства. Відібрані зразки (проби) опечатуються або пломбуються та забезпечуються етикетками підписаними особами, які беруть участь у відібранні зразків (проб).
Про відібрання зразку (проб) складається акт, який підписується всіма особами, які брали у цьому участь (п. 27 Інструкції по якості).
Пунктом 28 Інструкції по якості встановлено, що з відібраних зразків (проб) один залишається у отримувача, другий направляється виробнику (відправнику) продукції. Про надання зразків (проб) на аналіз або випробування робиться відповідна відмітка в акті відібрання зразків (проб). Відібрані зразки (проби) продукції повинні зберігатися отримувачем, виробником (відправником) до розгляду спору про якість продукції, а у разі передачі матеріалів про видачу недоброякісної продукції в органи прокуратури та суд - до вирішення справи в цих органах.
По результатам прийому продукції за якістю та комплектністю за участю представників, зазначених в пп. 19 і 20 даної Інструкції, складається акт про фактичну якість та комплектність отриманої продукції (п. 29 Інструкції по якості), який підписується усіма особами, за участю яких проводилася перевірка якості та комплектності продукції (п. 30 Інструкції по якості).
Враховуючи вимоги Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості, затвердженою постановою Держарбітражу при РМ СРСР від 25.04.1966р. № П-7, господарським судом встановлено, що вимоги позивача є не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, оскільки:
По-перше, позивачем не було складено Акту прийому продукції за якістю та комплектністю, Акту про виявлення недоліків товару, Акту про фактичну якість та комплектність отриманої продукції та Акту про відібрання зразків (проб), які повинні складатися компетентними на те особами, які мають відповідне посвідчення, в присутності представника відповідача, а у разі його відмови в односторонньому порядку.
По-друге, у разі коли виклик представника міжміського виробника (відправника) не є обов'язковим, перевірка якості продукції проводиться представником відповідної галузевої інспекції з якості продукції, а перевірка якості товарів - експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції з якості. За відсутністю відповідної інспекції з якості або бюро товарних експертиз в місті находження отримувача (покупця), у зв'язку з відмовою представника їх виділити або неявки його за викликом отримувача (покупця) перевірка проводиться:
а) за участю компетентного представника іншого підприємства (організації), виділеного керівництвом або заступником керівника цього підприємства (організації);
б) за участю компетентного представника суспільства підприємства-отримувача, призначеного керівником або заступником керівника з числа осіб, затверджених рішенням фабричного, заводського або місцевого комітету профсоюзу цього підприємства.
По-третє, відбір зразків (проб) проводиться у точній відповідності з вимогами чинного законодавства, а саме, відібрані зразки (проби) опечатуються або пломбуються та забезпечуються етикетками підписаними особами, які беруть участь у відібранні зразків (проб). Про відібрання зразку (проб) складається акт, який підписується всіма особами, які брали у цьому участь. Крім того, з відібраних зразків (проб) один залишається у отримувача, другий направляється виробнику (відправнику) продукції. Про надання зразків (проб) на аналіз або випробування робиться відповідна відмітка в акті відібрання зразків (проб).
Четверте, відповідно до документів, які додані до позовної заяви та тверджень представника позивача, жодного повідомлення про відібрання зразків (проб) та направлення їх на експертизу відповідачу не направлялося. Як стверджує представник позивача на адресу відповідача направлялось лише Акт № 1 вхідного контролю сировини від 28.12.10р., який підписаний особами, посадове становище яких не зазначено.
П'яте, позивачем додано до позовної заяви платіжне доручення №1330 від 14.12.2010р., як доказ здійснення оплати за отриманий товар у розмірі 39 999,96 грн., яке оформлено неналежним чином, оскільки жодної відмітки банку на копії цього доручення немає. Таким чином, суд не може прийняти дане доручення до уваги, як доказ перерахування грошових коштів на рахунок відповідача за отриманий товар.
Шосте, позивачем не надано суду жодних доказів (свідоцтва) про те, що ТОВ СП ВКФ "ВВВ", яке видало 28.12.10р. протокол випробувань № 61, має право проводити такі випробування.
Таким чином, господарський суд знаходить підстави для відхилення позовних вимог у повному обсязі.
Судові витрати по справі слід покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 509, 673, 678, 680 Цивільного кодексу України, Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості, затвердженою постановою Держарбітражу при РМ СРСР від 25.04.1966р. № П-7, ст.ст. 173, 174, 193, 264, 265, 266, 267, 268, 269 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 36, 43-45, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позову - відмовити.
Судові витрати по справі покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя
Н.Е. Петренко
Повне рішення складено 28.03.11р.