Рішення від 14.04.2011 по справі 2-157/11

Справа № 2-157/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2011 року Подільський районний суд міста Києва

в складі:

головуючого - судді: Сербіної Н.Г.,

при секретарі: Карпенко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 02 липня 2009 року приблизно о 4 годині ранку вона виявила, що її квартира залита водою. Розташування підтікань вказувало на те, що джерело витікання знаходиться у квартирі 15, яка належить відповідачці. За фактом затоплення вона звернулась до КП «Центральний» із заявою, на підставі якої було проведено обстеження квартири та складено акт по факту залиття. Згідно акту, залиття сталося з квартири №15, що поверхом вище, власником якої є ОСОБА_2.

Внаслідок залиття гарячою водою її квартира потребує відновлювального ремонту. 15 липня 2009 року ТОВ «КСВ-БУД» було проведено обстеження квартири з метою виявлення розміру заподіяної матеріальної шкоди, яка згідно кошторису становить 11 828 грн. 90 коп.

Просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 11 828 грн. 90 коп., моральну шкоду 4 500 грн., судові витрати, а саме витрати по сплаті судового збору, витрати на ІТЗ розгляду справи та витрати по оплаті оформлення довіреності на представника.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з тих же підстав, просила позов задовольнити та уточнила, що в тексті позовної заяви була допущена помилка, залиття відбулось не 02 липня 2009 року, а 13 червня 2009 року. Також пояснила, що позивачка у власності має квартиру 11 та 12 по АДРЕСА_1, які знаходяться поруч і була залита саме квартира 11, а не 12.

Відповідачка в судовому засіданні позов не визнала, суду пояснила, що вона є власником квартири 15 по АДРЕСА_1, однак у вказаній квартирі не проживає. Факт залиття квартири позивачки 02 липня 2009 року заперечує, складений акт вважає фіктивним, оскільки 2 та 3 липня 2009 року факт пориву гнучкого шлангу гарячої води в її квартирі встановити було ніяк неможливо, оскільки в той час вона була відсутня в м. Києві. Квартира була зачинена і попасти в квартиру особи, що складали акт не мали можливості і встановити причину залиття не могли.

В задоволенні позову просила відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідачки, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Судом встановлено, що 13 червня 2009 року відбулось залиття квартири 11 в АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_1.

Даний факт підтверджується довідкою КП «Центральний» ( а.с.32) від 22.12. 2009 року, з якої вбачається, що 13.06.2009 року о 6.15 надійшов виклик від мешканців кв.12 АДРЕСА_1 щодо залиття з квартири 15 поверхом вище, а також копією журналу аварійних викликів, в якому за № 306 від 13.06.2009 року о 06 год. 15 хв. зареєстровано виклик аварійної служби за адресою - АДРЕСА_1 , кв.12. Згідно вказаного журналу залиття відбулось по вині мешканців квартири 15 по причині пориву гнучкої підводки ( а.с.33-35).

Як вбачається з відповіді КПУЖГ аварійної диспетчерської служби поділ - житло від 21.12.2009 року 13 червня 2009 року о 6 год. 20 хв. поступив виклик з ЖЕК 701 за адресою - АДРЕСА_1, кв.11 залиття з верхньої квартири. Бригада РАРС Кравченко О.І. виїхала на виклик. О 7.00 було перекрито ГВП на квартиру № 15, порив гнучкого шлангу. Заявку зареєстровано за № 95 від 13.06.2009 року ( а.с.36 -39).

02.07.2009 року позивачка звернулась до КП «Центральний» з заявою про складання акту в зв»язку з залиттям її квартири з квартири №15.

03.07.2009 року було складено акт обстеження квартири позивачки ( а.с.25).

Під час обстеження було з»ясовано, що факт залиття має місце, а саме: ванна кімната стеля ( гіпсокартон, покраска) повністю покрита коричневими плямами від залиття, гіпсокартон розбух та деформувався. Стіни ( окрашені латексною фарбою) видно темно - коричневі плями від залиття. Дитяча кімната: на стіні з правого боку темні плями від залиття ( стіни - шпалери) часткове відшарування шпалер. Коридор: підлога покрита плиткою з пробкового дерева, плитка побучавіла та деформувалась.

Залиття відбулося з квартири № 15, яка знаходиться поверхом вище по причині пориву гнучкого шлангу водопостачання ( гарячого водопостачання).

Згідно кошторису на ремонт затоплених приміщень у квартирі за адресою : АДРЕСА_1, кв.12 від 15 липня 2009 року розмір матеріальних збитків становить 11 828 грн. 90 коп. ( а.с.24).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 14.02.2006 року позивачці на праві власності належить квартира 11 в АДРЕСА_1 та відповідно до договору дарування від 27.02.2006 року позивачці на праві власності належить квартира № 12 в будинку АДРЕСА_1.

Як пояснили сторони в судовому засіданні вказані квартири розташовані поруч.

Із відповіді КП «Центральний» від 05.01.2011 року вбачається, що оскільки квартири № 11 та 12 за адресою - вул.. АДРЕСА_1 в м. Києві належать одному власнику, майстер, що складав акт, у акті помилково вказав 12-й номер квартири, замість номеру 11. Залиття сталося за адресою - вул. АДРЕСА_1, квартира 11.

В судовому засіданні відповідачка заперечувала факт залиття 02 липня 2009 року з її квартири, що стосується залиття квартири позивачки 13.06.2009 року нічого пояснити не могла, однак зазначила, що до її від»їзду у відпустку, тобто до 26.06.2009 року їй телефонував чоловік, якій назвався мешканцем квартири, що розташована поверхом нижче та вимагав сплатити кошти за те, що начебто з її вини була залита їх квартира.

Будь- яких доказів того, що залиття квартири позивачки сталося не з вини відповідачки та що розмір матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття є іншим відповідачка суду не надала.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди підлягають задоволенню.

Позивачка просить стягнути з відповідачки також моральну шкоду в розмірі 4500 грн. мотивуючи тим, що внаслідок залиття квартири вона перебувала в стані сильного психофізичного перевантаження. Такий стан викликав болісні для неї душевні страждання.

Аналізуючи надані докази та враховуючи обставини справи, суд вважає, що внаслідок залиття квартири позивачка дійсно перенесла певні душевні потрясіння та вважає, що моральну шкоду слід стягнути на її користь в розмірі 1000 грн..

Відповідно до ст.. 88 ЦПК України стягненню з відповідача підлягають судові витрати, а саме судовий збір та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.

Що стосується вимоги про стягнення з відповідачки на користь позивачки витрати по оплаті оформлення довіреності на представника в розмірі 200 грн., то вони задоволенню не підлягають, оскільки не є судовими витратами по даній справі.

На підставі викладеного, ст. 1166, 1167 ЦК України, керуючись ст. ст. 88, 209, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд

РІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 11828 грн. 90 коп., моральну шкоду в сумі 1000 грн., судовий збір в сумі 126 грн. 79 коп., витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., а всього стягнути 13 075 грн. 69 коп. ( тринадцять тисяч сімдесят п»ять грн.. 69 коп.).

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ Сербіна Н. Г.