Справа № 2-а-255/11
іменем України
"30" березня 2011 р.Дніпровський районний суд м. Києва у складі :
головуючого судді Виниченко Л.М.
при секретарі Суддя А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання переведення на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,-
Позивач ОСОБА_1 звернулась до Дніпровського районного суду м. Києва із позовом в якому визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва щодо призначення, нарахування та виплати їй пенсії, як інваліду ІІ групи з числа учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС з порушенням вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язати відповідача призначити, здійснити перерахунок та виплату їй, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорії 1), яка стала інвалідом ІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, з 01.01.2004 року державної пенсії в розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», взявши за основну розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням проведених за цей період виплат.
Позовні вимоги мотивує тим, що вона являється особою постраждалою внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, з 08.12.1993 року їй встановлено безстроково ІІ групу інвалідності, пов'язану з ліквідацією аварії на Чорнобильській АЕС. На даний час вона отримує державну пенсію за віком по списку 1, як інвалід ІІ групи, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Нею 28.08.2010 р. до відповідача була подана заява про проведення перерахунку пенсії, як інваліду ІІ групи, згідно вимог ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва листом від 07.09.2010 р. відмовило їй у здійсненні перерахунку пенсії та виплаті заборгованості, посилаючись на те, що нарахування проводиться на підставі постанови КМУ від 28.05.2008 р. № 530. Дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії грубо порушують її права та охоронювані законом інтереси.
В судове засідання позивач та представник відповідача не з»явились, про час та місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином, від представника позивача до суду надійшла заява з проханням розглянути справу у його відсутності, про причини неявки представника відповідача суду повідомлено не було.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, приходить до висновку, що, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно частини третьої ст.46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.5).
Внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії, позивачу, відповідно до положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановлено II групу інвалідності, що підтверджується письмовою відповіддю відповідача на звернення позивача та запереченнями на позов.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва та отримує пенсію згідно Закону України ««Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», про що свідчить письмова відповідь відповідача від 07.09.2010 р. з якої вбачається, що позивач 25.08.2010 р. зверталась до управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва з проханням перевести її на пенсію відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(а.с. 8-10). Даним листом позивачу було повідомлено про те, що їй недоцільно переходити з 25.08.2010 р. на пенсію, згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у зв»язку з тим, що розмір пенсії буде менший, ніж за Законом України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», переведення з одного виду пенсії на інший провадиться з дня подання заяви з усіма необхідними документами.
Отже, суд вважає, що відповідачем неправомірно відмовлено позивачу у переведенні останньої на інший вид пенсії, відповідно поданої нею заяви від 25.08.2010 року.
Положеннями статті 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивача віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с.5).
Згідно з частиною четвертою статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів II групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до частини першої статті 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами II групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Вказані норми Закону були змінені 28.12.2007 року, нова редакція зазначених статей 50, 54 Закону набрала чинності з 01.01.2008 року, проте, вказані зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року.
Згідно з ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
За вищевикладених обставин, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в редакціях Закону від 19.12.1992 року та Закону від 01.07.1992 року, позивач має право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком з дня подачі заяви до пенсійного фонду про переведення на даний вид пенсії по інвалідності, а саме з 25.08.2010 року.
Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (частина друга статті 46 Конституції України).
Умови призначення і виплати пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, регулюються Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»та Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Призначення і виплата такої допомоги здійснюється Управліннями пенсійного фонду України в районних, районних у містах Києві та Севастополі за місцем реєстрації або місцем проживання постраждалих осіб.
За таких обставин Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва є належним відповідачем в даній справі.
Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді:
а) державної пенсії;
б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Частиною 1 ст. 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»визначені розміри пенсії по інвалідності залежно від групи інвалідності.
Зі змісту статей 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Інший нормативно-правовий акт, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, відсутній.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом.
Згідно ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, у тому числі віднесеним до категорії 1. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Таким чином, для позивача, як інваліда II групи, та особи, щодо якої встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою 1 категорії, розмір державної та додаткової пенсії повинен був розраховуватися виходячи з наведених розмірів з дня подання заяви про переведення на пенсію відповідно положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Суд не приймає доводи відповідача в тій частині, що відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з настанням інвалідності або втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначається Кабінетом Міністрів України, внаслідок чого відповідач -Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва керувався розміром, визначеним постановами КМУ, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом.
Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок виплат, не порушуючи положень вищевказаного Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, доводи Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про призначення пенсії виключно на нормах, які встановлені постановами Кабінету Міністрів України, не можуть прийматись судом як доказ правомірності діянь відповідача, оскільки спірні правовідносини регулюються Законами і саме Законом чітко вказаний розмір державної та додаткової пенсій.
Відповідно до пункту 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а статтею 75 Конституції встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент -Верховна Рада України. Конституція України не надає права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім -своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.
Позивач просить призначити пенсію та здійснити перерахунок і виплату спірних коштів з 01.04.2004 р.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 16.02.2011 р., відповідно вимог ст. ст. 99, 100 КАС України, адміністративний позов ОСОБА_1 в частині заявлених вимог за період часу з 01.01.2004 р. по 13.07.2010 р. залишений без розгляду.
Як зазначено вище, відповідно ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», переведення з одного виду пенсії на інший провадиться з дня подання заяви з усіма необхідними документами.
За викладених обставин, оскільки позивачем заява про переведення на пенсію відповідно до положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»подавалась відповідачу 25.08.2010 р., заявлені вимоги підлягають задоволенню частково, а саме з вказаного часу -з 25.08.2010 р.
Згідно п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито»за № 7-93 від 21.01.1993 року, позивач звільнена від сплати судового збору.
Керуючись ст. 46 Конституції України, ст. ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 11, 17, 71, 158-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва щодо відмови ОСОБА_1 в переведенні на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»протиправними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва призначити та виплатити ОСОБА_1, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 1), яка стала інвалідом ІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, з 25.08.2010 року державну пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», взявши за основу розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням проведених позивачеві виплат.
В решті заявлених вимог відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя