Справа №2-771/11
13.04.2011 року м.Львів
Галицький районний суд м. Львова
в складі:
головуючого-судді: Юрківа О.Р.
при секретарі: Чорненькій К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», за участю третьої особи ОСОБА_3, про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, -
позивач звернувся в суд з позовом до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», за участю третьої особи ОСОБА_3, про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, покликаючись на те, що з 03.11.1999 року вона була прийнята на роботу в Львівську обласну дирекцію АППБ «Аваль», правонаступником є Львівська обласна дирекція ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», на посаду касира Шегинського ТВБВ по переводу з Шегинського безбалансового відділення Львівської філії АППБ «Аваль», де працювала касиром з 07.04.1997 року. Стверджує, що 14.10.2009 року її було попереджено про можливе наступне вивільнення у зв'язку із скороченням штату та чисельності працівників, та наказом директора ЛОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»№83к її було звільнено з роботи з 17.02.2010 року у зв'язку із скороченням чисельності або штату працівників, на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. Вважає, що при проведенні звільнення відповідач порушив її права та норми чинного законодавства, оскільки наказом від 22.02.2010 року її було звільнено з 17.02.2010 року, не було враховано її переважного права на залишенні на роботі, не дотримано встановленої процедури вивільнення та не проведено належного розрахунку. Зазначає, що від пережитого стресу різко погіршився стан її здоров'я, вона змушена була звернутись за медичною допомогою. У зв'язку з викладеним та враховуючи необхідність лікування просить суд поновити строк звернення до суду, як такий, що пропущений з поважних причин; визнати незаконним та скасувати наказ ЛОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»від 22.02.2010 року №83к «Про звільнення з роботи ОСОБА_1»; поновити її на роботі з часу звільнення; стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з часу звільнення до моменту вирішення спору по суті; стягнути з відповідача 5 000 грн. в якості компенсації за заподіяну моральну шкоду; судові витрати покласти на відповідача.
В судовому засіданні представник позивача надала пояснення, аналогічні викладеним у фабулі позовної заяви, зазначивши додатково, що при звільненні позивача в штатному розпису ЛОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»була наявна вакантна посада касира, на яку було переведено економіста, стаж роботи якої значно менший ніж у позивача та на утриманні якої двоє дорослих дітей, що свідчить про упередженість роботодавця щодо позивача. В процесі судового розгляду справи представник позивача неодноразово уточнювала позовні вимоги, та остаточно просить суд визнати незаконним та скасувати наказ ЛОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»від 22.02.2010 року №83к «Про звільнення з роботи ОСОБА_1; поновити позивача на роботі з часу звільнення; стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з часу звільнення до 03.03.2011 року в сумі 22 394 грн. 26 коп.; стягнути з відповідача на користь позивача 5 000 грн. в якості компенсації за заподіяну моральну шкоду; рішення в частині поновлення на роботі та стягнення місячного заробітку допустити до негайного виконання; судові витрати покласти на відповідача.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, надавши пояснення про те, що позивач була звільнення з повним дотриманням вимог чинного трудового законодавства, а саме: позивач була попереджена про звільнення за 2 місяці; первинно було винесено наказ №645к від 10.12.2009 року про звільнення позивача 16.12.2010 року, проте з 15.12.2009 року до 16.02.2010 року остання перебувала на лікарняному та не приступила до роботи з 17.02.2010 року; оскаржуваний наказ про звільнення з 17.02.2010 року винесено 22.02.2010 року через отримання листка непрацездатності управлінням персоналом ЛОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в п'ятницю 19.02.2010 року після закриття робочої каси; запропонувати іншу посаду можливості не було; при звільненні враховувалась кваліфікація і продуктивність праці, яка є нижчою ніж в інших працівників. Просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Третя особа в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Представник третьої особи подав заяву про заперечення вимог позивач з підстав, викладених в поясненнях представника відповідача, та розгляд справи у його відсутності.
Відповідно до ст.169 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності третьої особи на підставі наявних у справі доказів, які суд вважає достатніми.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, оглянувши матеріали особових справ працівників Шегинського відділення ЛОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що наказом директора Львівської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»№83к від 22.02.2010 року «Про звільнення з роботи ОСОБА_1»(а.с.9) скасовано наказ №645к від 10.12.2009 року про звільнення 16.12.2009 року року касира Шегинського відділення ОСОБА_1 та звільнено ОСОБА_1 з роботи 17.02.2010 року у зв'язку зі скороченням чисельності або штату працівників, п.1 ст.40 КЗпП України.
Оскаржуваний наказ №83к від 22.02.2010 року прийнятий на підставі наказу директора Львівської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»№509к від 14.10.2009 року «Про попередження про звільнення»(а.с.12), яким, зокрема, відповідно до ст.49-2 КЗпП України, позивача попереджено про можливе наступне звільнення з роботи через два місяці з дня ознайомлення з цим наказом у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, а саме: за скороченням штату та чисельності на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. Додатком 2 до Постанови правління ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», №П-161/1 від 05.2009 року «Про ліквідацію відділень та скорочення чисельності та штату працівників відділень Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(а.с.29-33) визначено, що скороченню підлягають посади економіста 1 категорії та двох касирів Шегинського Львівської ОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».
Протоколом №17 засідання профспілкового комітету ППО Львівської ОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»від 07.12.2009 року надано згоду на звільнення позивача за п.1 ст.40 КЗпП України (а.с.43-44).
