2-А-1001/11
23.01.2011
Подільський районний суд м. Києва,
у складі:головуючого - судді Трегубенко Л.О.,
при секретарі Лемішко А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов”язання здійснити перерахунок пенсії за віком,
20.01.2011 р. ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до управління Пенсійного фонду України в Подільському районі міста про визнання дій протиправними та зобов”язання здійснити перерахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2009 р. (1650 грн. 43 коп.), починаючи із 01.03.2010 р..
Позовні вимоги позивачки про перерахунок пенсії за період з 01.03.2010 р. по 19.07.2010 р. на підставі ст. 100 КАС України залишені без розгляду.
Позивачка зазначила, що з 2006 р. перебуває на обліку в управлінні, як пенсіонер за віком, і продовжує працювати, отримує заробітну плату, з якої здійснюються відповідні відрахування до Пенсійного фонду, а тому на підставі ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» набула право на перерахунок пенсії.
01.03.2010 р. подала заяву про перерахунок пенсії з більшого стажу та заробітку, з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2009 р..
З 01.03.2010 р. відповідач здійснив їй перерахунок пенсії, але застосував показник середньої заробітної плати за 2007 р., листом №85/Ч-52 від 13.01.2011 р. відмовив привести його у відповідність вимогам закону.
Просила позов задовольнити.
У судове засідання позивачка не з»явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримує в повному обсязі із наведених підстав, просить задовольнити.
Представник управління Пенсійного фонду України у Подільському районі міста у судове засідання теж не з»явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Суд вважає за можливе заслухати справу за відсутності сторін, на підставі наявних даних і доказів.
Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підтверджені і підлягають задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, ограни державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу.
Частина друга цієї ж норми закону передбачає, що для визначення заробітної плати для обчислення пенсії береться середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.
Згідно ч. 4 ст. 42 цього Закону, яка є спеціальною нормою, що встановлює підстави та порядок перерахування пенсії працюючому пенсіонеру, передбачено, що у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення попереднього перерахунку пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із його абз. 3 ч. 1 ст. 40 .
Отже, кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії, із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону, і відповідно має застосовуватися той показник середньої заробітної плати, який береться при призначенні пенсії із заробітку, тобто за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії.
Суд установив, що позивачка перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Подільському районі міста, отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», після призначення пенсії продовжує працювати, і набула право на її перерахунок з більшого стажу та заробітку, 01.03.2010 р. подала відповідну заяву.
З 01.03.2010 р. відповідач здійснив позивачці перерахунок пенсії, але із урахуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2007 р., листом №85/Ч-52 від 01.03.2010 р., за її заявою від 01.03.2010 р., відмовив привести його у відповідність вимогам закону.
Суд не бере до уваги твердження відповідача з тих підстав, що після визнання рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. змін, внесених Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до ст. ст. 40, 42 Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» в частині визначення показника заробітної плати та порядку проведення перерахунку пенсій неконституційними, рішення щодо відновлення дії зазначених норм в попередній редакції не приймалося, і питання залишилось законодавчо не врегульованим.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Чинним законодавством не передбачена будь-яка інша процедура відновлення положень законів, визнаних неконституційними, їхні попередні редакції відновлюються після припинення дії внесених змін на підставі їх неконституційності.
Усупереч положенням ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне пенсійне страхування», які вже були чинними у попередніх редакціях з 22.05.2008 р., при перерахунку пенсії позивачці управління керувалось пп. 3 п. 11 постанови Кабінету Міністрів України “ Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” від 28.05.2008 р. № 530.
При вирішенні спору, з огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними актами, суд дійшов висновку, що при перерахунку позивачці пенсії за віком застосуванню підлягають ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне пенсійне страхування» щодо показника середньої заробітної плати за відповідний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, а не за період, що настає після призначення пенсії, як то передбачено пп. 3 п. 11 постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” від 28.05.2008 р. № 530 .
Законодавчо обумовлене право Кабінету Міністрів України на визначення порядку перерахунку пенсії працюючим пенсіонерам, не означає, що встановлюючи такий порядок, він може допусти звуження змісту та обсягу прав громадян на перерахунок пенсії у порядку, передбаченому ч.4 ст.42 Закону України « Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» від 09.07.1993 р., яка відновила свою попередню редакцію з 22.05.2008 р., і має вищу юридичну силу.
Згідно положень ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вишу юридичну силу,
Відповідно до ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів правомірності своїх дій щодо перерахунку пенсії позивачки із урахуванням відповідного показника середньої заробітної плати за 2007 р. (1197 грн. 91 коп.), а не за 2009 р. (1650 грн. 43 коп.).
З врахуванням положень Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положеь ст. ст. 40, 42 Закону України “ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які поновили свою дію в попередній редакції з 22.05.2008 р., і є чинними до теперішнього часу, що визначає право позивачки на здійснення перерахунку пенсії за віком у порядку, визначеному цим Законом, суд дійшов висновку щодо обгрунтованості позовних вимог.
Відповідно до ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Суд, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами у сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги щодо визнання дій протиправними та зобов”язання суб”єкта владних повноважень здійснити перерахунок позивачці пенсії за віком із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за 2009 рік, починаючи з 20.07.2010 р. ,- доведені і підлягають задоволенню, і для повного захисту прав та інтересів позивачки вважає необхідним зобов”язати виплатити недоплати за відповідний період, із врахуванням виплачених сум.
Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва звільнене від сплати державного мита на підставі п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
Суд присуджує на користь позивачки з Державного бюджету України понесені нею і документально підтверджені витрати по оплаті судового збору в сумі 3 грн. 40 коп. (а.с. 14).
На підставі наведеного, ст. ст. 19, 22, 46, 152 Конституції України, ст.ст. 40, 42, 45, 46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р., керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 11, 17, 71, 72, 104, 105, 158, 161, 162, 163, 186, 256 КАС України, п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», суд
Позов задовольнити.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва щодо здійснення перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2007 рік (1197 грн. 91 коп.), - протиправними.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2009 рік (1650 грн. 43 коп.), відповідно до ст. ст. 40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", й виплатити недоплати, із врахуванням виплачених сум, починаючи із 20.07.2010 р..
Звільнити управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва від сплати у дохід держави судового збору в сумі 3 грн. 40 коп. на підставі п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
Присудити на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України понесені нею і документально підтверджені витрати по оплаті судового збору в сумі 3 грн. 40 коп..
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Подільський районний суд міста протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя Трегубенко Л. О.