Справа № 1-224/2011
іменем України
18.02.11
Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Курило А.В.,
при секретарі Гічко Ю.М.,
з участю прокурора Ткачук Г.В.,
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, з середньою-спеціальною освітою, неодруженого, працюючого у ФОП ОСОБА_3, мийником автомобілів, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, раніше судимого:
10.07.2001 року, Дніпровським районним судом м. Києва за ст.ст. 140 ч. 2, 81 ч. 2, 46-1 КК України, в редакції 1960 року до 3 років позбавлення волі, з відстрочкою виконання вироку на 2 роки;
20.11.2001 року, Дніпровським районним судом м. Києва за ст.ст. 141 ч. 2, 43 КК України, в редакції 1960 року до 3 років 3 місяців позбавлення волі, звільнений умовно-достроково 07.11.2002 року, з не відбутим строком покарання 2 роки 19 днів;
27.02.2007 року, Дарницьким районним судом м. Києва за ст. 185 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений 17.09.2008 року умовно-достроково на 1 рік 5 місяців 18 днів.
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,
встановив:
ОСОБА_2, маючи не зняті і не погашені у встановленому законом порядку судимості за злочини проти власності, 17 жовтня 2010 року, приблизно о 02 годині 30 хвилин перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння біля кафе «Сад»по вул. Сосюри, 3, в м. Києві, помітив ОСОБА_4, яка тримала в правій руці мобільний телефон «Нокіа 6131», а в лівій руці мобільний телефон «Нокіа 6700», який знаходився в чохлі. В цей час на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 відбувся конфлікт, в ході якого ОСОБА_2 вибив з рук ОСОБА_4 два мобільні телефони, які впали на землю.
В цей час у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, на повторне викрадення вказаного мобільного телефону, реалізуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_2, підняв мобільний телефон «Нокіа 6700», вартістю 2200 гривень, в якому була встановлена сім-карта мобільного оператора «Київстар», вартістю 50 гривень, на рахунку якої було 80 гривень, який знаходився в чохлі, вартістю 35 гривень, та 740 доларів США, що згідно курсу Національного Банку України станом на 14.10.2010 р. становить 5846 грн., які знаходилися в чохлі мобільного телефону, завдавши потерпілій ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 8211 гривень, та почав тікати.
В цей час потерпіла ОСОБА_4 почала вимагати ОСОБА_2 зупинитися, на що останній, усвідомлюючи те, що його дії помічені і носять явно відкритий характер, з місця вчинення злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_2 вину визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному та пояснив, що вчинив злочини при викладених вище обставинах.
Показав, що 17.10.2010 вночі, він перебував в приміщенні кафе «Сад», по вул. Сосюри, 3, в м. Києві та вживав горілку. Приблизно о 02 годині 30 хвилин ОСОБА_2, вийшов на вулицю де помітив наглядно знайому йому ОСОБА_4, яка розмовляла по мобільному телефону. В цей час він вирішив до неї звернутися, однак вона йому показала, що зараз зайнята. Після чого ОСОБА_2 намагаючись звернути на себе увагу почав забирати з рук останньої мобільний телефон, в результаті чого два мобільні телефони, які ОСОБА_4 тримала в руках впали на землю. ОСОБА_2 підняв телефон який був у чохлі, та пішов у напрямку ресторану «Пітер», біля якого він дістав з чохла мобільний телефон «Нокіа 6700»також в чохлі він виявив гроші в сумі 740 доларів США які забрав собі, а чохол викинув.
Показання ОСОБА_2 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння підсудним змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.
Інші докази по справі в судовому засіданні не досліджувались в порядку, передбаченому ст. 299 КПК України.
Суд вважає доведеною вину ОСОБА_2 у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.
Призначаючи міру покарання ОСОБА_2, суд у відповідності до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким злочином, особу підсудного, який, неодружений, працює, характеризується позитивно, проживає разом з матір'ю похилого віку ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5, яка має низку хронічних захворювань та потребує постійного догляду та матеріальної допомоги, має не зняту та не погашену судимість.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_2, є щире каяття у вчиненні злочину та добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставиною, що обтяжує покарання підсудного, є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням наявності декількох обставин, які пом'якшують покарання та істотно зменшують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд вважає за доцільне на підставі ст.69 КК України призначити ОСОБА_2 більш м'яке покарання, ніж передбачене законом, а саме -нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.2 ст. 186 КК України.
Цивільний позов не заявлено.
Речові докази по справі -відсутні.
Судові витрати не понесені.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -
засудив:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити йому, із застосуванням ст.69 КК України, покарання у виді 2 років позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без змін -у виді тримання під вартою.
Строк відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з 05 листопада 2010 року.
Цивільний позов не заявлено.
Речові докази по справі -відсутні.
Судові витрати не понесені.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Суддя