Протоколом №5 засідання профспілкового комітету ППО Львівської ОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»від 12.02.2010 року надано повторну згоду на звільнення позивача за п.1 ст.40 КЗпП України (а.с.41-42).
Як вбачається з матеріалів справи та з пояснень представника відповідача первинний наказ №645к від 10.12.2009 року про звільнення позивача з посади з 16.12.2010 року виконаний не був у зв'язку з перебуванням позивача у тимчасовій непрацездатності з 15.12.2009 року по 16.02.2010 року включно, про що свідчать, листки непрацездатності серії АБЮ №359875, серії АБЮ №389486, серії АВБ №312090 (а.с.37-40). Актами про відсутність на роботі від 17.02.2010 року, 18.02.2010 року, 19.02.2010 року, 22.02.2010 року (а.с.51-54) стверджується неприбуття позивача на роботу в зазначені дати. Актом про передачу листка непрацездатності касира Шегинського відділення п.ОСОБА_1 від 19.02.2010 року (а.с.55) засвідчено, що листок непрацездатності касира Шегинського відділення п.ОСОБА_1 серії АВД №312090 переданий начальником Шегинського відділення п.Дацком І.І. в управління персоналу 19.02.2010 року о 16.15 год.
Довідкою начальника управління персоналу Львівської ОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»№34-0-18-00/12-070 від 22.10.2010 року (а.с.46) визначено, що протягом жовтня 2009 року -лютого 2010 року у штатному розписі Львівської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль»посад, які б можна було запропонувати для переведення позивача не було.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Частиною 1 ст.42 КЗпП України передбачено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. Частиною другою цієї ж статті визначеного працівників, яким надається перевага в залишенні на роботі при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації.
З пояснень представника відповідача вбачається, що для визначення працівників, які підлягають звільненню, до уваги бралась довідка/коротка характеристика працівників Шегинського відділення Львівської ОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», складена начальником управління персоналу та начальником Шегинського відділення від 18.11.2009 року (а.с.83-84), за якою ОСОБА_1 прийнята на роботу 07.04.1997 року, має неповну вищу освіту, на утриманні троє дітей -1989, 1994 та ІНФОРМАЦІЯ_1, відношення до роботи добре, виконавча, не пунктуальна. Дуже часто хворіє, у зв'язку з чим виникає потреба шукати заміну для виконання її посадових обов'язків. До неї застосовано суворе попередження наказом №683а від 10.12.2009 року.
Так, наказом директора Львівської ОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»№683а від 10.12.2009 року «Про результати раптових ревізій кас, проведених у листопаді 2009 року»(а.с.45) позивачеві оголошено суворе попередження за формальний підхід до проведення прийому-передачі цінностей між касирами.
Проте, суд вважає, що при включенні позивача до числа працівників, які підлягають звільненні у зв'язку зі скороченням чисельності чи штату, керівництвом відповідача не було дотримано норм ст.42 КЗпП України виходячи з наступного. З шести касирів, що працювали в Шегинському відділенні Львівської ОД АТ «Райффайзен Банк Аваль»станом на момент вивільнення, двоє мали повну вищу освіту, двоє неповну (серед яких і позивач) та троє базову вищу освіту. Тому питання недостатньої кваліфікації щодо позивача братись не може. Законодавче положення щодо продуктивності праці є показником трудової діяльності працівника та носить оціночний характер у зв'язку з тим, що немає загальноприйнятого методу оцінки продуктивності праці в банківській сфері. Керівництвом відповідача не визначалась та не співвідносилась кількість наданих працівниками послуг за одиницю часу. Перебування позивача певний період часу в тимчасовій непрацездатності судом до уваги не береться, оскільки така оцінка може містити дискримінаційні ознаки.
Таким чином, відповідачеві слід було керуватись положеннями ч.2 ст.42 КЗпП України та врахувати тривалий безперервний стаж роботи позивача в банківській установі -з 07.04.1997 року (а.с.5-8), наявність на утриманні трьох дітей -1989, 1994, ІНФОРМАЦІЯ_1. Крім того, суд критично ставиться до представленої довідки/короткої характеристики, якою нібито керувалось керівництво відповідача при звільненні позивача, оскільки така датована 18.11.2009 року, а в характеристиці позивача містяться дані щодо винесення наказу №683а від 10.12.2009 року, в той же день, що і був винесений первинний наказ про звільнення.
Оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково, скасувавши оскаржуваний наказ, поновити позивача на роботі та стягнути з відповідача середню заробітну плату за час вимушеного прогулу.
В задоволенні позовної вимоги про стягнення моральної шкоди слід відмовити, оскільки відновлення порушеного трудового права в цьому випадку є достатньою сатисфакцією. Крім того, позивачем не надано доказів та обґрунтування моральної шкоди, заподіяної саме діями відповідача.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 169, 208, 209, 212-216, 218 ЦПК України, ст..ст.21, 22, 36, п.1 ч.1 40, 42, 235, 237-1, 238 КЗпП України, суд, -
позов задовольнити частково.
Скасувати наказ директора Львівської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»від 22.02.2010 року про звільнення ОСОБА_1 з посади касирі Шегинського відділення.
Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді касира Шегинського відділення Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль».
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»на користь ОСОБА_1 22384,26 гривень середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»у дохід держави 223, 84 гривні судового збору та 120, 00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення в частині поновлення на роботі та виплати заробітної плати за один місяць в розмірі 1793,02 гривень допустити до негайного виконання.
У задоволенні позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди відмовити за безпідставністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: О.Р. Юрків