Справа № 2-а-603/11
14 квітня 2011 року cуддя Печерського районного суду м. Києва Ісаєвська О. В. , розглянувши одноособово, у скороченому провадженні справу адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Печерському районі м. Києва про зобовязання відповідача здійснити перерахунок пенсії за віком з 15 березня 2010 року, - -
У березні 2011 року позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідача Управління Пенсійного фонду України у Печерському районі м. Києва про визнання неправомірними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік на підставі статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язання відповідача провести перерахунок та доплату пенсії за віком із застосуванням з 15 березня 2010 року показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Печерському районі м. Києва та 31 березня 2010 року звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за віком по стажу та заробітній платі з урахуванням показника за 2009 рік відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, вказавши, що відповідач порушив її законні права, позбавивши її права на отримання щомісячної доплати до пенсії в належному розмірі, так як застосував показник середньої заробітної плати в Україні за 2007 рік в сумі 1 197,91 грн.
Оцінивши матеріали справи, подані позивачем, оцінивши письмові заперечення, які надійши на адресу суду від відповідача, в яких заперечує проти позовних вимог позивача, вказавши, що Управління Пенсійного фонду України в м. Києві діяло в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконнимим нормативно-правовими актами, керуючись вимогами п. 2 ч. 1, ч. 4 ст. 183-2 вважаю достатніми підставами для прийняття рішення в скороченому провадженняі без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Стаття 46 Конституції України проголошує, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з належних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва і отримує пенсію за віком. Крім того, як вбачається із матеріалів справи, позивачка 31.03.2011 року звернулася із заявою до Управління Пенсійного фонду України з проханням провести перерахунок пенсії за віком по стажу та заробітній платі у відповідності зі ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення» із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2009 рік та 22.02.2011 року Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва повідомило, що перерахунок пенсії було проведено згідно заяви від 31.03.2010 року з урахуванням середньомісячного заробітку по народному господарству за 2007 рік. В обґрунтування таких дій, відповідач у листі послався на те, що частиною 4 ст. 42 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (зі змінами, внесеними Законом України «Про державний бюджет України» на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України) передбачено проведення перерахунку пенсії з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що визначається згідно ст. 40 Закону. Відповідач у вказаному листі також послався на Рішення КС України від 22.05.2008 року, яким вищезазначені зміни були визнані неконституційними, зазначивши, що оскільки рішення щодо відновлення дії зазначеної норми в попередній редакції не приймалося, то саме у зв'язку з цим перерахунок пенсії проведено відповідно до пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
З таким висновком відповідача не можна погодитися з огляду на наступне.
Частиною другою ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Слід зазначити, що рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано неконституційними норми статті 67 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року N 107-VI які, в свою чергу, вносили корегування до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне пенсійне страхування».
Оскільки положення абзацу 3 частини 40, абзацу 4 частини 2 статті 40 та частину 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону України від 28.12.2007 року визнано неконституційними згідно Рішення Конституційного Суду України з 22.05.2008 року, то відповідач повинен був застосовувати редакцію Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в якій вона діяла до вказаних змін.
Водночас статтею 42 Закону станом до внесення змін Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було передбачено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії (абзац перший). Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії (абзац другий). Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону (абзац тертій).
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки.
За приписом статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти повинні відповідати їй.
Аналіз наведених норм Конституції України та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» дає підставі дійти висновку, що положення останнього речення підпункту 3 пункту 11 Постанови КМ України, на який посилається представник відповідача у письмових запереченнях, та яким передбачено, що з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону, не відповідає статті 42 Закону, в редакції чинній до внесення змін Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а тому не може бути застосований при проведенні перерахунку пенсії позивачу.
Крім того, посилання відповідача на спільний лист Міністерства праці та соціальної політики № 20/0/118-091039 та Пенсійного фонду України № 4096/02-01 від 11 березня 2009 року, є безпідставним, оскільки такий лист не є нормативно-правовим актом, зміст вказаного листа звужує права позивача встановлені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а відтак не може бути застосований для визначення порядку перерахунку пенсії позивача.
Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Враховуючи те, що позивач після призначення пенсії продовжувала працювати, вона на підставі ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в редакції до внесення змін Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», має право на проведення перерахунку пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. При цьому, відповідно до частини 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Слід зазначити, що правовідносини виникають у процесі реалізації права на проведенні перерахунку пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, або на невизначеність, виникнення правових колізій, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.
З огляду на те, що відповідач не заперечував того факту, що у позивача право здійснення перерахунку виникло з 31.03.2010 року, вважаю, що дії відповідача щодо застосування показника заробітної плати в середньому на одну особу за 2007 при перерахунку пенсії позивача у 2009 році є необґрунтованими та протиправними.
Вимога позивача щодо визначення показника середньої заробітної плати за 2009 рік в розмірі 1650,43 грн., задоволенню не підлягає, оскільки проведення перерахунку пенсії є компетенцією Пенсійного фонду України, у даному випадку, Управління Пенсійного фонду України у Печерському районі м. Києва, а суд не може собою підміняти компетентний орган який уповноважений здійснити такий перерахунок.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Відповідач не надав достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своєї позиції.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.4 ст. 99 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
За таких обставин, вважаю, що позивачка звернулася до суду в межах строків визначених ст. 99 КАС України.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 46 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст. 19, 22, 46 Конституції України, статтями 40, 42, 45, 46, 48 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», статтями 2, 6, 9, 11, 69-71, 94, 97, 99, 100, 102, 128, 183-2 КАС України, суд -,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Печерському районі м. Києва про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії за віком з 15 березня 2010 року - задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Печерському районі м. Києва щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік на підставі статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 15.03.2010 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Печерському районі м. Києва провести перерахунок та доплату пенсії за віком за ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - із застосуванням з 15 березня 2010 року показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.
Відповідно до п. 8 ч. 6 ст. 183-2, абз. 2 ч. 1 ст. 256 КАС України Управління Пенсійного фонду України у Печерському районі м. Києва зобов'язане постанову суду виконати негайно.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови. .
Суддя О. В. Ісаєвська