Справа № 1-251/2011
іменем України
"09" лютого 2011 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Марченко М.В.,
при секретарі: Жир С.О.,
за участю прокурора: Пірогової О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Дніпровського районного суду м.Києва кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Бельци Молдавії, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, розлученого, працюючого неофіційно автослюсарем на СТО, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
- у вчиненні злочину, передбаченого ст.185ч.1 КК України,-
встановив:
ОСОБА_1 02 вересня 2010 року, приблизно о 21 годині 00 хвилин, знаходячись за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_1, вирішив вчинити крадіжку чужого майна, що належало ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які також проживали у вказаній квартирі. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав з шкатулки, що знаходилась в серванті, чуже майно, а саме: золотий браслет у вигляді ланцюжка джгутика, 585 проби, довжиною 19см, вагою 3 грами, вартістю 1200 гривень, золотий ланцюжок ажурного плетіння, довжиною 50-60см, 585 проби, вартістю 500 гривень, золоту підвіску у вигляді квадрату з викарбуваною літерою «О», 585 проби, вагою 1 грам, вартістю 600 гривень, золоту каблучку у вигляді серця, вартістю 400 гривень, які належали потерпілій ОСОБА_3, а також таємно викрав золотий браслет з плетінням у вигляді сердечок подвійного переплетіння, довжиною 18,5см, 585 проби, вартістю 1900 гривень, який належав ОСОБА_2
Після цього, ОСОБА_1 з викраденим майном з місця вчиненя злочину зник, викраденими золотими виробами розпорядився на власний розсуд. Своїми злочини діями ОСОБА_1 заподіяв матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_3 на загальну суму 2700 гривень та потерпілій ОСОБА_2 у розмірі 1900 гривень.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав, вищезазначені обставини підтвердив та детально послідовно пояснив, що дійсно 02 вересня 2010 року, приблизно о 21 годині 00 хвилин, він, знаходячись за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_1, вирішив вчинити крадіжку чужого майна, що належало ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які також проживали у вказаній квартирі. З цією метою, він, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав з шкатулки, що знаходилась в серванті, золоті вироби, а саме: браслети, ланцюжок, каблучку та підвіску, які належали потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Після цього, з викраденим майном, він залишив приміщення квартири, золоті вироби здав в ломбард, а отримані кошти витратив на особисті потреби.
Cвою винність ОСОБА_1 визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, пояснив, що вчинив злочин через скрутне матеріальне становище, оскільки терміново повинен був повернути кошти клієнту на СТО, де працював, за неякісно виконану роботу, поряд з цим, зазначив, що з доказами зібраними по справі згоден, в тому числі з показаннями потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2, свідка по справі, переліком та вартістю викраденого майна, а також з іншими доказами зібраними по справі, послався на те, що відшкодував потерпілим матеріальну шкоду в повному обсязі, фактичні обставини справи не оспорював.
Крім того, в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 у зв'язку з тим, що свою вину визнав повністю, виявив бажання, щоб докази, що стосуються фактичних обставин справи не досліджувались судом.
Дані підсудним ОСОБА_1 показання не викликають у суду сумніву щодо їх правдивості та добровільності.
За таких обставин, відповідно до вимог ст.299 КПК України, суд приходить до висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Винність ОСОБА_1, крім його визнавальних показань, підтверджується, також, сукупністю зібраних по справі досудовим слідством доказів, на дослідженні яких підсудний не наполягав, оскільки не оспорював фактичні обставини справи.
Таким чином, на підставі наведеного, суд робить висновок про доведеність винності ОСОБА_1 в пред'явленому йому обвинуваченні.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ст.185ч.1 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна /крадіжка/.
Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_1 покарання, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу підсудного, який працює неофіційно автослюсарем на СТО, за місцем проживання характеризується позитивно, вину у вчиненому визнав, щиро розкаявся, раніше не судимий, вчинив злочин вперше, добровільно відшкодував завдану злочином матеріальну шкоду (а.с.85-89).
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_1, суд визнає щире каяття підсудного та добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1, судом не встановлено.
З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, обставин справи, вищезазначених даних про особу підсудного, який працює неофіційно автослюсарем на СТО, за місцем проживання характеризується позитивно, вину у вчиненому визнав, щиро розкаявся, раніше не судимий, вчинив злочин вперше, добровільно відшкодував завдану злочином матеріальну шкоду, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства, тобто без відбування покарання, а тому вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді штрафу, яке, виходячи з сукупності зазначених судом обставин, буде достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів.
Речових доказів та судових витрат по справі немає.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд,-
засудив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.185ч.1 КК України і призначити йому покарання за цей злочин у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, в доход держави.
Запобіжний захід ОСОБА_1 залишити у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання до набрання вироком законної сили.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду м.Києва протягом 15 діб через Дніпровський районний суд м.Києва.
Суддя: