Справа № 1-469/2011
іменем України
11.04.2011
Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Курило А.В.,
при секретарі Гічко Ю. М.,
з участю прокурора Ткачук Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Маріуполь, Донецької області, громадянина України, українця, з професійно-технічною освітою, неодруженого, працюючого інспектором охорони в ТОВ «ЕКО-МАРКЕТ», зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2, проживаючого в АДРЕСА_3, раніше судимого:
21.02.2005 року Приморським районним судом м. Маріуполь Донецької обл., за ст. 185 ч.3 КК України, до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком у 2 роки;
31.03.2005 року Жовтневим районним судом м. Маріуполь Донецької обл. за ст. 190 ч.1,70 ч.4 КК України, до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком у 3 роки;
15.04.2005 року Іллічівським районним судом м. Маріуполь Донецької обл. за ст. 190 ч.2, КК України, до 2 років обмеження волі з іспитовим строком у 1 рік;
30.06.2005 року Жовтневим районним судом м. Маріуполь Донецької обл. за ст. 185 ч.2,70 ч.4 КК України, до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 23.11.2007 року умовно-достроково на 1 рік 1 місяць 15 днів
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України,
ОСОБА_1 маючи не зняті і не погашені судимості за злочини проти власності, 10.12.2010 року, приблизно о 17 годині 30 хвилин, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1, де у нього виник умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_2, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, дістав з шафи коробку звідки таємно викрав мобільний телефон марки Nokia 6233 вартістю 800 грн. який належить ОСОБА_3, після чого з місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.
Крім того, 17.12.2010 року, приблизно о 09.00 годині, ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4, побачив як ОСОБА_4 поклав до кишені своєї куртки гроші, в цей час у нього виник умисел направлений на повторне таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_2, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав чоловічу куртку, коричневого кольору, вартістю 200 гривень в якій знаходились гроші в сумі 1000 гривень яка належала ОСОБА_4, після чого з місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, завдавши ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 1200 гривень.
Крім того, 05.01.2011 року, приблизно о 04 год. 00 хв., ОСОБА_2 перебуваючи в приміщенні ресторану «Фабор», що знаходиться на території ПКіВ «Гідропарк»в м. Києві, побачив як ОСОБА_5, з якою він відпочивав та вживав спиртні напої, поклала на стіл свій мобільний телефон та вийшла в інше приміщення, в цей час у ОСОБА_1 виник умисел направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_2, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, викрав мобільний телефон «Самсунг S-5200», вартістю 1600 гривень, який належить ОСОБА_5
Після вчинення злочину ОСОБА_2 виключив вказаний телефон та поклав його до своєї кишені, проте маючи можливість розпорядитися викраденим на власний розсуд, з місця вчинення злочину не зник в результаті чого був затриманий охоронцями закладу «Фабор», які за зверненням ОСОБА_5, скориставшись відео переглядом камери спостереження, виявили його злочинні дії.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав повністю, показання надані ним на досудовому слідстві підтримав в повному обсязі та щиро розкаявся у скоєному.
Показання ОСОБА_1 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння підсудним змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.
Інші докази по справі в судовому засіданні не досліджувались в порядку, передбаченому ст. 299 КПК України.
Суд вважає доведеною вину ОСОБА_1, у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, тобто у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.185 КК України.
Призначаючи міру покарання ОСОБА_1, суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином середньої тяжкості, особу підсудного, який неодружений, працює, характеризується посередньо, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, має не зняті і не погашені судимості.
Відповідно до ст.66 КК України суд визнає обставинами що пом'якшують покарання ОСОБА_1, щире каяття у вчиненні злочинів та часткове відшкодування завданого збитку (а.с.47, 88).
Обставиною, яка обтяжує покарання підсудного, є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням даних про особу підсудного, суд вважає за доцільне призначити йому покарання у виді позбавлення волі, оскільки менш суворий вид покарання не буде мати належного виховного впливу на засудженого.
В силу ст.291 КПК України цивільний позов ОСОБА_4 слід залишити без розгляду, оскільки він на виклики до суду не з'явився, клопотання про розгляд позову у його відсутність не подав.
Речові докази по справі слід залишити у володінні власників (а.с.29, 78).
Судові витрати не понесені.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін -у виді утримання під вартою.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з 5 січня 2011 року.
Цивільний позов ОСОБА_4 -залишити без розгляду.
Речові докази по справі -мобільний телефон «Нокія-6233»-залишити у володінні ОСОБА_3, мобільний телефон «Самсунг S-5200»- залишити у володінні ОСОБА_5 (а.с.29, 78).
Судові витрати не понесені.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Суддя: