Справа № 1-147/11
"11" січня 2011 р.
Подільський районний суд м. Києва
в складі:
головуючого - судді Отвіновського П.Л.,
при секретарі - Думс І.В., з участю прокурора - Ковальської О.В.,
підсудного - ОСОБА_1,
захисника - ОСОБА_2,
потерпілого - ОСОБА_3,
цивільного позивача - ОСОБА_4,
представника цивільного позивача - ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, на даний час непрацюючого, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
ОСОБА_1, перебуваючи, відповідно до наказу ГУ МВС України в м. Києві від 03.10.2007 №665 о/с на посаді старшого оперуповноваженого відділу боротьби з груповою злочинністю УКР ГУМВС України в м. Києві, 03.02.2010 року, близько 23 години 15 хвилин, керуючи технічно справним службовим автомобілем «Мітсубіші Карізма», д.н.з. НОМЕР_1 (на синьому фоні), у якому перебував пасажир ОСОБА_3, рухався по лівій крайній смузі проїзної частини вулиці Набережне шосе в м. Києві зі сторони Пішохідного мосту в напрямку Поштової площі в м. Києві по мокрому асфальтобетонному покриттю.
Одночасно у крайній лівій смузі зустрічного напрямку рухався автомобіль «Рено Меган», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, позаду якого на відстані близько 5-7 метрів у середній смузі цього ж напрямку рухався автомобіль «Хонда Цівік», д.н.з. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_6
Під час керування автомобілем «Мітсубіші Карізма», д.н.з. НОМЕР_1, ОСОБА_1 допустив порушення вимог п.п. “а” п. 2.9., п. 10.1. та п. 11.4. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2001 N 1306, а саме:
- відповідно до п.п. “а” п. 2.9, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин;
- відповідно до п. 10.1, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
- відповідно до п. 11.4, на дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги.
Так, ОСОБА_1, керуючи вказаним транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, перед перестроюванням не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, перетнув подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки та виїхав на призначений для зустрічного руху бік дороги, де у крайній лівій смузі зустрічного напрямку скоїв зіткнення із автомобілем «Рено Меган», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4 В результаті зіткнення автомобіль «Рено Меган» відкинуло на другу смугу по ходу руху останнього, де він зіткнувся з автомобілем «Хонда Цівік», д.н.з. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_6
Внаслідок зіткнення вказаних автомобілів, відповідно до висновку експерта від 10.06.2010 року № 239/1, пасажиру автомобіля «Мітсубіші Карізма», д.н.з. НОМЕР_1, ОСОБА_3 заподіяно відкриту черепно-мозкову травму: множинні рвані та скальповані рани обличчя, лінійний перелом даху орбіти зліва, що відноситься до тяжкого тілесного ушкодження; садно лівої гомілки, що відноситься до легкого тілесного ушкодження.
Порушення п.п. “а” п. 2.9., п. 10.1. та п. 11.4. Правил дорожнього руху з боку водія ОСОБА_1 знаходяться у причинному зв'язку із виникненням вказаної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
Допитаний підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України визнав повністю, цивільні позови заявлені щодо нього також визнав повністю, щиро покаявся та пояснив, що з 2005 року він працював у ГУ МВС України м. Києві оперуповноваженим карного розшуку по розкриттю злочинів, пов'язаних з вогнепальною зброєю. Разом з ним працював ОСОБА_3, з яким у нього дружні стосунки. В автогосподарстві при ГУ МВС України в м. Києві в 2006 році за ним закріпили службовий автомобіль «Мітсубіші Карізма», який він використовував під час роботи. 03.02.2010 року він разом із ОСОБА_3 зранку поїхали на оперативно - розшукові заходи, з метою затримання злочинця, який скоїв злочин передбачений ч. 3 ст. 185 КК України. Після його затримання вони були на АДРЕСА_2, де опитавши затриманого, з'ясували, що це він учинив указаний злочин. Після цього вони його завезли в райвідділ Дніпровського району м.Києва. Після цього доповіли керівнику про зроблену роботу та були вільні і вирішили випити горілки. З цією метою вони під'їхали до магазину, де купили продукти харчування та горілку. Після вживання спиртного він на службовому автомобілі повіз ОСОБА_3 до місця його проживання. Проїжджаючи по Набережному шосе, не доїжджаючи до пішохідного мосту він не впорався з керуванням автомобіля та виїхав на смугу зустрічного руху, де скоїв зіткнення з автомобілем «Рено». Після цього він втратив свідомість.
