Рішення від 01.04.2011 по справі 2-1347/11

Справа № 2-1347/11

РІШЕННЯ

іменем України

"01" квітня 2011 р.

Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого -судді В.П. Гончарука

при секретарі І.І. Потапові

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про стягнення боргу з ОСОБА_2, мотивуючи свої вимоги тим, що позичила відповідачу 190 000 дол. США, про що 01.03.2010 р. було складено договір позики.

Відповідач зобов»язалась повернути позику в порядку, визначеному в договорі позики в строк до 31.12.2010 року.

В порушення умов надання позики відповідач гроші у повному обсязі у встановлений строк не повернула.

Намагання позивача вирішити питання повернення боргу в досудовому порядку наслідків не мало, виходячи з чого остання просить стягнути з відповідача на її користь суму боргу, яка в перерахунку на національну валюту станом на день укладення договору позики становить 1 518 100 грн., поклавши на неї судові.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача визнав позов в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку сторін, суд приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 березня 2010 р. сторони уклали договір позики, відповідно до умов якого позивач позичив відповідачу 190 000 дол. США, що в перерахунку на національну валюту становило 1 518 000 грн. за умови їх повернення в строк до 31.12.2010р. Факт отримання відповідачем грошових коштів у вказаній сумі в той же день було засвідчено відповідною розпискою.

Однак, у встановленому домовленістю порядку, відповідач гроші не повернув.

Згідно ст.ст. 1046, 1047, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а також боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Підсумовуючи викладене, враховуючи повне визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, визначеному ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 625,1046,1047,1049,1050 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 57, 60, 58, 88, 208, 209, 212-215, 218, 227-228 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 518 000 грн. заборгованості за договором позики, 1700 грн. сплаченого позивачем державного мита та 120 грн. збору на ІТЗ судового процесу, всього стягнувши 1 519 820 (один мільйон п»ятсот дев»ятнадцять тисяч вісімсот двадцять) грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10 днів з моменту проголошення рішення.

Суддя