15.03.11р.Справа № 5005/918/2011
За позовом Прокурора Жовтневого району м. Дніпропетровська в інтересах держави в
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕРРОНІК", м. Дніпропетровськ
про внесення змін до договору оренди земельної ділянки
Суддя Назаренко Н.Г.
Представники:
прокурор - Ігнатенко О.В.., помічник прокурора, посвідчення № 231 від 20.10.08р;
від позивача - Лазуренко К.О., дов. № 7/11-197 від 22.02.11р.;
від відповідача - Самсонова Н.В., дов. б/н від 07.02.2011р.
Прокурор Жовтневого району м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради звернулися до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ферронік" про зміну п.4.1 Договору оренди землі від 22.04.08р., укладеного між позивачем та відповідачем, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1, зареєстрованого в Державному реєстрі земель 20.05.08р. за №040810400172, виклавши його в наступній редакції: "п.4.1 Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Податкового кодексу України та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 06.08.08р. №39/35 у розмірі мінімальної ставки орендної плати, встановленої Податковим кодексом України".
11.02.11р. Прокурор подав уточнення до позовної заяви та просить змінити п.4.1 договору оренди землі від 22.04.08р. укладеного між позивачем та відповідачем посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1, зареєстрованого в реєстрі за №2836 від 22.04.2008р. та зареєстрованого в Державному реєстрі земель 20.05.08р. за №040810400172, виклавши його в наступній редакції: "4.1. Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Податкового кодексу України та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02.11р. №216/8 у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України".
14.03.11р. Позивач подав уточнення до позовної заяви та просить змінити п.4.1 договору оренди земельної ділянки укладеного між позивачем та відповідачем та зареєстрованого в книзі записів реєстрації договорів оренди землі від 20.05.08р. за №040810400172 виклавши його в такій редакції: "4.1 Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Податкового кодексу України та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02.11р. №216/8 у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України."
Прокурор та Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
Відповідач проти позову не заперечує, а також зазначив, що подав документи для внесення змін до договору.
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.
В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Прокурора, Позивача, Відповідача, господарський суд, -
22 квітня 2008 року між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) був укладений договір оренди землі, відповідно до п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку, що знаходиться за адресою: по вул. Жуковського в районі будинків №№16-24, (Жовтневий район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:03:276:0035.
В оренду передається земельна ділянка, загальною площею 0,1050 га (п.2.1 договору).
Підставою для надання земельної ділянки в оренду е рішення міської ради від 26.12.2007 року №183/26 (п. 1.3 Договору) за цільовим призначенням: житлова забудова і комерційне використання (п. 1.2 Договору).
Пунктом 2.3 Договору передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення договору становить 1405 837 грн. 43 коп.
Договір укладається на строк до 22.04.2013р. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк (п.3.1, 3.2 договору).
Відповідно до п.4.1 договору Орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях), у розмірі мінімальної ставки орендної плати, встановленої Законом України "Про Державний бюджет України на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", незалежно від мети використання, згідно з чинним законодавством.
Умовами п.п. 12.1, 12.2 Договору встановлено, що зміна умов договору оренди можлива за взаємною згодою сторін. А у разі недосягнення згоди щодо умов договору оренди спір розв'язується у судовому порядку.
З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, відповідно до ст. 288 вказаного кодексу встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою:
- для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;
- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом (ст. 288.4).
Позивач вважає, що прийняття Податкового кодексу, яким внесені зміни щодо розміру орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, є підставою для внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 22.04.2008 року, що і стало причиною спору.
Розглянувши позовні вимоги господарський суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним, Податковим та Цивільними кодексами України, іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо зазначено про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ст.6 Цивільного кодексу України).
Відповідно до змісту статей 759 та 762 Цивільного кодексу України, законом можуть бути передбачені особливості укладання та виконання договору найму (оренди), і договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.
Згідно до вимог статті 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
З метою приведення раніше укладених Позивачем договорів оренди земельних ділянок у відповідність до діючого законодавства, Дніпропетровською міською радою було прийнято рішення № 216/8 від 02.02.2011 р. (а.с. 32) “Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства".
На час розгляду справи доказів щодо приведення договору оренди земельної ділянки від 22.04.2008 року до вимог діючого законодавства в частині орендної плати за користування земельною ділянкою на рівні трикратного розміру земельного податку, у відповідності до вимог ст.288 Податкового кодексу України сторонами суду не надано.
Відповідно до ст. 144 Конституції України рішення, прийняті органом місцевого самоврядування, є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.
Згідно ст. 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із суттєвих умов договору оренди.
Умовами спірного договору передбачені підстави для зміни розміру орендної плати, в тому числі і у випадку, передбаченому законодавством України.
Зміна умов договору оренди здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку (ст. 30 Закону України "Про оренду землі").
Враховуючи, що має місце зміна законодавства щодо визначення розміру орендної плати за користування землею в трикратному розмірі земельного податку, суд вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про внесення змін до пункту 4.1 договору оренди земельної ділянки, який укладено між Дніпропетровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Ферронік" в частині встановлення розміру орендної плати за користування земельною ділянкою відповідно до Податкового кодексу України, визначивши її у розмірі трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України.
Частиною 3 ст. 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Як зазначено в резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.
Аналогічна правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 06.12.2010 року по справі № 2-1/10068-2008, та постановою Вищого господарського суду України від 25.01.2011 року по справі № 14/240-10.
Крім того, щодо правовідносин викладених у позовній заяві стосовно вказаного предмету спору, існує і правова позиція Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 27.12.2010 року по справі № 27/15-10, та яка прийнята за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
У відповідності до норм ст.. 111-28 Господарського процесуального кодексу України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.
Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Отже нормами чинного законодавства передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата на земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на Відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст.49, 82-85, 116, 117, ст.111-28 ГПК України, господарський суд,
Позов задовольнити повністю.
Внести зміни до п.4.1 договору оренди землі від 22.04.2008р. укладеного між Дніпропетровською міською радою (49000, м.Дніпропетровськ, пр.К.Маркса, 75, код ЄДРПОУ 23928791) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірми "Ферронік", (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Баумана, буд.10, код ЄДРПОУ 33475122), посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1, зареєстрованого в реєстрі за №2836 від 22.04.2008р. та зареєстрованого в Державному реєстрі земель 20.05.2008р. за №040810400172, виклавши його у такій редакції:
"4.1. Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Податкового кодексу України та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02.11р. №216/8 у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України".
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ферронік", (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Баумана, буд.10, код ЄДРПОУ 33475122) в доход Державного бюджету України в особі управління Державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління державного казначейства України у Дніпропетровській області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, рахунок 31118095700005 в УДКУ в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 24246786, МФО 805012) суму 85 грн. 00 коп. - державного мита, про що видати наказ.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ферронік", (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Баумана, буд.10, код ЄДРПОУ 33475122) в доход Державного бюджету України в особі управління Державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління державного казначейства України у Дніпропетровській області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, рахунок 31217264700005 в УДКУ в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 24246786, МФО 805012) 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Н.Г. Назаренко
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 21.03.2011р.