Відповідно до частини 3 ст.299 КПК України та ст.301-1 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин та розміри цивільних позовів, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини та розміри цивільних позовів в апеляційному порядку.
Таким чином, суд вважає встановленим, що своїми діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли тяжке тілесне ушкодження, ОСОБА_1 учинив злочин передбачений ч. 2 ст. 286 КК України.
Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких необережних злочинів, особу винного, який раніше не судимий, за місцем колишньої роботи характеризувався позитивно, на обліках у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, одружений, має на утриманні малолітню дитину та обставини, які пом'якшують його покарання - щире каяття та добровільне відшкодування потерпілому ОСОБА_3 завданого збитку, які передбачені п.п.1,2 ч.1 ст.66 КК України.
Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_1, згідно п. 13 ч.1 ст. 67 КК України суд визнає -вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_1 основне покарання у виді позбавлення волі, однак, з урахуванням тяжкості злочину, який є необережним, обставин справи, особи винного, який раніше не судимий, одружений, має на утриманні малолітню дитину, а також позиції потерпілого щодо призначення підсудному не суворого покарання, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливі без відбування покарання, та вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 основне покарання із застосуванням ст. 75 КК України.
Вирішуючи питання про необхідність призначення ОСОБА_1 додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами суд ураховує, характер грубих порушень правил дорожнього руху України, вчинених підсудним і наслідки цих порушень, заподіяння потерпілому тяжкого тілесного ушкодження, а тому на думку суду виправлення підсудного ОСОБА_1 без відбування зазначеного додаткового покарання є неможливим, однак призначити його необхідно не у найсуворіших межах, передбачених санкцією ч.2 ст. 286 КК України для цього виду покарання, а у середніх межах.
Заявлені ОСОБА_4 і Автогосподарством при ГУ МВС України в м.Києві цивільні позови про відшкодування із ОСОБА_1 матеріальної та моральної шкоди, суд вважає за необхідне задовольнити, як такі, що були визнані підсудним у повному обсязі та підтримані цивільним позивачем та представником цивільного позивача. Разом із тим, беручи до уваги часткове добровільне відшкодування у ході судового слідства з боку підсудного на користь цивільного позивача ОСОБА_4 матеріальної шкоди у розмірі 550 гривень суд вважає за необхідне зменшити розмір відшкодування на користь ОСОБА_4 на вказану суму, зокрема, на 550 гривень.
Суд також вважає за необхідне керуючись ч. 2 ст. 93 КПК України стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві судові витрати за проведення експертиз.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку два роки.
Згідно п. п. 2, 3 та 4 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили, залишити без змін - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Цивільні позови ОСОБА_4 та Автогосподарства при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в м.Києві про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити, першого частково, а другого повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь: ОСОБА_4 на відшкодування матеріальної шкоди грошові кошти у сумі - 19 196 гривень 95 копійок, на відшкодування моральної шкоди грошові кошти у сумі 11 500 гривень; на користь Автогосподарства при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в м.Києві на відшкодування матеріальної шкоди грошові кошти у сумі- 60 683 гривні 63 копійки.
З метою забезпечення виконання цивільних позовів ОСОБА_4 та Автогосподарства при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в м.Києві арешт, накладений на все майно та цінності ОСОБА_1 зберегти до дня виконання ним усіх задоволених судом, за цим вироком, вимог позивачів.
Речові докази: - автомобіль “Рено” д.н.з. НОМЕР_2, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_4, залишити в користуванні останнього, оскільки він є його власником; автомобіль “Мітцубісі” д.н.з. НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні у Автогосподарстві при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в м.Києві, залишити в користуванні останніх, оскільки він їм належить.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві витрати за проведення експертиз у розмірах відповідно 1 391 гривня 90 копійок та 696 гривень 60 копійок, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок експертної установи.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Суддя Отвіновський П. Л.