2-а-556/11
09.03.2011
Суддя Подільського районного суду міста Києва Васильченко О.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Подільському районі м. Києва про визнання відмови неправомірною, зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії,
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України у Подільському районі м. Києва про визнання відмови неправомірною, зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що позивач відноситься до першої категорії громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та довічно отримала другу групу інвалідності. В обґрунтування правових підстав позову позивач посилалася на ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до яких просить визнати відмову відповідача в перерахунку пенсії неправомірною, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, 1 категорії та інваліду ІІ групи та додаткової пенсії у розмірі 75% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність згідно ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 09.11.1994 р.
Ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва від 21 січня 2011 року адміністративний позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог, що стосуються періоду з 09.11.1994 по 21.06.10 рр. залишено без розгляду, у зв'язку з пропуском строку звернення з адміністративним позовом до суду (а.с. 15-16).
З письмових заперечень представника відповідача вбачається, що проти задоволення позову він заперечує та вказує на те, що позов не підлягає задоволенню, так як вимоги чинного законодавства при виплаті пенсії позивачу дотримуються, а обчислення підвищень до пнсії проводиться в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України (а.с. 22).
Суд, керуючись вимогами ч. 2 ст. 183-2 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних в справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження є пенсіонером за віком, перебуває на обліку в УПФ України в Подільському районі м. Києва та отримує пенсію по інвалідності.
Відповідно до довідки № 152911 Спеціалізованої радіологічної медико-соціальної експертної комісії ОСОБА_1 з 28.11.1994 р. безстроково встановлена 2-га група інвалідності, у зв'язку з тим, що захворювання пов'язане з аварією на ЧАЕС (а.с. 8). Згідно цієї довідки, ОСОБА_1 є непрацездатною.
Відповідно до вимог ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком.
Згідно ст. 50 зазначеного вище Закону, особам, віднесеним до першої категорії, інвалідам II групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
25.10.2010 р. ОСОБА_1 звернулася до УПФ України Подільського району м. Києва із заявою, в якій просила перерахувати їй пенсію згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с. 11).
04.11.2010 р. УПФ України в Подільському районі м. Києва направило ОСОБА_1 лист № 812/І-745, яким відмовило в здійсненні перерахунку пенсії (а.с. 10).
Статтею 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір пенсії для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком. Особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами 2 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
Згідно Постанови КМУ №654 від 16.07.08р. Кабінет Міністрів України постановив установити починаючи з 01.07.08 р. доплату окремим категоріям осіб з тим, щоб їх пенсії досягли таких розмірів: в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС у 1987-1990 роках та осіб, евакуйованих у 1986р. із зони відчуження, інвалідів 2 групи - 820 грн.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, суд вважає, що при вирішення даного спору підлягають застосуванню ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Пунктом 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» від 28.12.07 р. текст ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладено в такій редакції: особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам 2 групи - 20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, частина 3 та 4 ст. 54 змінена чотирма частинами такого змісту: у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986р. по 2 групі інвалідності - 200% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України по справі №1-28/2008 від 22.05.08 р. за конституційним поданням Верховного Суду України і 101 народного депутата щодо відповідальності Конституції України окремих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» визнано такими, що не відповідають Конституції України положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік».
Рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Положення Законів України, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими для виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Враховуючи те, що рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 р., яке має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції, внесення змін до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнано неконституційними, а також визначено позицію Конституційного Суду, яка полягає в тому, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки це призводить до обмеження прав і свобод людини і громадянина, суд вважає, що вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача зробити перерахунок і виплатити пенсію, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії інваліду 2 групи, виходячи з розміру 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 22.06.10 р. по 22.12.2010 р., тобто по день звернення до суду з позовною заявою, з урахуванням проведених виплат, підлягають задоволенню.
При цьому, слід також зазначити, що згідно вимог ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31.10.06 р. у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність підвищується розмір пенсій та додаткових пенсій, визначений відповідно до ст.ст. 50, 54 цього Закону.
З тих же підстав підлягають задоволенню вимоги позивача про визнання відмови відповідача в проведенні перерахунку недоплаченої основної та додаткової пенсій за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, котра постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, неправомірною.
Крім того, не підлягає задоволенню вимога про зобов'язання в подальшому здійснювати нарахування та виплату пенсії позивачеві, оскільки відповідно до ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Тобто, КАС України не передбачено звернення до суду за захистом прав, свобод чи інтересів особи на майбутнє, а отже, вимога щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Подільському районі м. Києва здійснювати виплату пенсії в подальшому не може бути задоволена.
На підставі викладеного, ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 50, 54, 62, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», Конституції України та керуючись, ст.ст. 2, 17, 69, 71, 99, 158, 159, 160, 162, 163, 167, 183-2 КАС України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва щодо перерахунку ОСОБА_1 основної та додаткової пенсії у меншому розмірі, ніж передбачено ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», неправомірною.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної пенсії в розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 22 червня 2010 р. по 09 березня 2011 р., з урахуванням раніше проведених виплат.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1, відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі прийняття постанови у провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Подільський районний суд м. Києва.
Суддя Васильченко О. В.