Справа № 2а-490
2011 рік
11 квітня 2011 року Галицький районний суд м.Львова в складі головуючого-судді Курильця А.Р. при секретарі Дралі М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Львівської міської ради про скасування рішення,
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до виконавчого комітету Львівської міської ради про скасування рішення.
В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 1490 від 26.12.2006р. «Про будівництво гр.ОСОБА_1. багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 дозволено будівництво багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 та зобов'язано укласти договір на будівництво багатоквартирного житлового будинку. В даному рішенні передбачено перерахування коштів відповідно до вимог рішення виконавчого комітету від 04.04.2003р. № 236 «Про порядок залучення коштів інвесторів (замовників) на розвиток соціальної інфраструктури м. Львова»(30% - до початку будівельних робіт, 70% - до здачі об'єкта в експлуатацію); перерахування до міського бюджету м. Львова коштів у сумі, еквівалентній 15% від кошторисної вартості будівництва. Оскільки зазначена сума в розмірі 15% від кошторисної вартості будівництва перевищує граничну суму, визначену Законом України «Про планування та забудову територій», просить суд визнати нечинним а.2 п.2.1 рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №1490 від 26.12.2006 року «Про будівництво гр.ОСОБА_1. багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1».
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав, дав пояснення, аналогічні мотивам позовної заяви. Просить позов задоволити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов ОСОБА_1 заперечила, дала пояснення, що а.2 п.2.1 рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №1490 від 26.12.2006 року «Про будівництво гр.ОСОБА_1. багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1»відповідає вимогам чинного законодавства України, а відтак просить в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 слід задоволити з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно п.8 ст.171 КАС України, суд може визнати нормативно-правовий акт незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, повністю або в окремій його частині.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до витягу з запису про одруження №632 від 21.06.2006 року, після обруження ОСОБА_1 змінила прізвище на ОСОБА_1.
Рішенням виконавчого комітету № 1490 від 26.12.2006р. «Про будівництво гр. ОСОБА_1. багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1»дозволено гр.ОСОБА_1. будівництво багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 та зобов'язано ОСОБА_1. укласти договір на будівництво багатоквартирного житлового будинку.
У вищевказаному рішенні виконавчого комітету № 1490 від 26.12.2006р. передбачено перерахування коштів відповідно до вимог рішення виконавчого комітету від 04.04.2003р. № 236 «Про порядок залучення коштів інвесторів (замовників) на розвиток соціальної інфраструктури м. Львова»(30% - до початку будівельних робіт, 70% - до здачі об'єкта в експлуатацію); перерахування до міського бюджету м. Львова коштів у сумі, еквівалентній 15% від кошторисної вартості будівництва.
Відповідно до ст.27-1 Закону України «Про планування і забудову територій», встановлений органом місцевого самоврядування розмір пайової участі (внеску) замовника не може перевищувати граничного розміру пайової участі (внеску) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів.
Граничний розмір пайової участі (внеску) замовника на розвиток інженерно транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів з урахуванням не заборонених законом інших відрахувань, встановлених органом місцевого самоврядування, не може перевищувати 4 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування -для житлових будинків.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що розмір пайового внеску, визначений рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №1490 від 26.12.2000 року перевищує розмір внеску, що визначений ст.27-1 Закону України «Про планування і забудову територій», а тому слід визнати нечинним а.2 п.2.1 рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №1490 від 26.12.2006 року «Про будівництво гр.ОСОБА_1. багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1».
Керуючись ст.ст.7-12,86,161,162,167 КАС України, Законом України «Про планування і забудову територій»від 20.04.2000 року, суд
Позов задоволити.
Визнати нечинним а.2 п.2.1 рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №1490 від 26.12.2006 року «Про будівництво гр.ОСОБА_1. багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1».
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 10-ти днів після її проголошення. Постанова набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Головуючий А.Р.Курилець